Категорія Архіви: СЕЛО І ЛЮДИ

Алла Макарук — водій сільської медичної допомоги

Алла МакарукУже більше року за кермом автомобіля сільської медичної допомоги Алла Макарук із Кортеліс. Жінка не побоялась сісти за кермо,  і не те, що не побоялась, а влаштувалась на роботу водія із задоволенням.  Вона любить техніку, любить їздити, і, як каже, у машині може жити, «їхала б день і ніч».

БЕЗ ДАХУ НАД ГОЛОВОЮ ЗАЛИШИЛАСЬ БАГАТОДІТНА СІМ’Я

штик 1 штик 2Пожежа у новозбудованій хаті сталася серед дня на очах у господарів

та їхніх чотирьох малолітніх діток

СМЕРТЬ ТРИЧІ МИНАЛА ЙОГО В ЗОНІ АТО

сидорук 11Сергій Сидорук проживає у невеличкому селі Сільце, з якого на захист держави було мобілізовано вісім молодих чоловіків. Серед них і Сергій. Він був мобілізований під час першої хвилі, у перші її дні, коли ніхто й не підозрював про напружену ситуацію в Україні.

ТРИ ПОКОЛІННЯ ПОЖЕЖНИКІВ З ОДНІЄЇ РОДИНИ

пожежники тур 2 пожежники турРодини Мрочків та Борисюків у Турі добре знають – це відповідальні, цілеспрямовані люди, які мають тверді життєві принципи, незмінно дотримуються їх і не чекають від долі подарунків, самі роблять усе, аби досягнути успіху. І так у трьох поколіннях. Ще з діда Бориса Максимовича Борисюка так повелося, до цих пір поділяє його життєві погляди зять Іван Павлович Мрочко, перейняв батьківську і дідівську науку син та внук Борис Іванович Мрочко, якого, напевно, й назвали на честь дідуся.

Учительська доля чотирьох поколінь

Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому дереві має кожен із нас. Гілки — наші батьки, їхні сестри, брати. Стовбур — дідусь і бабуся. Відростки — їхні брати і сестри. Коріння — батьки наших дідусів і бабусь. Люди завжди берегли пам'ять про своїх прадідів. Дехто міг нарахувати сім або й більше поколінь свого роду.

Він не чує, не говорить, не вміє писати та читати,  але як столярує!

він не чуєМикола Олексійович Пешук проживає на хуторі з багатою назвою Хлєбове, що входить до складу невеличкої Височненської сільської ради. А на хуторі лише п’ять жилих будинків, навкруги хлібні поля та лани, а трохи поодаль – ліс. Він тут народився, тут і зостався жити, тут його душа, все до найменшеньких дрібниць знайоме, рідне і своє. Тут він утвердився як людина, як  столярних справ майстер, тут він господар.