Категорія Архіви: Історія

“ВІДДАВНА ТВОРИЛА НАЦІЮ, НЕ ПОДІБНУ НА МОСКОВСЬКУ”. ДИПЛОМАТИ ХVI-XIX СТОЛІТЬ ПРО УКРАЇНУ

За реляціями послів правителям своїх країн можна зрозуміти, як сприймали українців у Європі. Самооцінка для держав і націй, напевно, не менш важлива, ніж для окремої людини. Адже, як запевняють психологи, те, як кожен з нас оцінює себе, проекціюється і на сприйняття нас оточуючими. Політологи вважають, що подібні процеси відбуваються і на рівні держав. На жаль, на формування самооцінки України значний вплив мала російська пропаганда, яка протягом століть намагалася заперечити окремішність українців, підступністю та військовою силою утверджуючи свою тезу про “нездатність” українців до державотворення. Однак це не означає, що аргумент сили є сильним аргументом. До того ж, завжди корисно подивитися на себе збоку без російської оптики. З нагоди 30-річчя Незалежності та з дозволу автора книги “Світ про Україну та українців” посла України в Хорватії Василя Кирилича Укрінформ публікує витяги з розділу “Реляції дипломатів про Україну”. “Українці в дзеркалі світу – щедрі, прагнуть освіти, висококультурні, не посягають на чуже, але й своє з останніх сил відстоюють, незламні духом, а якщо йдеться про свободу, то готові за неї життя віддати. Такі і подібні мікробрази України мали б стати основою її цілісного об’єктивного образу у світі замість суб’єктивно стереотипних відображень, які нерідко виокремлюються як домінанта в рецепції нашої держави за кордоном”, – написав Кирилич у передмові до свого проєкту.

ЧИ ВІРИТИ ТЕПЕР ВІКІПЕДІЇ?

вікіпедія1Нещодавно для уточнення однієї цифри відкрив у Вікіпедії сторінку «Ратнівський район». Почав читати – і спершу дивувався, а потім деяким речам і обурювався. Стаття значно відрізняється від тієї, що існувала раніше, бо остання її редакція зроблена невідомим автором (у Вікіпедії прийнята практика анонімності) лише 20 січня 2021 року, є дуже поверховою та грішить багатьма фактологічними помилками.

Архівна спадщина Ратнівщини

Архівна спадщина Ратнівщини відносно невелика, тому що всі давні документи міського архіву ще перед Другою світовою війною поляки вивезли до Ковеля, де вони й пропали під час запеклих боїв за місто у 1944 році. Окремі документи розпорошені по різних архівах України, а то й світу, куди звичайний краєзнавець навряд чи зможе потрапити. Та ще й невідомо, де їх шукати.

Але нещодавно в Інтернеті вдалося натрапити на анонси документів із Хелмського цифрового архіву в Польщі, які стосуються Ратнівщини. Охоплюють вони період із середини XVII до кінця XVIII століття і трохи відкривають невідомі досі факти та імена з минулого нашого краю. Можливо, вони зацікавлять наших краєзнавців. Нижче публікуємо їх у хронологічному порядку. Спочатку іде короткий зміст документа, далі дата і місце його складання і потім (не завжди) — короткі зауваження до змісту.

1.Реєстр збитків з оцінкою, завданих 1649 року козаками за співучасті місцевого населення в містечках Камінь, Михнівка і прилеглих селах. 1650, Хелм. У реєстрі перелічені імена учасників грабежів.

  1. Реєстр видатків староства Ратненського на утримання хоругви. 1666, Хелм.
  2. Заповіт Мартина Поступальського. 1671, Поступля.
  3. Шкоди (збитки), спричинені у старостві Ратненському депутатами хоругви воєводи руського. 1676, Красностав.
  4. Реєстр рухомого майна по смерті Андрія Калуцького в селі Поступля. 1692, Поступля.
  5. Огляд на місцях урожаю в селах, що належать до староства Ратно, здійснений з приводу неврожаю. 1695, Ратно. Є поданий збір зернових по фільварках.
  6. Реєстр збитків у старостві Ратненському, завданих гусарською хоругвою воєводи белзького. 1696, Ратно.
  7. Станіслав Яблоновський, гетьман великий коронний, переказує суми з кварти зі староств Стульненського і Ратненського на заспокоєння сконфедерованого війська. 1696, Львів. Зауваження: суми кварти з окремих сіл.
  8. Реєстр збитків у старостві Ратненському, завданих хоругвою каштеляна волинського. 1698, Ратно. Згадані місто Ратно, села Жиричі, Заліси, Тур, Кортеліси, Самаровичі, Повіть, Радостов, Щодрогоще, Забріддя, Прохід, Закуси (можливо, це перекручене Заліси), Велимче, Датинь, Синов, Замшани, Видраниця, Глухи, Дубечно.
  9. Реєстр речей, забраних в селі Поступля по смерті Гієроніма Поступальського, чашника вєського (wieskiego). 1698, Поступля.
    1. Інвентар частини добр Поступля, складений при передачі добр. 1700, Поступля; 1700, Хелм.
    2. Реєстр szeleznego з міста Ратна за другий квартал 1701 року. Реєстр відбирання szeleznego від пива в місті Ратні 1701 року. 1701, Ратно.
    3. Реєстр гіберни та хліба зимового зі староства Ратненського, виданий депутатам панцирної хоругви хорунжого Волинського і підкоморія Володимирського, та збитків, завданих хоругвою. 1703, Хелм.
    4. Реєстр рухомого майна, відданого Яном Полоковським, майором, від Томаша Садовського в селі Поступля. 1714, Хелм.
    5. Павел Петриковський і Анна з Цибульських оскаржують Яна Силу Новіцького у завданні чарівства тій же Анні Цибульській Петриковській і очаруванні жовніра на замку ратненському. 1716, Хелм.
    6. Реєстр рухомості по померлому Гієронімові Поступальському. 1718, Хелм.
    7. Реєстр майна по померлому Томашові Садовському, власникові Окунінки і Поступля, поданий через спадкоємців, що судяться. 1722, Хелм.
    8. Інвентар села Датинь, що належить великому гетьману Литовському (Людвіку Потію. — Ред.), відданого в заставу подружжю Лінєвських з рук попереднього посесора Яновського. 1729, Датинь.

Дмитро МОРОЗ

(Далі буде)

Руське воєводство – адміністративно-територіальна одиниця в Польщі у 1434—1772 роках. До його складу входили Львівщина, Белзьке воєводство і Холмська земля, до складу якої входило і Ратненське староство

ЯК ВІДНАЙТИ КОРІННЯ: ДЕ УКРАЇНЦЯМ ШУКАТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ

ЯК ВІДНАЙТИ КОРІННЯВіднайти шляхетське коріння, дізнатися про долю репресованих родичів або ж проста цікавість до родинної історії – мотивація зануритися в архіви для пересічного українця може бути дуже різною, вважає юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай. Саме з цікавості майже вісім років тому він почав досліджувати історію своєї родини та за цей період створив розгалужене генеалогічне дерево.

Голокост євреїв на Ратнівщині

Загибель єврейського населення нашого краю у роки Другої світової війни є однією з найбільших трагедій у нашій історії. На території Волині та Полісся євреї жили протягом багатьох віків. Вони займалися переважно торгівлею й ремеслами і тому проживали здебільшого у містах та містечках. Вперше євреї в Ратному згадуються в офіційних джерелах 1516 року. Через 50 років тут було вже дванадцять єврейських будинків, синагога та інші установи, які вказували на існування громади.

Олександр Цинкаловський

ЦинкаловськийЦинкаловський Олександр Миколайович (1898—1983) – історик, археолог, етнограф, краєзнавець, дослідник Волині