Цинкаловський Олександр Миколайович (1898—1983) – історик, археолог, етнограф, краєзнавець, дослідник Волині

Народився 9 січня 1898 року у стародавньому Володимирі.

У 50-60-ті роки ХХ століття Олександр Цинкаловський активно співпрацював з Українським суспільно-культурним товариством, друкував свої матеріали на сторінках «Нашого Слова» та «Нашої Культури». У Сполучених Штатах Америки з’явилася низка його публікацій у «Літописі Волині» та окремі монографії. Свої роботи вчений підписував псевдонімами О. Волинець, О. В., Антін Бужанський, А. Б. Залюблений у волинський край, вчений організовував у довоєнні роки археологічні розкопки, вивчав музейні та архівні колекції.

Крім археологічних досліджень, Олександр Цинкаловський писав про найдавніші події з історії України, про Червенські міста – Холм, княжі міста Дорогичин, Перемишль. Не оминав у своїх студіях вчений і теми мистецтва – він був одним із перших, хто пов’язував життя і творчість видатного українського іконописця початку XVIII ст. Йова Кондзелевича з Волинню, віднайшов перед війною його роботи у Загорові, Вощатині й інших селах. З мистецтва і архітектури опублікував праці «Архітектура Лемківщини і Грубешівщини» та статті «Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині і в Галичині» (1969), «Хрести-енколпіони» (1972), «Церкви XV–XVIII століть на Західній Україні» та ін.

Комплексність його вивчення минувшини Волинської землі дозволила вченому створити працю, яка є настільною для сучасних дослідників краю і має концептуальне значення для волинезнавства, – «Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 р.». Адже саме створення цілісної історії Волинського краю слід вважати метою життя вченого.

Помер О. М. Цинкаловський 19 квітня 1983 року у Кракові. Похований на православному цвинтарі у Варшаві.