ОФІЦЕР ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ПІДКОРЮЄ СВОЇМ СПІВОМ РАТНІВЧАН

василь процюк
Василь Процюк – старший лейтенант, заступник командира з морально-психологічного забезпечення військової частини А 1694 Повітряних сил, що у селищі Ратне, учасник операції об'єднаних сил на Сході. Окрім служби у частині, Василь Васильович підкорює своїм співом жителів Ратнівщини.
Бере участь у концертах та масових заходах, зокрема до Дня селища Ратне, 30-ї річниці Незалежності України, співав на турнірі «Кубок лісівників Волині з футболу-2021», де команда ДП «Ратнівське ЛМГ» зайняла почесне 2-ге місце, на святах до Дня захисників України, працівника культури, Дня села у Шменьках та інших. Минулого року Василь Процюк став учасником вокального проєкту «Голос країни» на телеканалі СТБ. Його виконання пісні Сергія Бабкіна «Пробач» підкорило серце одного з тренерів – народної артистки України, солістки заслуженого академічного ансамблю пісні й танцю ЗСУ Тіни Кароль, і творчий шлях на проєкті офіцер торував під опікою цієї талановитої співачки. Своєю появою на Ратнівщині Василь Процюк інтригує ратнівчан. Тож поспілкувалася із співучим офіцером Збройних Сил України і дізналася, як він потрапив на Ратнівщину.
василь процюк 2василь процюк 3процюк
— Чому для проходження служби Ви обрали саме частину, яка дислокується у Ратному?
— По закінченні у 2019 році Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у мене дійсно був вибір між Ратнівщиною та Чернівцями. А обрав Ратнівщину, бо ж до рідного дому ближче – родом я із села Великий Житин Рівненської області. Тепер, коли маю відпустку і приїжджаю до батьків, а я
у них єдиний син, то побуду тиждень-другий і кажу, що вже хочу назад додому до Ратного. На що мама обурюється, каже, тут твій дім. А я вже звик до Ратного, до привітних ратнівчан, військової частини. Облаштував за два роки і три місяці тут уже якийсь свій побут. Співпрацюю і разом з тим удосконалююся, як артист, із працівниками Центру культури та дозвілля Ратнівської селищної ради. Пам'ятаю,
як того ж року, як приїхав на Ратнівщину, напросився до них співати напередодні Дня захисника України. Прийшов у будинок культури, а там якраз проходила репетиція до концерту. Вислухали мене, підібрали пісню, і з тих пір намагаюся завжди брати участь у різних заходах.
— Ви військовий, який співає, та ще й так талановито. Мабуть, з дитинства розвивали свій талант?
— Після школи навчався на кухаря, маю «червоний» диплом. Хотів стати кухарем, як і моя мама Наталія Володимирівна. Під час навчання прийшла повістка йти до війська. Відслужив. Мав повертатися до навчання, але знову повернувся до служби, вже на контракт. Вирішив вчитися на офіцера і поступив в університет Повітряних сил. Це вийшло досить спонтанно. Не зогледівся, як уже й офіцер. Хоча мріяв бути й електрогазозварником, як батько Василь Васильович. А ще мріяв бути водієм маршрутки. І ніколи не задумувався над тим, що буду військовим та співатиму.
Жодної музичної освіти не маю, у школі та в родині ніхто мого таланту ніколи не відзначав. Вперше на велику сцену, якщо так можна сказати, вийшов під час навчання у військовому університеті, де відвідував гурток художньої самодіяльності. Наш ансамбль «Форсаж» навіть отримав звання «зразковий». А думку про участь в пісенному талант-шоу «Голос країни»
виношував довго. Впродовж кількох сезонів примірявся до того, аби подати заявку. І хоч думав, що це щось недосяжне, але все ж вирішив восени позаминулого року ризикнути, подав заявку онлайн, і до мене зателефонували із каналу 1+1. 23 лютого 2020 року відбувся шостий випуск ювілейного десятого сезону
вокального проєкту «Голос країни» з моєю участю. Підтримали мене тоді командир Борислав Пшенічний і співслуживці та однокурсники.
— У свої 26 років Ви завоювали чималу аудиторію прихильників. І хоч не дійшли до фіналу, відео на хостингу «You Tube», де виконуєте пісню Сергія Бабкіна «Пробач», уже переглянуло більше 1 мільйона користувачів. Розкажіть про участь у проєкті, співпрацю з відомою співачкою Тіною Кароль та що допомагало Вам справлятися з емоціями?
— Що допомагало? Усвідомлював, що це великий шанс і такого більше не буде. Тож викладався на усі сто. Але тепер передумую
усі ті моменти і вважаю, що був у дечому скромнішим від учасників і не все брав від проєкту. Треба було бути трохи наполегливішим, бо це конкурс, це ж боротьба. Кажуть, що на проєкт так просто не потрапиш, треба мати зв'язки, знати, кому проплатити. За інших нічого казати не буду, бо не знаю. Особисто я нічого нікому не платив. Та й не погодився б на таке, бо звідки взяв би гроші? Адже йшлося б не про тисячу гривень та й не про дві... Нас два рази на день харчували. Проживав у знайомих. Перший раз виступав біля дванадцятої ночі, із семи ранку був на ногах.
Йде зйомка, реклама, виходиш і все — ти на сцені, співаєш — перезапису чи, як кажуть, дороги назад, немає. На перший вихід на сцену, на так звані сліпі прослуховування, був одягнений у тому, що сам собі спланував, у військовій формі, але гримували у гримерці. А вже на подальші зйомки одягали стилісти. Там дуже багато одягу... Коли був перший етап проєкту, нікому не розповідав. Тільки одногрупниця приїхала підтримати, бо служить у частині недалеко від Києва і треба було комусь бути під час зйомки виступу. Мамі зателефонував і сказав, коли усе вже відзняли. Тож, по правді, я сам собі був найбільшою підтримкою. Не думав, що хтось до мене повернеться, тому що залишилося дуже мало місць і конкуренція була велика. Коли
повернулася Тіна Кароль, було неочікувано, бо ще й саме до неї найбільше хотів потрапити. Уже пізніше дізналися друзі, знайомі. У мене аж телефон зависав від кількості СМС і дзвінків. А коли вже на «батлах» співав у дуеті з Ольгою Мельник, то у мене була найбільша група підтримки. Бо я неправильно зрозумів менеджерів, потрібно було запросити чотирьох вболівальників, а у мене було аж одинадцять. Але усіх розмістили у глядацькій залі. Ольга сильна конкурсантка. Вона вже була учасницею «Голосу» і дійшла до фіналу. Я хоч не пройшов до наступного етапу, але радий, що заспівав з такою сильною конкурсанткою на «батлах», показав хороший результат та заспівав на рівні з її можливостями. Судді наш дует з Ольгою на «батлах Голосу» назвали найромантичнішим. Передусім я здобув досвід роботи на великій сцені з чудовою публікою, неймовірним світлом і звуком. А ще хочу сказати, що на проєкті майже такі самі порядки, як і у військовій частині: все чітко
розписано й розплановано. Тому переважно почувався у своїй тарілці.
— Розкажіть про закулісся шоу «Голос країни».
— Неперевершена творча атмосфера панує на майданчику. Звідусіль, зі всіх гримерних чути, як учасники розспівуються. Ходять чутки, що тренери «Голосу» не надто займаються з учасниками, а відрізки тренувань показують лише для змонтованих ефірів програми. По правді і я думав, що такі великі зірки не займаються з учасниками. Але скажу, що і викладачі вокалу, і Тіна Кароль зі мною займалися вокалом. У нас з нею були онлайн-уроки з піснею, яку я повинен був виконати на «батлах». А ще ми їздили разом на репитиції, обирали пісню для дуету. Чи не щодень були нові знайомства та незабутні враження. Поруч з тобою тренери — Тіна Кароль, яка багато працює і багато вимагає та не робить ніяких поблажок; Потап, який вражає своєю добротою та простотою, Настя Каменських, яка зовсім не зарозуміла, MONATIK є таким, як і на екрані: емоційно піднесений, натхненний, Dan Balan завжди у своїй якійсь особливій творчій аурі. Ще багато різних зірок приходило. Актриса Дар'я Петрожицька, яка знімалася у головній ролі у серіалі «Папік», брала участь в десятому сезоні вокального шоу «Голосу країни». Щоправда, я її не відразу впізнав. Придивлявся і думав, звідки ж я її знаю? Так і не згадав. Дізнався вже тоді, коли в Інстаграм виставив фото із нею і посипалися коментарі. Ми з нею залишилися у добрих дружніх стосунках.
— Чи змінилося Ваше життя після участі в «Голосі країни»?
— Було чимало пропозицій виступати у концертах. Запрошували на ранкове телешоу «Сніданок з 1+1». А ще почали впізнавати на вулиці, зокрема і в Ратному. Зупиняють, просять автограф та сфотографуватися. Коли був на сході в АТО, теж впізнавали та розпитували про участь у «Голосі країни» військові. Але, на жаль, у декого з оточуючих і неприхована заздрість появилася, тож довелося обмежити коло спілкування. Хочу сказати, що кожен має право на свій шлях, і потрібно наполегливо йти вперед. Участю в проекті так надихнувся, що почав писати пісні. І хоча це перша проба пера, але маю мрію записати хоч одну із своїх пісень. Мрій та планів є чимало, але як складеться, побачимо. Хочеться не тільки дійти до фіналу, а й виграти «Голос країни». Маю ще три роки служби. Впевнений, що ніякі кастинги виконувати свій обов’язок перед Україною мені не завадять.
Леся ГРІНЧУК

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>