Щороку на День молоді Самари оживають. Сюди з’їжджаються з усіх усюд уродженці села, які навчалися в Самарівській школі і хочуть зустрітися зі своїми однокласниками на організованій адміністрацією школи зустрічі випускників.

Ще рік тому ми з вами не знали багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше торкнулось полум’я військових дій. Ще донедавна ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового змісту та перестали бути просто вітанням — це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували своїм здоров’ям та найціннішим, що мають, – своїм життям заради Батьківщини та мирного життя для нас із вами. Ці слова також є свідченням справжнього патріотичного подвигу, і вони адресовані нашим героям – хлопцям, що зі зброєю в руках захищали та захищають крихкий східний кордон України.

Життя Тетяни Омелянівни Кондратюк зі Здомишля – це непрочитана книжка, сповнена радощів і турбот, трагізму і болю, але наповнена любов’ю до людей, трепетом і небайдужістю до всіх, хто звертався до неї за допомогою. Сьогодні вона звичайна пенсіонерка, але до неї тягнуться односельчани, стежка до її оселі і по цей час не заростає.

Про високі професійні здібності дільничного лікаря-терапевта комунального закладу «Ратнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Галини Іванівни Балинської відомо кожному пацієнту, який хоча б раз у житті звертався до неї за допомогою.

Анастасія Василівна Редькович – одна із найстаріших жительок одного з найбільших сіл не лише району, а й області – Велимчого. Вона народила і виховала двоє дітей. Має три внуки і сім правнуків. Якраз, коли в одного з правнуків різалися зуби, бабця й повідомила, що зуби ріжуться і в неї. Хто на сміх взяв, хто вдав, що не розчув, а донька Ганна, з якою і проживає старенька, перепитала бабусю, що ж то вона таке говорить.
— Та ось подивіться, — мовила бабця і відкрила свій беззубий рот.