Зрада
Взимку Оксана цілими днями і вечорами вишивала рушники. Так заведено в наших краях. Коли наречений приходив на засватини – молода повинна кожному свату через плече пов’язати рушник. А якщо цього не було, дівчину вважали лінивою чи скупою.
Даринці не давали шансу на життя. а вона жива і щосили бореться за нього. Допоможімо!
Го
тувались до Великодня. Даринка допомагала бабусі до Світлого Христового Воскресіння прибрати хату, адже бабуся Галя після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася два роки тому – її збило авто на пішохідному переході, – не має доброго здоров’я і не може добре ходити — пересувається лише за допомогою милиць. Пекли паску. Даринка оцінила, що мало посипки, аби прикрасити святий хліб. Хотілось, щоб Паска була гарною, вже розподілила, яку освятять, яку батькам занесуть, іншим близьким. І хоча бабуся відмовляла внучку, говорила, що вистачить посипки, та дівчинка, в уяві намалювавши, як чудово її прикрасить, хутчій побігла у магазин зі словами: «Бабусю, я швиденько». Та бабуся її не дочекалася. Як ножем хтось вдарив прямісінько у саме серце: Даринка потрапила під колеса авто…
УКРАДЕНЕ КОХАННЯ
Степан з Федорою проживали на хуторі за селом аж під самим лісом, між кущами ліщини та зеленими соснами в невеличкому ще батьківському будиночку. Ростили двох маленьких доньок і старшу Галину.
Мама була завжди доброю, ласкавою, привітною. Любила співати пісні. Тато — навпаки, був суворим, малоговірким, з гострим поглядом та дуже працьовитим. Для Федори та доньок татове слово — закон.
