Віталій БІРУК: не люди для нас, а ми для людей

БірукМинуло 100 днів, відколи новостворену Ратнівську територіальну громаду очолив Віталій Бірук. Йому довелося, поряд з вирішенням поточних питань повсякденного життя, багато часу займатися ліквідацією старих структур і формуванням нових. Отож з цієї нагоди ми просили його розповісти, як іде цей процес, що зроблено і які плани на найближчу перспективу.
– Віталію Івановичу, чи були ці перші сто днів роботи на посаді селищного голови такими, як Ви собі уявляли, чи щось пішло не так?

Завантажити (PDF, Невідомий)

В ПП РВК «Ратнівщина» ТЕРМІНОВО потрібен бухгалтер. Тел. 0984433503

робота

Поспішіть! триває передплата на газету «Ратнівщина» на ІІ Квартал і до кінця 2021 року

ратнівщина111Передплатна ціна (з урахуванням вартості послуг пошти за доставку газети) становить:
— на 1 місяць — 30,00 грн.;
— на 3 місяці — 90,00 грн.;
— на 6 місяців — 180,00 грн.;
— на 9 місяців — 270,00 грн.;
Наша акція для постійних передплатників продовжується. Той, хто передплатить газету на цілий рік, має право на одне вітання безкоштовно, на 6 місяців – за 50%.
Району немає, але «Ратнівщина» залишається.
Редакція «Ратнівщини»

СИВОЧОЛЕ ПОДРУЖЖЯ ДЛЯ ВНУКІВ ВИШИВАЄ ІКОНИ

філіпчуки2Любові Іванівні повернуло на 75-й рік, а її чоловікові Василю Івановичу Філіпчуку добігає 69. Обоє захопилися вишиванням і всю зиму провели з голкою, бісером та тканиною. Бабуся вишиває в одній кімнаті, дідусь – в іншій, а, буває, аби поговорити-порадитись за роботою, сходяться в одну. Але якщо бабуся вишиває ще з дитинства, то дідусь захопився цим жіночим ремеслом лише торік. Каже, якби не вишивка, від неробства взимку здурів би. Тож, нудьгуючи довгими зимовими днями і спостерігаючи, як дружина вишиває, надумав і собі взятися за голку. А коли побачив, що все виходить, хоча і не з першого разу, зрозумів, що вишивка йому до душі. Та ще й час за цією роботою швидше біжить. Здається, ще тільки-но сів за вишивання на зорі дня, а вже й сонечко спадає, вже й сутінки і ніч, а голки з рук випускати не хочеться. Василь Іванович вже вишив іменні ікони братові, дружині, п’ятьом внукам, завершує восьму ікону для дочки, яка проживає у Польщі. А ось бабуся вишиває парні підвінечні ікони для внучок. Вишила вже чотири пари, усі різні і у різних кольорах, в рамки взяла їх, висвятила. Чекає, коли вже надумають внуки під вінець йти. Окрім того, вишиває бабуся і весільні рушники на ікони, під коровай і під ноги. Насамперед вишиває їх для внучки, життям якої опікаються з її трирічного віку, а далі вже для інших, кому встигне. А не встигне, то справа вже їхніх мам, які вміють також добре вишивати, говорить бабуся.
Оселя Філіпчуків вся у вишивках: рушники, скатертини, наволочки, серветки, доріжки, килими…
ДО 11 РОКІВ НЕ ЗНАЛА, ЩО ТАКЕ ХЛІБ і який він на смак…

Завантажити (PDF, Невідомий)