Інтерв’ю з ювіляром Анатолієм Дудіком – директором ТзОВ «Ратнівський молокозавод», який нині працює під торговою маркою «Золота Рать», — про життя, роботу, злети і проблеми, та хобі…
Анатолій Микитович Дудік минулої суботи відсвяткував 60-ліття від дня народження, з яких 38 років віддав молочній галузі, і 14 років очолює «Ратнівський молокозавод». А працює на молокозаводі з перших днів його створення: брав активну участь у будівництві, сам вчився і людей вчив працювати на новому обладнанні, виводив у число найкращих і радів його успіхам, до болю переймався проблемами і спадом не лише виробництва, а й в цілому банкрутства підприємства, а тепер втішається, що завод відновлює роботу, і мріє, що запрацює він з часом на повну, повертаючи минулу його славу.
Анатолій Дудік за роботу має чимало нагород різних рівнів, серед яких найвищі: почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», до речі, єдиний в районі, нагороди від двох президентів України, трудова відзнака «Знак Пошани». Але найбільша його нагорода, коли очевидні плоди праці, коли завод працює і розвивається, а люди задоволені роботою і отримують достойну заробітну плату. Все це було, і все це буде – така надія.
Анатолій Микитович ніколи й не мріяв працювати у переробній чи харчовій промисловості. Мав мрію бути радіофізиком. А тепер ця мрія перетворилася в хобі, а основна робота – молокозавод. Збулися пророчі слова колишнього генерального директора об'єднання молочної промисловості області Григорія Мазніченка, що «Молочна галузь так затягує, затягне, Анатолію Микитовичу, і тебе». Так і сталося. Молочна галузь для Анатолія Дудіка – робота, клопоти, плани, наміри, пошуки, та, по суті – все життя.