Ягідництво стає сьогодні все популярнішим серед нашого населення. Адже нестабільність збуту і невисокі ціни на традиційні картоплю та моркву змушують селян, які хочуть працювати на своїй землі, а не їздити по світах на заробітки, шукати нові джерела для існування й отримання доходів. Сприяє цьому й досвід, набутий багатьма на ягідних плантаціях у сусідній Польщі. З іншого боку, на Ратнівщині сьогодні пустує, облогує і ніяк не використовується досить багато земель, придатних саме для розвитку ягідництва. А культивовані ягоди – це не лише малина чи лохина, а й полуниця, смородина чорна, червона і біла, чорноплідна горобина (аронія), аґрус, жимолость, ожина, обліпиха.Тому керівництво Ратнівської об'єднаної громади ініціювало проведення в селі Гірники представницької конференції «Ягідництво Ратнівщини», на яку запросило і науковців, і керівників успішних підприємств, які займаються вирощуванням та переробкою ягід. Судячи з досить великої кількості людей, тема конференції зацікавила їх, тому що прийшли не лише місцеві жителі, а й приїхали з інших сіл громади і навіть інших громад.
– Наша мета, – сказав у вступному слові Ратнівський селищний голова Віталій Бірук, – дати нашим людям можливість заробляти на своїй землі, а не їздити по закордонах, по-друге, дати друге життя тим землям, які не використовуються, і тим самим збільшити надходження до бюджету громади. А це, в свою чергу, дасть нам можливість розвивати наші села – будувати дороги, ремонтувати школи, садочки і т. д.
Також він додав, що селищна рада вже працює з департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації у плані отримання фінансових дотацій, адже сьогодні за державними програмами можна отримати на розвиток ягідниц-
тва до 5 тисяч гривень на гектар.
Серед присутніх були люди, які вже займаються ягідництвом, але їх ще небагато, а більшість таких, хто поки що просто зацікавився цією темою. Думається, кожен зміг почути для себе щось корисне. Зокрема, директор ТзОВ «СП Неріс» з Луцька Віталій Захарчук розповів про різні форми організації в ягідництві – спілки, товариства, кооперативи, які можуть бути як переробні, так і загально збутові. Наші поліські землі якнайкраще підходять для ягідництва, тому що тут відносний достаток води. Розпочинати справу одному можна з 10 соток, сім'я може обробити площу до 2 гектарів. Якщо працювати з розрахунку на найближчий ринок, де людина сама буде продавати вирощені й зібрані власноруч ягоди, то цього цілком достатньо. Але найкраще об'єднатися в кооператив (мінімальна кількість засновників, згідно з законом, – 3 особи). Він наголосив, що земля в такому кооперативі залишається у власності засновників, це не новий колгосп. Вони об'єднуються з метою полегшення обробітку – адже на 5-10 господарів легше купити трактора, ніж одному, – та збуту продукції, тому що для гуртового покупця цікаві насамперед великі партії ягід – по 10-20 тонн.
Розмову продовжив директор ТзОВ «Кліома Сервіс» з м. Ківерці Максим Климчук, який із власного досвіду розповів, де і як найкраще вибрати та облаштувати ділянку під ягідник, як її утримувати, які сорти найкраще підходять для промислового вирощування, як обирати саджанці, вносити добрива, робити полив, збирати врожай.
Директор ТОВ «Евкаліпт Р» з Києва Владислав Разкевич більш детально зупинився на технології точного поливу, а агроном ТзОВ «Прайм Бері» з Житомирської області Руслан Романюк дав рекомендації щодо вирощування ягід на піщаних та супіщаних грунтах Ратнівщини.
Президент Української Плодоовочевої Асоціації Тарас Баштанник з Києва говорив про іншу складову цієї справи – економічну. За його словами, маленькі Нідерланди, які за площею дорівнюють двом областям – Волинській та Рівненській, – продають сільськогосподарської продукції в шість разів більше, ніж вся Україна – відповідно на 120 і 6 мільярдів доларів. У маленькій Сербії, де лише сім мільйонів населення, вирощують 120 тисяч тонн ягід малини, а в Україні — 20 тисяч. Із 20 соток ягідника малини за рік можна отримати до 90 тисяч гривень виручки, і з цієї суми легко виділити 10-15 тисяч на придбання картоплі та інших овочів борщового набору для власного споживання й не витрачати часу на їх вирощування. Основне – зрушити з мертвої точки, наголосив він. Якщо буде створений кооператив, то в його членів не болітиме голова, куди подіти свою продукцію, тому що переробники гарантовано заберуть її на місці.
Заступник директора Інституту садівниц-
тва Національної академії аграрних наук Олександр Ярещенко з Києва розповів про те, як правильно обирати садивний матеріал ягідних культур, наголосивши, що його варто купувати лише в сертифікованих розсадниках. Він також дав коротку характеристику різним сортам малини, полуниці, смородини, порічок та ін.
Завершив розмову директор ТзОВ «ВестНорд» Назар Ющук з Луцька (до речі, його коріння з Гірник). Він проаналізував ціни на різні види ягід протягом 2018 – 2020 років, які закуплялися для реалізації у свіжому вигляді та для переробки і заморожування, порадивши, що найвигідніше сьогодні вирощувати.
Перед початком конференції та в перерві присутні могли побачити відеосюжети про досвід вирощування ягід в різних місцевостях України, в тому числі й у селі Хорохорин під Луцьком, куди тепер за полуницею та пекінською капустою приїжджають фури навіть з Білорусі, а в пік збирання врожаю місцеві жителі вже навіть наймають працівників з інших сіл.
На закінчення Віталій Бірук подякував гостям, що знайшли час поділитися досвідом із жителями громади, і висловив сподівання, що він стане в нагоді мешканцям Ратнівщини та послужить розвиткові громади.
Дмитро МОРОЗ