А «ЛІТАВ» «ЧОРНИМ ЛЕЛЕКОЮ» НАД ЧОРНОБИЛЕМ

Коли починаєш якусь велику справу, виникає чимало запитань і сумнівів з боку оточення щодо ймовірності успіху її реалізації. У зародку вона зовсім не походить на велику, інколи відбувається регрес ще довгий час на старті. Той, хто вистояв, не піддався зламним ситуаційним силам, продовжив рух всупереч обставинам, — досяг найбільшого.

Фермерське господарство «Промінь» — приклад покрокового досягнення професійного рівня господарювання у сфері вирощування високоякісної смачної моркви, що стало справжнім хобі для керівника. Олександр Петрович Коваль — людина, котра завдяки своїй наполегливості та вірі в ідею з любителя переросла в професіонала. Найвищий рівень агротехніки такої сільськогосподарської культури, як морква, уміння згуртувати колектив — теж справжніх профі та віртуозів своєї справи, інноваційні підходи в підготовці ґрунту, висіву, обробітку, збирання, зберігання та реалізації овочів, вихід на ринок супермаркетів — досягнення більше десяти років роботи. Господарство має у своєму арсеналі сучасні холодильні овочесховища, оснащені потужним обладнанням західноєвропейського виробництва, що дозволяє зберігати на належному рівні продукцію до, майже, наступного сезону.

З часом з'являється все більше подібних компаній, часто значно більших, але конкуренція — рушій економіки. Цього правила ніхто не відміняв. Це спонукає шукати і знаходити нові вигідні плани розвитку уже існуючої стратегії, доопрацьовувати та модернізовувати технічну та матеріальну базу, постійно підвищувати заробітну плату працівникам, давати роботу ще більшій кількості людей — жителям сільської і не лише місцевості.

Жиричі, що на Ратнівщині, — осередок працелюбних та ініціативних людей, місце локалізації діяльності фермерського господарства. Тут люблять землю, не цураються на ній працювати, готові йти на співпрацю. Це славнозвісна морквяна столиця, репутація якої складалася протягом десятиліть. І це лише один з прикладів використання ресурсів, які знаходяться під рукою.

Аліна Ковальчук

Молоді, закохані Василь та Ганна, призначили день весілля — 4 травня. Збиралися їхати за покупками, як до Василя зателефонували серед ночі, аби збирався у військкомат, маючи при собі рушник, змінну білизну. І вже зранечку 18 квітня 2014 року Василь Сахарчук, житель с. Кортеліси, був у Ратному.

яку вигодувала змалечку

9 квітня доля дарує 99-й рік життя Єфросинії Михайлівні Басюк, найстаршій жительці Самарівської сільської ради.

Петро Берчук, уродженець с. Гута, нещодавно нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»