Вирощує полуницю на вісімдесяти сотках землі поблизу житлового будинку родина Гулів із села Лучичі. Це їхній основний, хоч і сезонний, заробіток, ось уже протягом двадцяти років. Почули про цю трудолюбиву родину у гарячу полуничну пору і завітали до них, щоб переконатися, як у селі, та ще й практично на піску, вирощують полуницю і мають від цього не тільки заготівлі на зиму для родини, а й чималі прибутки.
— Масштабність посадженої площі вражає, а як усе починалося?
— Вніс пропозицію посадити полуницю на піщаній землі, на якій двадцять років потому ріс переважно тільки люпин, — розповідає автор ідеї, хороший сім’янин, механік, батько трьох дітей Ігор Гуль. – Мене підтримали дружина Людмила, а також сестри Ірина і Катерина, які мають тепер свої окремі грядки, а от батько поставився спочатку скептично, мовляв, нічого там рости не буде. На що я відповів: «Подивимося!». А тепер він сам не аби як захопився цією справою.
— Хоч і багато зусиль та праці потрібно докласти – це ж і розсадити, пополоти і вибрати щодня, а ще птахи спокою не дають – мусимо відганяти, бо клюють ягоди, та й рік на рік із заробітком так не виходить, якби хотілося, але все ж таки ми продаємо полуницю, здаємо оптом і цим поповнюємо родинний бюджет. А хорошу роботу у наш час, та ще й у селі, самі знаєте, важко знайти, — підтримав розмову старійшина трудолюбивого роду Микола Іванович. — От і працюємо, система, як то кажуть, наладилася. Маємо вже своїх постійних покупців, бо полуниця у нас хороша, хімікатами не обробляємо, вирощуємо із любов’ю. Внучат Ірину, Аліну, Максима до праці привчаємо, допомагають. Невістка на даний час у декретній відпустці, дочки працюють касирами. Ірина у Ратному, у супермаркеті «Коліб-ріс», а Катерина в селі у магазині «Вік-тан». Тож зі збором урожаю справляємося. А скептично поставився до слів сина, бо дійсно, земля така, що майже один пісок. Без поливу полуниця погано росте і плодоносить, тому син провів систему крапельного поливу.
— Пам’ятаємо, ще покійні дід і баба мали грядочки із полуницею, наші батьки садили, але це так для особистого споживання, заготовляли ягоди для себе. А ми вже надто захопилися цією справою. До двадцяти видів сортів маємо – раннього, середнього та середньопізнього строку дозрівання, а також сорти, які здатні цвісти багато разів протягом одного календарного року і відповідно плодоносять з кінця травня і аж до перших заморозків, тобто, до середини жовтня. Хоча бувають роки, що можна полуницю збирати і на початку листопада, — долучилися до розмови Людмила і Ірина. – Перші саджанці, які купували по п’ять доларів, привезли із Білорусі. Питали порад у людей, які раніше вирощували полуницю, черпали інформацію із Інтернету, замовляли різні сорти по українських виданнях. Надаємо перевагу таким, які добре піддаються транспортуванню, зокрема, маємо «Гігантеллу Максі», «Клері», «Ольвію», «Мармоладу», «Симфонію», «Остару», «Еверест», «Альбіон», «Левине серце» та інші.
— Дякую вам за розмову. Бажаю хороших врожаїв і прибутків.
Леся ГРІНЧУК
с. Лучичі