ЩОБ ВЕРНУВСЯ ЖИВИМ, А ЛЮДЯМ ДЯКУЮТЬ ЗА НЕБАЙДУЖІСТЬ

Ось уже чотири місяці на передовій антитерористичної операції, у Пісках, у складі 80-ї окремої аеромобільної бригади десантних військ Збройних Сил України несе службу наш земляк, житель с. Самари, 19-річний юнак Андрій Левонюк. Його дорога до АТО не була простою. Але зараз, коли хлопчина там, де щодня триває війна, де чи не щохвилини розриваються ворожі снаряди, він усвідомив суть свого існування, розставив пріоритети і точно знає, чим буде займатися в подальшому.

Війна його змінила. Із сільського хлопчини, який не мав чіткої мети у житті, він перетворився у цілеспрямованого військового. Хоч Андрій не відбував строкової служби, та й, можливо, не усвідомлював всієї серйозності ситуації, коли підписував контракт, та зараз він переконаний, що перебуває там, де має бути, — на захисті цілісності і незалежності Батьківщини.

Особливо позитивно відгукуються про юнака волонтери, які возили на Схід гуманітарну допомогу і зустрічалися з ним, а вже він передавав посилки побратимам із Ратнівщини. Волонтери кажуть, що в майбутньому з нього буде хороший кадровий військовий. Невдовзі Андрія мають відправити на спеціальні військові навчання, а в новому навчальному році він вступатиме до військового вищого навчального закладу.

Кілька разів Андрій Левонюк із позивним «Льова» потрапляв у стрічку новин на телеканалі ICTV. Із тих сюжетів ставало зрозуміло, як несолодко бійцям у часи обстрілів, як війна гартує дух зовсім юних синів України. Але солдат твердо впевнений, що рано чи пізно перемога таки буде за нами.

А поки хлопець виконує свій обов’язок в зоні АТО, на Ратнівщині, у Самарах, ночей не досипають його бабуся і дідусь Тетяна та Микола Трофімуки, а в Межиситі – мама Лариса та менші братики з сестричками. Вони моляться Богові, щоб оберігав рідну їм людину на війні, і хочуть почути у слухавці заповітні слова: «Настав мир», — але їх все не чути. Щоразу, як тільки з’являється така можливість, надсилають посилки синові та внукові, а в тих пакунках – речі і продукти від односельчан, які не стоять осторонь. Андрій і його родичі щиро дякують підприємцю Павлу Оніщуку, родині Валентини Сорочук, депутату районної ради, учаснику АТО Віталію Тарасюку, волонтерам за чуйність і небайдужість, а також усім тим людям, які у молитвах звертаються до Бога за його здоров’я і за те, щоб настав нарешті мир у нашій багатостраждальній Україні.

Марія ЛЯХ