Минулого тижня Ратнівська районна організація Української Спілки ветеранів Афганістану увіковічнила пам'ять ще одного побратима, учасника бойових дій в Афганістані Миколи Івановича Сільчука.

Микола Іванович, уродженець с. Щитинська Воля, пройшов горнило афганської війни у складі повітряно-десантних військ радянської армії. Неодноразово батьки солдата отримували подяки від командування батальйону за відмінне проходження служби їхнім сином.

Після повернення додому з гарячого Афганістану на Миколу Івановича чекав ще один виклик долі – ліквідація аварії на Чорнобильській атомній  електростанції. Ці випробування значно підірвали здоров’я молодого чоловіка і вже згодом про спокійне, безтурботне життя Микола Іванович перестав і мріяти: відмовили ноги, життя втратило барви.

Ще тоді ми виконали прохання побратима – купили телевізор, а також інвалідний візок, щоб хоч якось полегшити тяжку буденність Миколи.

Однак смерть невблаганна. У 2013 році його серце перестало битися.

Нещодавно ми встановили пам’ятник на могилі Миколи Івановича. Добра справа залишилась би лише в планах, якби не чуйні серця небайдужих людей, які не лишились осторонь цієї справи честі.

Велика вдячність за допомогу у купівлі та встановленні пам’ятника голові Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Григорію Павловичу, підприємцям с. Піски-Річицькі, підприємцям селища Ратне С.І. Лесику, Г.А. Кручок, учаснику бойових дій в Афганістані Анатолію Пікуну, учаснику бойових дій в Єгипті Миколі Магдисюку та його дружині Галині Миколаївні, які нас радо зустріли та всіляко допомагали при встановленні пам’ятника.

Знаковим цей день став для бойових побратимів Миколи Магдисюка та Адама Юхимчука, які після проходження служби в Єгипті вперше за 47 років зустрілись. Їм було що згадати. Галина Магдисюк, у свою чергу, пообіцяла провідувати могилу Миколи Івановича й підтримувати там порядок.

Щира подяка  усім, хто був небайдужим до цієї благородної справи.

Сергій ФІЛІПЧУК