Президенту України
Прем’єр-міністру України
Голові Верховної Ради України

ЗВЕРНЕННЯ

Луцької районної ради Волинської області щодо рішення Сейму Республіки Польща про визнання подій 1943—1945 років на Волині геноцидом

Ми, депутати Луцької районної ради Волинської області, нащадки тих, хто пережив і береже у пам’яті події так званої „Волинської трагедії", обурені прийнятою Сеймом Республіки Польща Резолюцією у справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943—1945 роках.

З року в рік навколо подій „Волинської трагедії” нагнітається антиукраїнська істерія. Зрештою 22 липня 2016 року польський Сейм поквапливо приймає юридично абсурдне та історично необгрунтоване рішення, в якому звинувачує українців у геноциді. Захист власної території — це не геноцид, а національно-визвольна боротьба. Боротьба українців за створення власної держави на своїх етнічних землях не могла бути геноцидом.

Як свідчать історичні факти, збройний конфлікт 1942—1944 років був розв'язаний з ініціативи саме польської сторони, яка не хотіла визнавати за українцями права бути господарями у власному домі. І лише всенародний опір польським окупантам дав змогу Волині уникнути трагічної долі Холмщини, Підляшшя, Лем-ківщини, Надсяння, де українці були знищені та вигнані зі своїх етнічних земель. Саме завдяки активним діям воїнів УПА вдалося захистити від спалення польськими військовими загонами сотень волинських сіл, а волиняни уникли долі українців, які стали жертвами операції „Вісла”.

Назвавши боротьбу українців за свою незалежність геноцидом, Польща поставила під сумнів основоположне право кожного народу на самовизначення та опір агресорам і окупантам. Ігноруючи причини збройного конфлікту, участь польських збройних формувань в акціях етнічних чисток та фізичного знищення українського населення на території споконвічних українських земель, замовчуючи історичну правду, польська сторона відійшла під принципів рівноправності і добросусідства, нехтуючи всіма напрацьованими за два десятиліття кроками до порозуміння.

Ще досі живі свідки ополячення та страшних звірств польських збройних угруповань проти мирного українського населення. Сьогодні вони та їхні нащадки активно повстають проти наруги над історичною пам'яттю, національною честю та гідністю. Ми пам’ятаємо і пам’ятатимемо завжди, що за період 1942—1944 років від рук Армії Крайової, польських загонів самооборони та польської шуц-поліції загинули тисячі мешканців нашого району, десятки українських сіл разом з їх мешканцями було спалено.

Україна та українці ще в 2003 році стали на шлях примирення та порозуміння між двома сусідніми народами. Ми й досі вважаємо, що події, які мали місце на теренах Волині, — це спільна трагедія двох народів, ми віддаємо найглибшу шану жертвам кривавих братовбивчих конфліктів, а також висловлюємо співчуття їхнім родинам. Як говорив у 2001 році у Львові святий Іван Павло II, „завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що єднає, а не те, шо розділяє, щоб разом будувати майбутнє, засноване на взаємоповазі, братерській співпраці і правдивій солідарності”.

Розцінюємо цей відверто ворожий щодо України крок як підлий удар ножем у спину нашій нації, яка третій рік збройно протистоїть московському агресору. Такими рішеннями польський політикум руйнує не лише добросусідські відносини між нашими країнами, а нищить будь-яку можливість спільно протистояти московському імперіалізму, у планах якого — загарбання наших держав та підкорення наших націй. Давайте свідомо не нагнітати польсько-українське протистояння, в якому можливий лише один переможець, — Росія. Згадаємо слова Пілсудського про те, що немає вільної Польщі без вільної України, уявна перемога над українцями у минулому обернеться на серйозну поразку для Польщі у майбутньому.

Закликаємо вас докласти максимум зусиль для скасування Резолюції польською стороною, натомість прийняти спільне Звернення Президентів Республіки Польща та України, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України до наших народів щодо подій 1943—1945 років.

У зв’язку з викладеним, закликаємо:

1. Президента України Петра Порошенка, голову Верховної Ради України Андрія Парубія — перестати замовчувати порушені питання і на державному рівні дати адекватну відповідь звинуваченням українців у геноциді.
2. Верховну Раду України — ухвалити рішення, в якому:

—          визнати факти масових етнічних чисток, організованих поляками проти українського населення на території Західної України, Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння з метою зміни етнічної карти регіону;

—          засудити операцію „Вісла” як приклад репресивної політики Польщі;

—          засудити колоніальну політику польської держави Річ Посполита, що прагнула не допустити права української нації на самовизначення та здійснювала по-літику національного і соціального гноблення;

—          закликати польську сторону будувати міждержавні відносини на принципах рівноправності, примирення та порозуміння.

ПІДТРИМАНО

Рішення Ратнівської районної ради

від 02.08.2036 № 10/2