Завтра ратнівчани відзначають 71-у річницю визволення району від німецько-фашистських загарбників та 815-річчя Ратного. Наш кореспондент зустрілася із Ратнівським селищним головою Володимиром Куликом і поспілкувалася про сьогодення селища, насамперед поцікавилася, які особливості цьогорічного свята.
— 2015 рік не став легшим в порівнянні з минулорічним, як усі ми сподівалися. Військові дії на Сході тривають, економічна ситуація вкрай важка, попереду зима, яка лякає громадян високими тарифами на енергоносії. Тому відзначити ці знаменні для нас дати так, як це ми робили п’ять, десять років тому, коли святковий настрій панував ще задовго до свята, сьогодні дозволити собі не можемо. А зовсім не відзначати — буде не правильно, та й люди нас не зрозуміють. Адже в цей день в селище приїжджає багато гостей, студентів, молодь відпочиває, люди прагнуть зустрітися, поспілкуватися, просто відпочити. Багато заходів передбачаємо саме для дітей, тому будуть працювати в парку різноманітні атракціони, бажаючі зможуть взяти участь в караоке. Але головна мета свята — це вшанувати ветеранів війни, віддати данину пам’яті загиблим та померлим. Крім того, передбачаємо цілий ряд заходів по збору коштів в підтримку мобілізованих, демобілізованих та переселенців. Це і виступи фольклорних колективів, і тематична виставка, і благодійний ярмарок, мета яких зібрати кошти саме на ці цілі.
— Володимире Миколайовичу, оскільки святкуємо річницю визволення району, скажіть, яка увага приділяється ветеранам Великої Вітчизняної війни, а заодно і учасникам АТО?
— Одним з пріоритетів роботи Ратнівської селищної ради є забезпечення шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу над нацизмом, суспільної поваги до ветеранів війни, учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни.
Протягом останніх років зробили капітальний ремонт пам’ятника Герою Радянського Союзу В.П. Газіну, обеліска Слави та пам’ятного хреста борцям за волю та незалежність України, провели реконструкцію групи братських могил, встановили пам’ятник воїнам-афганцям. Постійно ці, святі для людей, місця знаходяться у зразковому стані.
На території селищної ради нині проживає лише п’ять ветеранів Великої Вітчизняної війни. Систематично вивчаємо їхні соціально-побутові умови проживання, до державних свят вручаємо подарунки та пам’ятні листівки. Ми пам’ятаємо та поважаємо кожного з них.

У селищі проживає 36 сімей, члени яких брали та беруть участь в АТО. П’ятнадцять учасників АТО отримали посвідчення учасника бойових дій. Підтримка сімей мобілізованих, забезпечення їх со-ціального та морального захисту наразі стоїть нарівні най-пріорітетніших завдань селищної ради. Ми затвердили Програму підтримки мобілізованих. Відповідно до цієї Програми з місцевого бюджету надали матеріальну допомогу учасникам АТО на суму 86 200 гривень, з яких 18 тисяч — чотирьом пораненим військовослужбовцям. 52 тисячі зібрали депутати селищної ради. Завезли по 5 кубів дров вісьмом сім’ям. Рішенням сесії 25 учасникам АТО надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з них 14 жителям району, 8 дітей, батьки яких є учасниками АТО, звільнені від сплати за харчування. Отже, допомагаємо, чим можемо.
— Сьогодні Ратне процвітає, відбулися очевидні зміни: ремонтуються та впорядковуються вулиці, здійснюється нічне освітлення селища тощо — Ратне стало більш ошатним, красивішим, що відзначають не лише жителі селища, а й району та наші гості. Скажіть, що останніми роками зроблено і за які фінанси, за рахунок чого найбільше поповнюєте селищну скарбницю?
— У зв’язку з тим, що Верховна Рада внесла зміни до Податкового Кодексу, деякі надходження до місцевого бюджету суттєво зросли. Акцизний збір від продажу спиртних та тютюнових виробів, надходження від двох автозаправок допомогли збільшити дохідну частину бюджету. Крім того, я особисто, апарат селищної ради щоденно працюємо над наповненням місцевого бюджету, адже давно навчилися надіятися тільки на себе. Зроблено насправді чимало. Набувають сучасного вигляду установи, розбудовується приватний житловий сектор, капітально в сучасному стилі підприємці зводять заклади торгівлі та сфери послуг. Вже в цьому році будуть здані в експлуатацію меблевий магазин (підприємець Карпік В.М.), справжньою окрасою селища стане напівзруйноване приміщення колишнього готелю (підприємець Пашук П.М.), будується новий торгівельний комплекс біля ринку (підприємець Корецький P.A.) та інше.
Але найбільшим нашим досягненням, і цим я найбільше горджуся, — є дороги селища, адже за останні десять років ми збудували та капітально відремонтували майже двадцять стратегічно важливих вулиць, що становить більше 20-ти кілометрів твердого покриття. Вже нинішнього року вдалося збудувати дорогу по вулиці Партизанській, на що витратили 1 млн. 200 тис. гривень з місцевого бюджету та 900 тис. гривень з державного. Асфальтобетоном покрили дорогу по вулиці Механізаторів, яка частково розвантажила дорогу по вулиці Газіна, щебеневим покриттям завершили ремонт дороги по вулиці Щорса. У планах на цей рік — капітальне будівництво дороги по вулиці Поліській, приблизно 670 метрів, на що передбачаємо витратити 507 тисяч гривень. Також найближчим часом буде розпочато капітальний ремонт пішохідної доріжки по вулиці Газіна кошторисною вартістю 315 тисяч гривень.
Найбільшою невирішеною проблемою залишається реалізація державної програми «Питна вода». Про це ми пос-тійно говоримо, пишемо листи у різні інстанції, звертаємось до народних депутатів, але державної субвенції, починаючи з 2008 року, не отримали. Тому з року в рік вкладаємо кошти місцевого бюджету в ремонт, заміну та будівництво найбільш необхідних об’єктів по водопостачанню та водовідведенню. Розпочали будівництво дюкера через річку Прип’ять кошторисною вартістю в межах 400 тисяч гривень, що дасть можливість жителям вулиць Заболоттівська, Будівельників, Тиха, Квітнева та інших підключитися до водопровідної мережі селища.
Вперше в районі в рамках Програми електрифікації новозбудованих вулиць профінансовано 218 тисяч гривень на будівництво лінії електропередач до нового житлового масиву вулиць Франка, Грушевського та Корнелюка кошторисною вартістю 992 тисячі гривень.
Приємно відмітити, що в основному завершується нічне освітлення вулиць селища. Залишилися нові вулиці та провулки, деякі з них плануємо продовжити освітлювати, для цього вже закупили 34 ліхтарі.
Значні кошти спрямовуємо на підтримку та зміцнення матеріально-технічної бази комунальної служби, яка з приходом на роботу Адама Нінічука значно покращила роботу. Відомо усім, хто старається, тому і хочеться допомогти. Придбали міні-трактор, дорожній ніж для розчистки снігу, щітку для підмітання, шістдесят нових контейнерів для збору сміття. На черзі — обов’язкове придбання спецавтомобіля для викачування рідких нечистот. Адже наявний вже давно використав свій технічний ресурс і постійно потребує ремонту.
— Нещодавно ми дізналися, що в Ратному, нарешті, будуть будувати дитсадок. Коли, де і за які кошти?
— Дійсно, це правда. Проектно-кошторисну документацію на двоповерхове приміщення дитячого яслі-садка на дев’ять груп по вулиці Набережна (біля центру зайнятості в парковій зоні) селищна рада виготовила ще декілька років тому. У цьому році наш проект виграв обласний конкурс інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізувати за рахунок коштів державного бюджету вже у 2015 році. Проект був відібраний і направлений на затвердження в Міністерство регіонального розвитку. У свою чергу в червні на сесії селищної ради ми прийняли рішення про виділення 209 тисяч гривень для співфінансування селищною радою даного будівництва. І якщо не буде загострень політичної, економічної, воєнної ситуації в Україні, впевнений, що будівництво в цьому році розпочнеться. Адже, економічне обгрунтування нового дитячого садка просте – у Ратне, на жаль, нині один дитячий садочок на 250 місць, в якому перебуває майже 400 дітей. Більше 200 заяв ратнівчан на сьогодні не можна задовольнити, доводиться батькам влаштовувати своїх дітей у дитсадки навколишніх сіл. А це великі незручності.
— Володимире Миколайовичу, Ратне вперше святкує день народження із населенням 10 тисяч осіб. Чому селище залишається селищем, а не містом, і яка сьогодні демографічна ситуація у Ратному?
— Так. 26 березня 2015 року у Ратному народився 10 тисячний мешканець — дівчинка Софійка, яка є третьою дитиною в сім’ї Паршиних Олександра Олексійовича та Ірини Анатоліївни. У зв’язку з такою визначною подією цій сім’ї виділили земельну ділянку під індивідуальну забудову. Ця сім’я також буде відзначена на святі — 815-ої річниці Дня селища. Але, щоб було місто — це не так просто. Відповідно до положення, затвердженого ще 12 березня 1981 року Указом Президії Верховної Ради, до категорії міста можуть бути віднесені населені пункти, розташовані при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких розташовані вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші ста-ціонарні лікувальні та оздоровчі заклади. Очевидно, це питання буде вирішуватися на державному рівні під час проведення адміністративно-територіальної реформи.
Щодо демографічної ситуації в Ратне, то кількість жителів за минулий рік значно зросла і перевищила смертність. Це досить позитивний момент. Народилося 175 дітей, померло — 80 осіб, одружилося 90 пар. Нині споруджується більше 300 індивідуальних житлових будинків. Є надія, що в недалекому майбутньому Ратне дійсно стане містом.
— Скажіть, що сьогодні найбільше Вас турбує в роботі і щоби ще хотілося зробити найближчим часом?
— Як і кожну людину найбільше турбують воєнні події на Сході України, нестабільність політичної ситуації, низький життєвий рівень більшості громадян. Це накладає негативний відбиток на роботу, створює додаткові труднощі та повсякденні клопоти. Мрію, щоб у нашій державі, нарешті, був мир, спокій та стабільність. Хотілося б скоріше провести повну реконструкцію водопровідної мережі, дати ратнівчанам чисту питну воду, знайти інвестора для освоєння нової паркової зони з сучасними майданчиками та інфраструктурою для відпочинку людей, закінчити облаштування з прокладанням асфальтних доріжок, сучасною огорожею нового кладовища, придбати спецтехніку для ліпшої роботи комунальної служби по обслуговуванню ратнівчан тощо.
— Останніми роками у селищі була і залишається відкритою проблема відведення місць під будівництво власних житлових будинків. Яка робота проводиться в цьому плані?
— Так. Це одне з найболючіших питань, які постали в селищі. На сьогодні до селищної ради звернулися близько 1300 осіб, які бажають отримати земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Постійно ведеться робота щодо розроблення документації на перспективні житлові масиви, але, зважаючи на бюрократичні перепони, затягується на місяці. Та, не зважаючи на це, Ратнівська селищна рада в березні 2015 року одночасно виділила найбільшу кількість ділянок за всі роки, коли я займаю посаду селищного голови, а саме 147 земельних ділянок, які знаходяться між філією ПАТ «Волиньобленерго» та лісохімзаводом.
На даний час проведені геодезичні роботи на двох масивах — це район вулиці Заболоттівської біля насосної станції та район лікарні — між садком та дачами. Дані роботи завершені, документація перебуває на стадії погодження. Після розроблення проекту детального планування територій та проведення громадських обговорень дані земельні ділянки будуть виділятися на сесії селищної ради.
Ще однією важливою проблемою у питанні земельних ділянок є їх продаж власниками на вторинному ринку. Коли люди приходять до мене на прийом по земельних питаннях, в усіх їх є надзвичайно гострою проблема з житлом та велике бажання будуватися. Але в окремих з них після отримання та приватизації земельної ділянки, бажання будуватися пропадає i вони продають земельні ділянки. До відбору кандидатів на отримання земельних ділянок ми відносимося дуже серйозно, я сам спілкуюся з цією людиною, комісія по земельних питаннях вивчає соціально-побутовий стан і дає рекомендації сесії селищної ради, але заглянути в душу конкретної людини не можливо.
— Володимире Миколайовичу, нині кожного і всіх турбує територіальна реформа. На Вашу думку, як вплине вона на розбудову і життя селища?
— Розпочну з того, що Ратнівська селищна рада є самодостатньою громадою. Бюджет селищної ради виконується, соціально-економічна програма на 2015 рік також, до речі, бюджет селищної ради становить 23 відсотки від бюджету Ратнівського району.
Перспективним планом формування території Волинської області передбачено створення трьох громад на території Ратнівського району з центрами у Ратному, Заболотті та у Самарах. По правді кажучи, реформа для таких містечок, як Ратне, не вигідна, у зв'язку з необхідністю ділити бюджет селища з громадами, які саме через фінансову складову змушені будуть об'єднуватися з більш спроможними громадами. Щодо позитиву від реформи, то ми зможемо вирішити питання з земельними ділянками під забудову. У зв'язку з об'єднанням прилеглих до Ратного сільських рад появляться території, які зможемо надавати для будівництва індивідуальних житлових будинків. Та головним плюсом адмінреформи являється те, що органам місцевого самоврядування надаються додаткові повноваження та кошти, що дасть можливість на місцевому рівні вирішувати глобальні питання, які турбують жителів територіальних громад.
— І на закінчення, щоб Ви хотіли побажати напередодні свята ратнівчанам, нашим гостям, ветеранам війни?
— Найголовніше — мирного голубого неба, здоров’я, домашнього затишку і тепла.
Життя хай буде світлим,
А серце щирим і привітним.
Здоров’я ж — ніби той граніт –
На цілу сотню й більше літ.
Хай буде все у вас в порядку,
Добра вам, щастя і достатку.
Зі святом вас, дорогі ратнівчани та гості селища!
Спілкувалася Валентина БОРЗОВЕЦЬ