2 серпня у Видраниці відбувся сход селян у вигляді громадського обговорення питання добровільного об’єднання територіальних громад. На зустріч запросили жителів Видраниці, голову райдержадміністрації Андрія Харламповича, депутата обласної ради Валентина Чернецького та Забродівського сільського голову Миколу Калачука, від якого й надійшла пропозиція об’єднання у Забродівську територіальну громаду.

Представив гостей Видраницький сільський голова Василь Лахтюк. Він і розповів про мету сільських зборів. На сход у будинку культури зібралося близько 80 видраничан.

Ситуація з Видраницькою сільською радою склалася непроста. Згідно з перспективним планом децентралізації ця сільрада мала би увійти до складу Ратнівської громади. Проте Ратнівська селищна рада не проявила ініціативи і не запропонувала Видраницькій об’єднатися. Більше того, для об’єднання необхідно дотриматися певних умов, передбачених законодавством, одна з яких – землі сіл, що об’єднуються, повинні бути суміжними. Виявилося, що Ратнівська і Видраницька ради не мають спільної межі.

Попри те, що перспективним планом не передбачена об’єднана територіальна громада в Забродах, жителі села проявили ініціативу створити її. Сільським радам, які потенційно могли би увійти до її складу, вручили відповідні пропозиції. Уже відбулися сходи селян у Щедрогорі, Річиці та сесія у Поступелі. Представники цих сіл прийняли рішення об’-єднатися із Забродами.

Андрій Харлампович та Валентин Чернецький розповіли присутнім про особливості проведення децентралізації. Зокрема, наголосили, що до 2018 року громади мають можливість об’єднуватися добровільно, отримуючи від держави значне фінансування для своїх потреб. За законом про децентралізацію у 2018 році ті населені пункти, які не увійдуть до складу об’єднаних громад і залишаться «білими плямами», будуть віднесені до складу уже створених громад. Але функціонуватимуть за вже визначеними правилами. Відтак найкращий варіант – включитися у процес децентралізації і вибрати найвигідніший для села варіант.

Про переваги об’єднання з Забродами розповів Забродів-ський сільський голова Микола Калачук. Він поділився досвідом роботи з європейськими партнерами, проаналізував проекти, які вдалося реалізувати. За 8 років співпраці з польськими та білоруськими колегами сільська рада із 22 розроблених виграла 12 проектів (13-й на розгляді), завдяки чому вдалося залучити 12 млн. грн. при тому, що сільська рада витратила лише 660 тис. грн. із власного бюджету. Розповів Микола Михайлович і про спроможність функціонування майбутньої об’єднаної громади, про засади співіснування. Зокрема, висловив думку, що працювати навіть до об’єднання потрібно буде на основі підписаного меморандуму, в якому будуть чітко прописані побажання мешканців майбутньої громади. Микола Калачук також навів приклад, як відбувався сход селян у Щедрогорі. Там один чоловік піднявся і запитав:

— Як ви ставитеся до нас таких?

Микола Михайлович, не вагаючись, наполіг на тому, що всі люди однакові й однаково заслуговують на нормальне життя. Розповів, що люди в Забродівській сільраді побоювалися, що все за виграними проектами буде робитися тільки для Забродів, але змінили свою думку, коли, в першу чергу, реалізували проекти в Якушах і Лучичах, а вже потім у Забродах.

Переконував, що співіснування сіл в об’єднаній громаді буде на паритетних умовах із депутатським представництвом кожного села, залежно від кількості населення. Тому й чекають рішень сіл, які потенційно увійдуть у Забродівську громаду, щоб здійснити об’єднання відповідно до волі народу, а не відповідно до перспективного плану.

Після детальних роз’яснень до трибуни виходили видраничани, серед яких директор НВК Василь Авдіюк та голова ради ветеранів Адам Заліпа. Вони висловили своє бачення децентралізації. Василь Васильович турбувався про майбутнє освіти в об’єднаній громаді, створення опорної школи, доїзд учнів, розбудову інфраструктури та фінансову спроможність. Потім висловив думку, що краще бути повноцінним членом рівносильної громади, ніж придатком Ратного, тим більше, що на вирішення нагальних проблем держава виділятиме кошти.

Адам Оксентійович авторитетно заявив, що, якщо Ратне Видраницю не просить об’-єднатися, то й не треба. У Забродах з часом будуть усі органи та установи, які зараз є в районі. Від Ратного їх ніхто не відмежовує. Свої питання зможуть вирішувати там усі. До переїздів звикнуть (якщо буде об’-єднана громада, то й маршрутні таксі зможуть змінити свої маршрути), проте найголовніше, що нарешті громада стане незалежною і буде сама вирішувати, що, коли і де їй робити, а люди зможуть впливати на рішення, які стосуються їхніх сіл.

Із залу прозвучало:

— А як не об’єднаємося самі, гарапою поженуть? Може, це анексія Видраниці?

На це Андрій Харлампович відповів, що до 2018 року ніхто нікого нікуди не жене, але не варто чекати того моменту, коли громада Видраниці залишиться осторонь і ні на що не зможе впливати. Найкраще включитися у процес уже зараз. І це не анексія, а об’єднання. Видраниця як була селом, так і залишиться.

Валентин Чернецький додав:

— Ми не знаємо, чи буде з цього позитив у майбутньому, але бачимо великий позитив на прикладі існуючих громад уже зараз. У новостворених центрах громад будуть розвиватися нові вектори економіки, торгівлі, інше, а це будуть додаткові ресурси для розвитку населених пунктів.

Цікавилися присутні долею Замшанівської сільської ради, чи, бува, не проявила вона ініціативу створити громаду, на що їм відповіли, що в неділю у Замшанах відбудеться сход селян, на якому обговорюватимуть питання децентралізації.

Порушили питання, яка доля дитячого садка у Видраниці. Андрій Адамович відповів, що добудова дитячого садка у селі є пріоритетним завданням на 2017 рік, і вона буде здійснюватися подібно до того, як зараз у Ратному будується дитсадок та добудовується у Якушах.

Хвилювало видраничан питання, за яким принципом розподілятимуть кошти у новоствореній громаді. Їм відповіли, що для цього створять робочу групу за участю представників усіх сіл, і вона визначить пріоритети для громади – які питання потрібно вирішити в першу чергу, а що можна зробити пізніше.

Запитали, скільки часу мають жителі села, щоб обдумати питання об’єднання із Забродами, адже на сход селян прийшла незначна частина (населення Видраниці – 1800 жителів, а на громадське обговорення прийшло близько 80). Тому було б доречно кілька днів порадитися у селі, а потім прийняти рішення. Інші сказали, що, хто хотів, той прийшов, а говорити можна довго. Людям ще раз пояснили, що Ратнівський ра-йон у проведенні децентралізації порівняно відстає від інших. Багато часу вже втрачено. І чим більше ми будемо затягувати цей процес, тим складніше буде довести його до ло-гічного завершення. Зараз громади в області об’єднуються дуже активно, і проходити усі процедури разом легше, ніж потім поодинці. Ніхто не примушує приймати категоричне рішення. Приєднатися до однієї з громад можна буде і пізніше, але тоді село залишиться у програшному стані.

На запитання, скільки сіл і скільки населення найвигідніше об’єднати та яким буде депутатське представництво, відповів Микола Калачук. Він пояснив, що чим більша кількість населення, тим вигідніше це для громади. За попередніми підрахунками, із Щедрогірської, Річицької, Поступельської та Забродівської сільрад можна створити громаду з чисельністю населення 7700 осіб, і вона існуватиме. Якщо до об’єднання долучиться Видраниця, то громада матиме 9500 жителів. Найоптимальніший варіант – 10 тисяч і більше. Що стосується депутатів, то їх кількість залежатиме від кількості населення (у Забродівській сільраді 2100, у Видраницькій – 1800 осіб), тож депутатів від Видраниці буде не набагато менше, ніж від Забродів.

На закінчення розмови гості ще раз наголосили, що завдання цього сходу селян – донести максимально багато інформації, аби люди були обізнані в тому, що відбувається, і брали участь у житті села. Рішення сходу селян – рекомендаційного характеру. Згодом ще відбудеться сесія сільської ради, на якій депутати виявлять свою волю щодо об’єднання.

Підсумувавши все сказане, сільський голова Василь Лахтюк виніс на голосування питання про об’єднання Видраницької сільської ради у Забродівську територіальну громаду. Більшість присутніх у залі проголосувала «За».

Марія ЛЯХ