Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнів-ський аграрій», яке розгорнуло свою діяльність у Ратнівському, Старовижів-ському, Ковельському та Турійському районах, напередодні Дня працівників сільського господарства відзначило 5-ти річчя від дня заснування. Позаду нелегкі роки становлення.

Сьогодні – це вже потужний  і зразковий сільгосп-виробник у галузях тваринництва і рослинництва, один з найбільш високорозвинених не лише в районі й області, а й в Україні. Господарство застосовує передові інноваційні технології, максимально механізовує виробничі процеси, функціонує за новітніми стандартами розвитку, набирає обертів і впевнено йде вперед. Ось лише два факти, які засвідчують його діяльність: врожайність зернових у СТОВ «Ратнівський аграрій» вища середньостатистичної по Україні, хоча у нас і бідні землі, а щодо тваринницької галузі — господарство нагороджене золотою медаллю Міністра аграрної політики та продовольства України за розведення великої рогатої худоби. І ще декілька цифр: господарство створило робочі місця більш як для 200 осіб, за період діяльності нарахувало працівникам 34 мільйони 698 тисяч гривень заробітної плати, сплатило населенню за оренду землі 15 мільйонів 400 тисяч, сільським радам за оренду невитребуваних паїв – 2 мільйони 536 тисяч гривень. В цілому за період діяльності сплатило 13 мільйонів 430 тисяч гривень різних податків і зборів. Ці цифри засвідчують також і про те, який внесок господарство робить у економіку держави, у соціально-економічний розвиток регіону, місцевих громад, на територіях яких знаходиться СТОВ.

Нагадаємо, що засновник товариства Андрій  Панніков, громадянин Кіпру, він вклав основні інвестиції у його розвиток. З перших днів створення вправно керує господарством Валентин Чернецький, який до цього обіймав посаду начальника відділу економіки райдержадміністрації, і про якого відгукуються в колективі, у районі, в області як про прекрасного, талановитого і перспективного спеціаліста, ділового лідера і мудрого керів-ника, порядного і чесного громадянина та активного громадського діяча. І недарма рік тому ратнівська громада йому довірила представляти інтереси району у вищому представницькому органі області, обравши депутатом обласної ради, — з  ним і розмова нашого кореспондента.

— Валентине Антоновичу, СТОВ «Ратнівський аграрій» створювалось саме тоді, коли сільськогосподарські підприємства різних форм власності ледве виживали. Зрозуміло, ви стали на ноги завдяки інвестиціям Андрія Паннікова. А як сьогодні підприємство працює, чи вийшло на самоокупність і, якщо так, то завдяки чому?

— Не дивлячись на скептичні настрої різних людей, в тому числі і владних, при створенні СТОВ «Ратнівський аграрій», сьогодні підприємство успішно працює і  розвивається. У час створення і у попередніх роках інвестором ви-ступив наш засновник Андрій Панніков, а в останні роки розвиваємося за власні кошти, які отримує товариство. У минулому році ми вже вийшли на самоокупність і отримали прибуток, хоча ще невеликий, та вже в нинішньому, за попередніми розрахунками, маємо суттєвий прибуток. І це дає нам можливість насамперед утримувати підприємство, платити вчасно зарплату та стимулювати працівників, розраховуватись з контрагентами,  розвиватись і паралельно розвивати ті території, на яких знаходимось. Крім того, господарство має можливість щороку інвестувати певні кошти у створення додаткової матеріальної бази. У минулому році ввели в експлуатацію зерносховище ємкістю 7 тисяч тонн зернових культур одночасного зберігання і в нинішньому році продовжуємо відновлювати певні приміщення: ремонтну майстерню в Секуні, навіси для техніки, будуємо додаткове зерносховище на 6 тисяч тонн. Щороку працюємо над поновленням  техніки і причіпного інвентарю. Сьогодні ми досягли позитивної економіки підприємства, є перспективи у подальшому його розвитку, і це нас втішає.

Зрозуміло, що за результатами стоять люди, які працюють на всіх ділянках роботи, і вони – основна цінність нашого товариства в цілому. Їх найбільше залучаємо у весняно-літній період, оскільки галузь має сезонність виробництва, орієнтовно в нас зайнято 220 працівників.

Ми весь час знаходимось у пошуку, експериментуємо кожного року, хоча це недешево, але перспективно, закладаємо демонстраційні ділянки зернових різних сортів, різних гібридів, різних виробників по різних культурах, і бачимо, що краще вирощувати на тій чи іншій території. І сьогодні всі території, на яких працює наше товариство, прибуткові, як і всі культури, які вирощували у нинішньому році, і навіть, завдяки відпрацьованим технологіям маємо прибуток від землі, яку орендуємо на Ратнівщині, — вона до цього року була дота-ційною. За всім цим — хороша, злагоджена, компетентна і відповідальна робота колективу агрономів, який зранку до ночі на землі під відкритим небом вивчає, експериментує, і вносить певні пропозиції — звідси і результат.

Щодо тваринництва, то ми створили якісне продуктивне стадо — в залежності від сезону утримуємо до 2000 голів пле-мінної великої рогатої худоби п'яти м'ясних порід. Щороку беремо участь в агропромисловій виставці України і отримуємо нагороди, а цьогоріч нагороджені найвищою відзнакою — золотою медаллю Міністра аграрної політики та продовольства України за розведення великої рогатої худоби. У галузі тваринництва також працюють досвід-чені спеціалісти, майстри, фанати своєї справи.

— Валентине Антоновичу, врожаї, яких досягає ваше господарство, вражають пересічного селянина, який звик до того, що наші грунти бідні і великої врожайності годі чекати. Розкажіть, що маєте в цьому році?

— За період нашої діяльності ми виробили 91 тисячу 292 тонни зернової продукції. Вирощуємо пшеницю, тритикале, овес, жито, льон, ріпак, сою, кукурудзу, олійну редьку, в цьому році навіть гречку та горох. Такого спектру культур, напевно, не вирощує ніхто в Україні. На сьогодні ми завершили осінню посівну кампанію під урожай 2017 року — посіяли 4 тисячі 349 гектарів різних культур. У ниніш-ньому році з гектара маємо понад сім тонн зерна кукурудзи, майже 2,5 тонни сої, на території Ратнівського району масштабно сіємо овес і тритикале — маємо по 3,6 тонни з гектара, це гарна врожайність для нашої території і хороша рентабельність. Враховуючи складні умови для зимівлі зернових, маємо дещо нижчі результати, ніж у попередньому році: по озимому ячменю — 4,5 тонни з гектара, та озимій пшениці — 5,4 тонни, але це також нормальні показники. Окремі території нам віддячили врожаєм по 10 тонн з гектара.

Трохи більше тонни з гектара маємо льону. У нинішньому році ми повернулися до питання вирощування гречки і отримали 6 центнерів з гектара, хоча врожайність і невелика, але це теж економічно виправдано. Гречку посіяли після збору озимого ячменю, таким чином двічі використали землю і отримали подвійний урожай. Посіяли ми і горох, який є хорошим попередником для наступних зернових.

— Такий врожай хіба що насниться простому селянину. Валентине Антоновичу, знаю, що взяли в оренду багато землі, яка пустувала і «красувалась» чагарниками. Сьогодні вся вона обробляється?

— Із тих більше 8 тисяч гектарів, які орендуємо, біля п'яти тисяч гектарів були запущені і не оброблялись понад 15 — 20 років. Зрозуміло, що земля, яка дуже багато років не використовувалась, віддачі великої відразу не дасть. Із землею потрібно попрацювати, привести її у належний стан, провести певні агротехнологічні процеси. Ми доклали великих зусиль, досить великий ресурс і повернули ці території до сільгоспвиробництва.

 - Валентине Антоновичу, як плануєте далі розвиватись, що у намірах?

— Стабільно, економічно, спокійно розвиватися в тих територіях, в яких ми присутні, збільшувати на цих територіях земельний банк, створювати нові робочі місця, збільшувати соціальне забезпечення наших працівників, придбавати техніку, поглиблювати переробку продукції...

— День працівників сіль-ського господарства – ваше професійне свято. Кого з працівників відзначаєте як кращих із кращих?

— Будемо відзначати тих людей, які працюють у нас найдовший період і внесли найбільший внесок у розвиток підприємства, до нагород представлені п'ятдесят вісім працівників.

— Валентине Антоновичу, Ви є депутатом обласної ради, активним громадським діячем та благодійником. Декілька слів у цьому напрямку.

— Я як представник аграрного сектору працюю в складі аграрної комісії обласної ради. Розглядаємо різні питання, які регламентують правові відносини в області, положення про надання певних коштів для стимулювання одноосібного виробника, фермера, вносимо свої пропозиції, корективи, розглядаємо багато проблемних, конфліктних питань. Вносимо законодавчі ініціативи, для прикладу, дуже важливе питання для поліських територій – вирощування льону. Ми напрацювали звернення до Верховної Ради, Кабінету міністрів України стосовно стимулювання розвитку цієї галузі зняттям експортного мита, але, на жаль, у Києві поки що не зрозуміли нашої проблеми.

Що стосується роботи з виборцями, дуже багато звертається людей за допомогою в досить великих розмірах на лікування — її надаємо з мого невеличкого депутатського фонду та, окрім того, від підприємницької діяльності. Звертаються церковні громади, і не тільки ратнівські, а і з інших територій, де ми працюємо, і школи, і дитсадочки, вся соціальна сфера. Дуже багато звернень сільських рад щодо надання певної допомоги технікою, особливо для грейдерування доріг — у межах можливості ми це робимо. А там, де є наші земельні масиви, дороги мінімум двічі у рік самі доводимо до порядку — це зручно і підприємству, і місцевому населенню. Я вважаю, що найголовніше завдання двох партнерів: влади, в особі органів місцевого самоврядування, і нас, як представників бізнесу, щоб були сплачені у стовідсотковій мірі всі податки. Якщо бізнес прозорий, такий, як  у «Ратнівському аграрії», то бюджет отримує гроші і громада може жити за ці кошти. Але, на превеликий жаль, далеко не всі прозоро сплачують податки, і тому бюджет «ходить» з простягнутою рукою. Коли керівники місцевого самоврядування зрозуміють, які надходження вони можуть отримувати у місцевий бюджет, і почнуть працювати з тими, хто не доплачує, ситуація абсолютно зміниться. Благодійник – не той, який сьогодні не доплачує в бюджет і дає якісь кошти громаді, а той, хто платить повністю платежі, та окрім цього ще й допомагає місцевій громаді, на території якої працює.

Моя позиція така — податки мають сплачувати всі. Кожен має розуміти, що ми створюємо нашу країну, ми утримуємо дитячі садочки, дороги, лікарні, сплачуючи податки. І сьогодні основне завдання держави – якраз забезпечити сплату податків всією країною.

— Валентине Антоновичу, Ваше побажання аграріям району.

— Наснаги і терпіння, щоб ті руки, які пахнуть хлібом, ніколи не опускались, щоб аграрний сектор району, його представники бачили шлях розвитку і перспективу — це надзвичайно важливо, здоров'я всім, добра, достатку і миру в Україні.

— Дякую Вам за розмову, Вам  і колективу, СТОВ «Ратнівському аграрію» — подальших успіхів і процвітання.

Про роботу у СТОВ «Ратнівський аграрій» і його працівників – спеціалісти господарства

Віталій Олексюк, заступник головного агронома, агроном з 27-річним стажем, знаний у ра-йоні як прекрасний спеціаліст ще з часів, коли  працював у СВК «Україна»:

— Працюю у СТОВ «Ратнівський аграрій» із задоволенням, як і інші наші агрономи, хоч і важка робота — від зорі до зорі, та у цьому господарстві спеціалісту можна себе реалізувати — для цього створені всі умови, можна поекспериментувати і побачити результат. Усі агрономи працюють самовідданно і з любов'ю до своєї роботи, щодня у пошуку, у дослідах, з ініціативою, а інакше і не можна, бо не буде результату. А сьогодні результат нас радує, маємо високі врожаї і маємо прибуток. Юрій Мазурик — заступник директора по рослинництву, досвідчений спеціаліст, три агрономи — колишні голови колгоспів В'ячеслав Турчак (СВК ім. Лесі Українки), Анатолій Старушик (СВК ім. Суворова), Сергій Біднюк (КСП ім. Пархоменка,Турійський район), і Олена Гасюк, хоч і молодий спеціаліст та перспективний. У принципі, з такими людьми-професіоналами, з такою технікою, з таким забезпеченням і з такими механізаторами працювати можна. Ми забезпечені всім необхідним — тільки працюй.

Василь Левчук, завідуючий фермою, який довгий час працював  у СГПП «Прогрес»:

— У нас випадкових людей немає, працюють фанати, які не уявляють життя без своєї роботи: це головний ветлікар Іван Чесак – працював у СВК «Україна», оператор по відтворенню стада Оксана Дейнека із Видраниці, яка може замінити у будь-який час і мене, і ветлікаря, її помічник, місцева Марія Карпук та молодий спеціаліст-ветлікар із Замшан Федір Михалевич – також відповідальні та старанні. У нинішній час знайти хорошу роботу нелегко, а тут і зарплата непогана, і виплачують її два рази у місяць, і відпускні маємо, і оздоровчі, і матеріальну допомогу можуть отримати ті, хто її особливо потребує, забезпечують нас і літнім, і зимовим спецодягом. Заслуговують на  вдячність за працю доглядачі ВРХ Руслан Карпук та Володимир Свистун (Ратне), Володимир Повх (Заброди), Сергій Димарчук (Якушів), механізатори Петро Петручик (Мельники-Річицькі), Микола Штик (Самари), Вадим Демчук та Олександр Гайбун (Поступель). В цілому колектив у нас хороший, і всі цінують свою роботу, дякують керівництву за створення господарства, за створення нових робочих місць.

Василь Дудкевич, начальник юридичного відділу, до цього працював начальником юридичного відділу апарату рай-держадміністрації:

— Дуже задоволений, що працюю у СТОВ «Ратнівський аграрій». І мова не лише про те, що заробітна плата  достойніша, колектив хороший, в якому проходить частина життя, і в якому дуже хороше ставлення до всіх працюючих. У нас прекрасний і талановитий директор, хороший і мудрий інвестор, відповідальні і старанні всі спе-ціалісти, працьовиті і самовіддані працівники усіх галузей господарства. Окрім того, керівництво завжди йде назустріч кожному, хто працює у товаристві, назустріч всім, хто звертається до нас. Тут кожен почувається захищеним, частинкою колективу, який працює стабільно і впевнено йде вперед. Результати радують.

Валентин Глущук, інженер з експлуатації машинно-тракторного парку, двічі був мобілізований до лав Збройних Сил України і після демобілізації повернувся до виконання своїх професійних обов'язків:

— У нас прекрасна матеріально-технічна база, маємо техніку, причіпний інвентар європейських стандартів, за якою механізатори працюють із задоволенням, і про яку можуть тільки мріяти механізатори інших сільськогосподарських підприємств. Підбираємо механізаторів надійних, вправних і відданих роботі, на яких можна покластися і бути впевненим, що не підведуть, які в будь-яку хвилину можуть пересісти із трактора на комбайн, автомобіль, обприскувач. Серед таких Іван Гордун з Річиці, Федір Лахтюк, Микола Кос, Василь Назарук, Сергій Назарук, Василь Заєць, Степан Заєць, Іван Пашук з Видраниці, Адам Мажула із Поступеля, Андрій Старовойтов та Михайло Лук'янюк із Прохода, Сергій Сидорук із Лучичів та багато інших, які працюють у СТОВ «Ратнівський аграрій» довгий період, люблять техніку і дорожать роботою.

 Валентина Борзовець