Микола Мельник: Наше найбільше багатство – не ліс, а люди

Професійне свято – це завжди добра нагода проаналізувати зроблене за рік, відзначити людей за працю, але разом подивитися, де і в чому були упущення. Зрештою, це й просто чудова нагода відпочити, особливо, якщо результати радують. Про те, з яким настроєм зустрічають День працівників лісу працівники державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство», розпо-відає його директор Микола Мельник.

— Як і торік, наше підприємство і в цьому році працює стабільно. Я не буду багато розповідати, скільки чого ми виробили та продали. Найкращим доказом цього є заробітна плата. А вона в порівнянні з минулим роком зросла на 1200 гривень і становить за сім місяців у штатних працівників, яких у нас близько двохсот, 7300 гривень. Це досить вагомий показник не лише в районі, а й на фоні області серед споріднених підприємств. А звідси – і сплата податків до бюджету. Так, за вісім місяців ми сплатили до державного бюджету – 2 млн. 885 тис. грн., до місцевих – 2 млн. 565 тис. грн., єдиного со-ціального внеску – 2 млн. 612 тис. грн. – всього більше восьми мільйонів гривень.

Також багато уваги приділяли лісовідновленню та догляду за культурами, рекреації, охороні лісу від самовільних рубок та пожеж. На ці цілі ми використовуємо більше третини коштів від реалізації деревини (до речі, більш як сімсот кубометрів продали населенню).

Також за власні кошти збудували лісову дорогу Заболоття – Жиричі протяжністю 6600 метрів, з них два кілометри – із щебеневим покриттям. Плануємо будувати дороги і надалі.

— Миколо Івановичу, а що лісгосп при таких доходах робить для своїх працівників? Хоча, звичайно, він забезпечує їх найголовнішим – гідною зарплатою.

— Так, люди у нас знають, за що працюють, тому бережуть свою роботу, трудяться з повною віддачою, але ми і крім того багато уваги приділяємо нашим робітникам – виплачуємо премії, тринадцяту зарплату, оздоровчі, доплату за вислугу років. І люди в нас сьогодні вже не думають, як їм вижити, як прогодувати сім’ю, а сповна віддаються роботі, бо знають, що вона їх забезпечить. Багато хто вже навіть скорочує підсобне господарство, городи.

Також організовуємо відпочинок для наших працівників за профспілкові кошти. Так, навесні сто чоловік їздили в Почаїв, сімнадцять чоловік влітку відпочивали в санаторії на морі (причому зауважу, що з адміністрації підприємства там було лише три чоловіки), організували для бажаючих поїздку на Говерлу. Тому й клімат у колективі, я вважаю, здоровий. Не забуваємо також про наших пенсіонерів, завжди запрошуємо.

— Люди, звичайно, задоволені такими умовами роботи. Та все ж Вас, як і кожного керівника, навіть у свято турбують якісь проблеми...

— Найбільша наша проблема сьогодні – це заборона на експорт лісу-кругляка. Коли приймали цей закон, нас тішили тим, що сюди прийде інвестор, який купить нашу деревину. Проте його немає і близько. От і виходить, що ми продаємо деревину третього сорту, яка іде на палети (хоч і маємо від них неоганий прибуток),а деревину першого-другого сорту не маємо куди збути, бо у нас в області її ніхто стільки не переробить. В результаті недоотримуємо прибутків і ми, і держава. Самі ми сьогодні не маємо можливості придбати сучасне деревообробне обладнання, тому що нас душать податки: у нас забирають 93 відсотки наших прибутків, а нам на розвиток залишається лише сім. А це – дорога в нікуди, бо таких коштів вистачить хіба що на ремонт. І якщо раніше за рік у нас було більше чотирьох мільйонів гривень капітальних інвестицій, то за вісім місяців цього року – лише 700 тисяч. Тому ми не рухаємося вперед, а топчемось на місці.

— Кого зі своїх працівників будете відзначати на свято?

— У нас всі люди цінні, поганих немає, є хороші і ще кращі. При такій зарплаті всі дбають про виробництво, цінують свою роботу, всі відповідальні. А найкраще цього року попрацювали і будуть відзначені грамотами підприємства та грошовими преміями: по Гірниківському лісництву – майстер лісу Богдан Дейнека та водій Сергій Панасюк, по Жиричівському – майстер лісу Валерій Коханюк та лісоруб Володимир Петрук, по Заболоттівському – майстер лісу Микола Гайчук і тракторст Володимир Корецький, по Кортеліському – водій Петро Корнелюк, по Поступельському – майстер лісу Василь Бляшук та лісоруб Юрій Мочалов, працівники нижнього складу в Заболотті – верстатники Олександр Габрильчук, Іван Шевчук, Іван Свіржевський, слюсар Іван Лютяниця та розкряжувальник Володимир Денисюк.

Ї їх, і всіх наших працівників, і ветеранів підприємства вітаю з професійним святом, бажаю здоров’я, достатку, щастя і миру. Вони – наше найбільше багатство.

Розмовляв Дмитро Мороз

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>