Після останньої сесії Ратнівської селищної ради, яка відбулася 27 квітня, як і після багатьох попередніх сесій селищної ради сьомого скликання, дуже багато питань залишилось без відповідей. До прикладу, реалізація програми «Питна вода».

Одна й та ж сама риторика звучить з уст селищного голови, його заступника та головного бухгалтера вже багато років. Так, у статті в газеті «Ратнівщина» від 14. 06. 2016 року «Про виконання програми соціально- економічного розвитку селища Ратне» Надія Романюк говорить (цитуємо дослівно): «З року в рік селищна рада поетапно проводить роботи по ремонту, заміні або будівництві найбільш необхідних об'єктів, фінансуючи роботи з бюджету селищної ради». Уже багато років за головування В. М. Кулика  «поетапно проводяться роботи» по програмі «Питна вода», а вода і досі не питна, або ж її зовсім немає (фотографії, надані виборцями в соціальних мережах, це підтверджують). І винні в цьому або держава, або С. І. Лесик, або ж не вистачає грошей.

Виборці неодноразово питають, що за грандіозне будівництво під назвою «Дюкер» затіяв Володимир Миколайович. Щоб люди розуміли: на нього закладено майже мільйон гривень. І чому така вартість — не 2 мільйони чи 450 тис. грн., як у минулі роки? Може, цей «Дюкер» знаходиться в конкретному магазині і за конкретною ціною?! Але ж програма «Питна вода» насправді діє. Люди змушені купувати воду для приготування їжі у магазинах і платять за неї немалі гроші. Хто не хоче бутильованої води, змушений їхати по неї в урочище «Смольна», наприклад, і навіть у Седлище Старовижівського району. То це така турбота про жителів селища?!

Насправді якісна вода у Ратному є. Вона б'є із свердловини, яка знаходиться біля ПМК. Але не всі мають змогу нею користуватись. Для того, щоб із кранів ратнівчан не текла іржа, не треба багато зусиль, а головне – коштів. Виборці просять Вас, Володимире Миколайовичу, щоб усі бажаючі люди мали змогу набрати цієї ж води, а не йти у магазин чи їхати за десятки кілометрів. Можна просто зробити так званий «бювет» — доступний відбір води. Поставте хоча б один кран, з якого тектиме якісна вода для жителів Ратного.

Щодо грошей: за березень 2017 року працівники селищної ради отримали 192 тис. грн. зарплати. Якщо розділити порівну, то виходить не менше 13 тисяч гривень на кожного!

А якщо не порівну?.

Цікава деталь: додаткові гроші самим собі для зарплат були перекинуті з грудня і листопада цього року. А працівникам Ратнівського дитячого садка 40 тисяч грн. на 30 вихователів взяти ніде. На цій сесії на цю тему були серйозні дебати. Ще одне порівняння: якщо зарплату працівників селищної ради перевести в євро, то вийде орієнтовно 456 євро, а це більше, ніж мінімальна зарплата у таких європейських країнах, як Латвія і Литва. Схоже, дехто вже у Євросоюзі! Чим не добре? Що нам безвізовий режим? Треба змінювати статус України у самому Страсбурзі!

Питання ринку — це «найболючіше місце» голови. Виносити одне й те ж саме питання на голосування депутатів стільки разів — це ж справжній перебір! Чому ж «дбайливий» голова підтримує одну частину своїх виборців і зовсім не піклується про іншу? Ми згідні з тим, що всім не вгодиш і населення селища велике.

Життєвий досвід показує, що нехтувати найголовнішими життєвими цінностями в погоні за задоволенням власних інтересів та інтересів зацікавлених осіб — не вписується ні в які рамки. Захищаючи певні меркантильні інтереси, палкий прихильник кому-ністичної ідеології створив нестерпні умови для праці підприємцю Придатку Івану. Чим завинила ця порядна, віруюча людина? Третій місяць поспіль його павільйон знаходиться на проїжджій частині дороги, і, що важливо, цей безлад влаштовує всі відповідні структури району.

У доповіді Володимира Миколайовича Кулика на останній сесії було, як завжди, багато похвали на власну адресу і адресу селищної ради. Але депутат І. Капітула своїм виступом спростував його досягнення. Ремонт доріг у селищі проводиться неякісно і за цим потрібно постійно слідкувати. Капітула мусив контролювати роботу працівників дорожньої фірми «Кодет». Відремонтовані минулого року дороги в селищі знову укриті вибоїнами. Виникає логічне запитання: чому стільки років підряд дороги селища ремонтує і будує одна й та ж сама приватна організація? Кому це вигідно? Голова ж скрізь розповідає, що працює заради блага всіх жителів селища!

Однак, пересічні жителі селища інформують, що заради прибутків «Кодету». Та...

Якщо подивитись свідомо на те, як Володимир Миколайович піклується про управління житлово-комунального господарства, то приходиш до висновку, що наш голова цілеспрямовано спрямовує кошти в комунальне господарство.

А там вони знаходять свого господаря?

Так само, як українські гроші опиняються в офшорах і ніби все нормально і по закону.

Тільки на місці тогорічних залатаних ям стали нові, ще більші, площа прийняла попередній історичний вигляд, один дощ і плаває у воді. Дорога по Газіна із «новим» тротуаром «провалилась», по Богдана Хмельницького – що ремонтували, що ні. Це ще далеко не все, що на очах у ратнівчан і чого не бачать виборці.

Нашим виборцям незрозуміло, чому селищний голова не користується програмою «Прозоро». Прем'єр-міністр України В. Гройсман постійно звертає увагу керівників на цю програму, яка дозволяє економити бюджетні кошти. А Володимир Миколайович про це не чув?! Чи в комп'ютерах селищної ради завівся вірус?!

Вельмишановний голово! Виконайте свою обіцянку по програмі «Питна вода». Якісно організовуйте ремонт доріг та будівництво нових. А звідки, з яких коштів Ви вже сьогодні готові фінансувати ринок? На це є можливості? Чи питання в іншому?.. Виконайте спочатку всі свої минулі обіцянки, а тоді вже беріться за інші проекти. Слава Україні!

P.S. Коли ж запрацює сайт Ратнівської селищної ради? Це вимога Закону. На його роботу витрачено значну частину бюджетних коштів. Коли, Володимире Миколайовичу?

З повагою до Вас – депутатська група «Ратнівська громада»: Чернецький О. А., Кульбачинська Г. І., Лесик С. І., Пінкевич А. М., Жук Л. І., Дейнека В. М.