Врятувати людину від голоду можна двома способами. Перший, найпростіший, – це принести їй готову рибу і нагодувати. Але так доведеться робити кожного разу. Другий спосіб довший, однак ефективніший. Полягає він у тому, щоб дати цій людині в руки вудку, навчити користуватися нею, якщо не вміє, і показати в разі потреби шлях до озера чи річки, аби вона сама кожного разу, коли їй загрожуватиме голод, змогла наловити риби для себе та своєї сім’ї. Саме такий шлях пропонує міжнародна програма «Оздоровлення економіки України», презентація якої вперше на Ратнівщині відбулася у Щедрогорі.

А чому саме у Щедрогорі? Це було перше питання, яке я задав координатору Програми у Волинській області Вероніці Романович. Тому що там знайшовся ініціативний місцевий житель, Віталій Октисюк, який і запросив їх туди, пояснила вона. Бо саме у цьому й полягає родзинка Програми: вона йде не зверху, не через державні структури та великий бізнес, а знизу, від звичайних людей у невеликих містах і віддалених селах, які хочуть працювати, розвивати якусь власну справу, мають хороші ідеї, однак не мають сьогодні можливостей для їх реалізації.
На зустріч у сільський клуб прийшло до тридцяти жителів, переважно молодшого та середнього віку, була староста села Раїса Панасюк і заступник голови Забродівської ОТГ Валентин Чернецький. А представляли Програму Вероніка Романович, генеральний директор в Україні Роман Бендас та координатор з Рівненської області Андрій Голубенко. Через інтернет-зв’язок на запитання присутніх відповідав з Вашингтону сам ініціатор та розробник Програми Давид Картозія – американський бізнесмен грузинського походження. І хоча клуб так і не вдалося нагріти (щось зіпсувався котел), однак розмова затяглася більше ніж на дві години.
Реалізує цю Програму в Україні споживче товариство «Ай. Ем. Ті. Ді. – Інтернешнл», яке було зареєстроване в грудні 2018 року. Її метою є сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, а також виведення українських товаровиробників на міжнародні ринки збуту. Програма працює з донорськими коштами, благодійними фондами та організаціями, може співпрацювати як з окремими фізичними особами, підприємцями, так і з представниками бізнесу, фермерами, господарями малих приватних господарств, а також комунальними підприємствами та соціальними установами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування і державного управління тощо. Вона може надавати їм грантову підтримку в розмірі до 20 тисяч доларів. Але головна умова – ініціатива повинна виходити знизу. «Ми можемо привезти у ваше село й десять мільйонів доларів, і знайдеться багато охочих їх отримати, але тоді постане питання: а в що їх вкладати?» — сказав Давид Картозія.
Роман Бендас назвав вражаючу цифру: за його словами, за роки незалежності в Україну надійшло до ста мільярдів (!) доларів безповоротної допомоги від різних міжнародних організацій. Але хто їх бачив? Вони осіли на рахунках олігархів та в різних грантоїдних фондах, а прості українці про них навіть не чули. Були вже випадки і в роботі самого проекту, коли деякі «підприємливі» наші громадяни приходили з пропозиціями: давай домовимося – я нібито засію, наприклад, поле, але нічого там робити не буду, а суму допомоги ми поділимо пополам. А тому Програма не дає нікому «живих» грошей на руки. Вона допомагає людині створювати свою справу з нуля і надає їй підтримку до того часу, поки вона не стане міцно на ноги. Роман Бендас навів умовний приклад: приміром, хтось хоче відкрити в селі перукарню чи завести пасіку. Фахівці програми допоможуть оформити все документально і зареєструвати справу, організація безплатно надасть необхідне обладнання, навчить у разі потреби. Але спочатку фахівці вивчать детально всі умови і перспективи розвитку такого бізнесу, аби переконатися, що він окупить себе. Адже дія Програми розрахована не на один день чи рік. В ідеалі це має бути постійний сімейний бізнес, який від батьків успадкують діти.
Товариство «Ай. Ем. Ті. Ді. – Інтернешнл»
обрало формою своєї господарської діяльності споживчу кооперацію, яка дає можливість за рахунок самоорганізації та самофінансування учасників (членів споживчого товариства), отримавши наданий Програмою стартовий капітал, самостійно розпочати власну справу. Воно вже має досить розгалужену мережу по всій Україні, а в майбутньому планує створити замкнутий цикл – від виробництва до переробки та реалізації виробленої продукції. З цією метою будуватимуться власні переробні заводи, розвиватиметься мережа власних магазинів, а надлишок продукції буде реалізовуватись партнерам та навіть за кордон. Це особливо важливо для жителів нашої сільської місцевості, які кожного року щось сіють-садять, не маючи жодного уявлення про перспективи збуту і лише надіючись, що восени буде прийнятна ціна. Тому учасники зустрічі найперше й запитували, чи може Програма ВЖЕ СЬОГОДНІ допомогти їм з реалізацією картоплі, моркви, столових буряків? Були запитання й щодо збуту молока від селян, можливості забезпечення роботою будівельників.
Давид Картозія в ході розмови декілька разів наголошував: вони готові надати допомогу, але тільки в тому випадку, коли самі люди будуть готові її отримати, тобто самоорганізуються, проявлять ініціативу і бажання працювати. Тоді при кожній громаді буде відкрите представництво Проекту, яке й займатиметься на місці його реалізацією.
Таких людей у нас на Ратнівщині немало, і місцева влада теж готова їм сприяти та співпрацювати з міжнародним проектом. Бо керівництво Забродівської сільської ради вже запросило його представників 24 грудня на сесію, де планується підписання меморандуму про співпрацю, і цього ж дня організовує ще дві презентації проекту – у селах Видраниця та Замшани.
А 22 грудня така презентація відбулася в Ратному у приміщенні селищної ради, керівництво якої теж виявило зацікавленість у співпраці. Та, що найважливіше, – із тих запитань, які задавали люди, котрі прийшли на зустріч, відчувалося, що по-справжньому зацікавилися вони. І це вселяє надію.

Дмитро МОРОЗ