Чергове засідання колегії райдержадміністрації розпочалося дещо нетрадиційно. Голова Андрій Харлампович, назвавши запрошених і оголосивши порядок денний, сказав, що після останньої сесії районної ради в районі відбулися деякі події, які він хотів би прокоментувати.

Але єдиною такою подією виявилась... публікація редактора «Ратнівщини» в номері від 23 липня про цю саму сесію під назвою «Майбутнє школи у Щитинській Волі, перевірка Заболоттівської лікарні – основні теми 8-ї сесії». А. Харлампович заявив, що, на його думку, редактор намагався зробити з райдержадміністрації ворога(!) і зіштовхнути її з районною радою, хоча насправді не адміністрація, а саме районна рада має приймати рішення про долю цієї школи. 

Аби читачі зрозуміли, про що йде мова, наведу уривок з тієї публікації, який, очевидно, викликав таку реакцію очільника виконавчої влади району:

«До проекту порядку денного було включено всього сім питань. Але голова райдержад-міністрації Андрій Харлампович запропонував включити ще одне – про призупинення роботи Щитиноволянської школи І-ІІ ступенів або про її реорганізацію у початкову. Необхідність прийняття такого рішення він пояснив тим, що у цій школі нині навчається лише 17 учнів, а з 1 вересня, згідно із законодавством, школи, в яких менше 25 дітей, фінансуватися з бюджету не будуть. Якщо ж районна рада не прийме відповідного рішення, то учням доведеться вчитися на дому, тому що й автобуса для підвезення їх у Залухів ніхто не матиме права виділити».

Довелося з місця заперечити, що жодних подібних намірів у мене не було і ніяких навіть натяків, які б дали привід зробити такий досить дивний висновок, у моєму звіті про роботу сесії немає, тому що я лише викладав факти, не коментуючи їх і не роблячи ніяких висновків. До того ж незрозуміло, яким чином можна посварити між собою Андрія Харламповича – депутата районної ради і Андрія Харламповича – голову райдержадміністрації?!

А основним питанням порядку денного колегії було – про процес об’єднання територіальних громад відповідно до перспективного плану Волинської області (нагадаємо, що, згідно з ним, у районі планувалося створити три громади з центрами у Ратному, Заболотті і Самарах).

Першим про проведену роботу інформував Заболоттівський селищний голова Василь Головій. Він розповів, що їхня сесія ще 12 серпня 2015 року прийняла відповідне рішення, направила листи до всіх навколишніх сільських рад. Із Гути, Тура і Заліс вони отримали позитивні відповіді, а із Здомишля – ніякої. У об’єднаній громаді буде близько 9400 осіб населення.

Самарівський сільський голова Микола Маргес повідомив, що 3 червня цього року сесія сільської ради ініціювала об’-єднання громади і розіслала листи з пропозиціями своїм сусідам. Позитивні відповіді вже отримали від Самари-Оріхівської та Межиситівської сільських рад, а Річиця, Кортеліси і Щедрогір відмовилися. Він висловив закид на адресу райдержадміністрації та районної ради, представники яких до них не приїжджали, і в нього склалося враження, що вони займаються лише Заболоттівською та Забродівською громадами.

Андрій Харлампович на це відповів, що основою об’єднання територіальних громад є добровільність, і райдержадміністрація не може «тиснути», а лише надає методичну допомогу, а від Самарів до них ніяких звернень не надходило, бо там заворушилися лише тоді, коли проявили ініціативу Заброди.

Голова районної ради Михайло Макарук заявив, що він зараз у відпустці, але бував у Самарах з цього приводу раніше.

Теж у відпустці перебуває і Ратнівський селищний голова Володимир Кулик, тому інформувала його заступник Надія Романюк. Вона визнала, що в процесі об’єднання громад селищна рада зайняла вичікувальну позицію, тому що вона й так самодостатня. Була розмова з Прохідським сільським головою, однак жодних офіційних пропозицій вони нікому не надсилали. Їм прислали листи із згодою на об’єднання Датинська сільська рада та Глухівська Старовижівського району – з умовою, що до Глух зроблять дорогу з твердим покриттям.

Михайло Макарук висловив думку, що позиція Ратнівської селищної ради – недержавницька, а депутат обласної ради, головний лікар ЦРЛ Михайло Бегаль додав, що селищний голова Володимир Кулик такою позицією робить гірше для Ратного на майбутнє.

Забродівський сільський голова Микола Калачук сказав, що поділяє думку Михайла Макарука щодо пасивності Ратнів-ської селищної ради, тому що саме ця пасивність і породила ініціативність їхньої громади. Коли спочатку люди були за приєднання до Ратного, то тепер кажуть: скільки ще нам бути земельним придатком до нього? (Заброди вже передали раніше селищу більш як 300 гектарів землі). Тому Забродівська сільська рада звернулася з пропозиціями про об’єднання до Річицької, Поступельської, Щедрогірської, Велимченської, Датинської, Видраницької і Замшанівської сільрад, від деяких уже є позитивні відповіді. Він був на усіх сходах селян і знає думку людей: якби їх спитали перед затвердженням того      перспективного плану, то він виглядав би інакше. А їхня громада діє виключно в рамках закону, який передбачає добровільне об’єднання громад.

Слово взяв і Гірниківський сільський голова Володимир Мерчук. Він сказав, що вони теж виступали з ініціативою про створення Гірниківської об’-єднаної громади, двічі надсилали пропозиції Жиричівській, Прохідській, Млинівській і Кортеліській сільрадам, але відповіді від них ніякої не отримали, як вони самі досі не отримали пропозиції й від Ратного. А якщо утвориться Забро-дівська громада, то Самарівська, на його думку, не матиме ніякої перспективи.

Депутат обласної ради, директор СТОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Чернецький висловив думку, що створення об’єднаних громад – це буде поштовх для розвитку бізнесу, тому що появляться нові центри, і бізнес піде туди. А Ратне, якщо вчасно не проявить ініціативи, може залишитися ні з чим.

Голова районної ради Михайло Макарук сказав, що на сьогодні цілком реальною є перспектива утворення Заболот-тівської об’єднаної територіальної громади, і восени там можуть відбутися вибори. А от перспективу утворення Забродівської громади він вважає нереальною, тому що його ніхто не переконав, не показав розрахунків, що вона буде самодостатньою – їй не вистачить коштів навіть для утримання самої себе. До того ж, якщо і створиться така громада, то її потім однаково «порвуть», бо не може бути поряд два центри – Ратне і Заброди.

Михайло Бегаль запропонував скликати сесію Ратнівської селищної ради з цього питання.

Підбиваючи підсумки обговорення, голова райдержадміністрації Андрій Харлампович підкреслив, що його позиція полягає в чіткому дотриманні закону про об’єднання громад. З цією метою в районі була створена робоча група, напрацьований перспективний план, який є дорожньою картою. Але основа всього процесу – це добровільність, ініціатива самих громад. На сьогодні за інформаційною допомогою звернулися лише дві ради – Заболот-тівська і Забродівська. Заболоттівська об’єднана територіальна громада повністю відповідає принципам самодостатності і буде затверджена. На сходах селян у Річиці та Щедрогорі він почув основну думку людей: досить жувати резину, давайте вже щось робити. І сьогодні він не бачить підстав змінювати перспективний план.

У прийнятому рішенні колегія, зокрема, рекомендувала сільським та селищним головам активізувати роботу щодо створення об’єднаних територіальних громад, а Ратнівському селищному голові до кінця серпня провести з цього питання громадські слухання та розглянути на сесії.

Про підсумки виконання програми економічного та соціального розвитку Ратнівського ра-йону на 2016 рік за І півріччя інформував перший заступник голови РДА Євген Савлук. Про підсумки виконання місцевих бюджетів району за 6 місяців року доповіла начальник управління фінансів РДА Людмила Ковч. Обидві інформації колегія взяла до відома.

Дмитро МОРОЗ