У рамках реалізації Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про спільне використання і охорону транскордонних вод відбулася зустріч українсько-білоруської робочої групи з питань експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу. Яке відношення має ця зустріч до Ратнівського району? Безпосереднє! У нас, на Ратнівщині,  у Почапах (Залухівська сільська рада) знаходиться гідротехнічна споруда, шлюз-регулятор, через який здійснюється забір води із річки Прип’ять для поповнення Дніпро-Бузького каналу Республіки Білорусь, а також забезпечується необхідний рівень води у самій річці в літньо-осінній період. Цей шлюз-регулятор, який в народі називають «Карагулька», а по документах — Верхньо-Прип’ятський гідровузол Білоозерської водоживильної системи, побудований, як і вся ця система, за інформацією начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислава Кравчука, у 1956 році, і до 2012 року перебував у власності Республіки Білорусь.

— Надійна експлуатація Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу має велике екологічне та господарське значення як для України, так і для Білорусі, — інформує Ростислав Кравчук. -  А Верхньо-Прип’ятський гідровузол, тобто цей шлюз-регулятор, перебував у вкрай аварійному стані — в разі виходу його з ладу потерпіли б обидві держави, тому й була нагальна потреба у будівництві нової гідроспоруди, спорудження якої впиралося в ряд суперечних транскордонних питань. І ось у листопаді 2012 року Республіка Білорусь передала Україні частину об’єктів Білоозерської водоживильної системи, які до цього часу експлуатувались білоруськими колегами, в тому числі і цей шлюз-регулятор. Тоді були прийняті та затверджені Правила експлуатації згаданої системи, які забезпечують гідроекологічну стабільність на території України та потреби судноплавства у Республіці Білорусь. Шлюз передали на баланс Ратнівського управління водного господарства – наказ про передачу підписали Міністерство транспорту і комунікацій Республіки Білорусь і Державне агентство водних ресурсів України.

— Як тільки ми прийняли шлюз на наш баланс, — говорить начальник Ратнівського управління водного господарства Михайло Тимощук, — стало можливим будівництво нової споруди, яка б в комплексі забезпечила від неконтрольованого скиду повеневих вод і захистила села Почапи, Залухів, Хабарище, Щитинська Воля та сотні гектарів сільськогосподарських угідь від великої води, та допомогла зберегти у періоди маловоддя русло річки Прип’ять нижче по течії. Споруда уже побудована на 50 відсотків, але її будівництво призупинене на невизначений час у зв’язку із складною ситуацією у державі. Але в цьому питанні ми не могли поставити крапку на цей же невизначений період, адже стара дерев’яна споруда могла не витримати  натиск великих вод у повеневий і паводковий  періоди, і ми вирішили наприкінці жовтня минулого року розпочати її капітальний ремонт, частково залучивши і власні кошти. Роботи проводились у дуже складних умовах протягом трьох місяців, особливо важко було у час, коли була надлишкова вода, вона навіть виходила на заплави, але зробили хорошу справу, і запустили в дію відремонтовану гідроспоруду у лютому нинішнього року, сподіваємось, що прослужить вона надійно ще декілька років. Але, дивлячись у завтрашній день, нам необхідно завершувати розпочате будівництво нової залізобетонної споруди, тож вишукуємо шляхи, яким чином це зробити.

— У намірах виграти проект на Міжнародному конкурсі по транскордонній програмі «Польща-Білорусь-Україна», і залучити в це будівництво кошти Європейського Союзу, — говорить Ростислав Кравчук. – Сьогодні, на зустрічі це питання будемо обговорювати.

І щодо зустрічі, українсько-білоруська робоча група з питань експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу працювала як на території Рат-нівського району, так і Любе-шівського. На Ратнівщині побувала в Почапах на гідровузлі, як на відремонтованому, так і на незавершеному об’єкті, аби на власні очі побачити, наскільки українці дотримуються затверджених на міждержавному рівні правил експлуатації Білоозерської водоживильної системи. Про реконструкцію дерев’яної і будівництво нової гідроспоруди інформували гостей-білорусів та колег з Любешівщини Ростислав Кравчук і Михайло Тимощук, які і внесли пропозицію взяти участь у Міжнародній програмі Польща-Білорусь-Україна, або ж Білорусь-Україна, щоб залучити грантові кошти на завершення будівництва гідроспоруди на українській території. Білоруси підтримали цю пропозицію – з їхньої сторони грантові кошти передбачається спрямувати на проведення необхідних заходів по експлуатації системи в Республіці Білорусь.

— Побувавши у Почапах, ми побачили, що напіврозвалена дерев’яна конструкція гідровузла реконструйована і спроможна працювати як на пропуск води, так і на її затримку, — говорить начальник відділу державного контролю за використанням і охороною водних ресурсів Брестського обласного комітету Людмила Шомкунова. – Щодо нової гідроспоруди, будемо розглядати різні варіанти, як можна її завершити, в тому числі із залученням міжнародних грантів, з розробкою  проектів по міжнародній технічній допомозі. Незважаючи на важкі умови наші українські колеги працюють, як належить, але завжди хочеться кращого.

На засіданні українсько-білоруської робочої групи, яке відбулося в Любешові, розглянуто декілька питань: Про хід виконання Правил експлуатації Білоозерської водоживильної системи Дніпро-Бузького каналу, про хід реалізації проекту «Будівництво водоскидної споруди на Ратнівщині», Про проблемні питання експлуатації реконструйованого об’єкту «Жирівський канал», намічено план роботи на наступний рік. З розглянутих питань керівництво делегацій прийняло відповідні рішення.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ