Кооператори району дякують редактору газети «Ратнівщина» Дмитру Морозу за змістовне та правдиве викладення громадських слухань по ринку в Ратному.

Лишатися пасивними та байдужими в ситуації, що торкається майна споживчої кооперації, яке роками створювалось власним коштом, — не збираємось, але і не вважаємо це шантажем, і не лякаємо людей, селищну раду, підприємців, як охарактеризував наші дії голова райдержадміністрації Андрій Харлампович. Ми, як і кожен господар чи власник, маємо намір і повинні захистити своє майно або повернути вкладені кооперативні кошти шляхом його продажу.

Під будівництво даного ринку рішенням Ратнівського райвиконкому в 1986 році було виділено земельну ділянку площею 2,0 га.

Ринок в смт Ратне був побудований за рахунок коштів споживчої кооперації та зданий в експлуатацію 21 вересня 1988 року, про що свідчить акт державної комісії про здачу закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Даний акт підписаний відповідною комісією у складі 14 осіб: головою комісії був Струк В.М., членами комісії — тодішній голова споживчого товариства Сопронюк П.І. та інші представники відповідних організацій — О.Мерзляков, В.Новик, Ю.Кокалюк, М.Дудкевич, І.Токарський, О.Головач, І.Шнит, які можуть підтвердити та дати повну інформацію, як і чиїм коштом будувався ринок райцентру. Фінансування кооперативного ринку добре знають попередній голова правління райспоживспілки С.Козак, головний бухгалтер В.Долюк, працівники адмінапарату.

Для будівництва ринку була виділена звичайна, «гола», заболочена ділянка землі, тому значна сума коштів була вкладена саме на її благоустрій.

Дану територію утрамбували піском, висипали гравійно-щебеневим покриттям до 50 см, а вже потім заасфальтували.

У проведення даних робіт, крім піску, було вкладено 1720 т щебеню та гравію, 700 т асфальтобетону.

Територія ринку площею 268,5 м.кв. обгороджена плитами, а на решті території встановлена металева сітка, тому ми і пропонуємо селищній раді викупити поліпшення, пов'язані із благоустроєм земельної ділянки, а саме:

— встановлені плити огорожі площею 268,65 м. кв. — 46419 грн.

— асфальтне покриття території ринку 6500 м. кв. — 894600 грн.;

— встановлену сітку «рабиця» 975 м.кв. — 2209 грн.

Вартість матеріалів та проведених робіт є не завищеною, так як прокладання асфальтобетону селищною радою біля ринку за  1 м. кв. становить 230 грн. (виходячи з цього, вартість асфальтованого покриття території ринку у грошовому еквіваленті на сьогодні повинна б була бути не менше 1 млн. 300 тис.грн.).

Споживче товариство не вбачає нічого незаконного у своїх діях щодо розміщення кіосків під стіною критого ринку. Раніше ринок діяв цілісним комплексом, а через відмову в оренді земельної ділянки ринку кооператори лише добиваються справедливого розподілу землі під критим ринком та для його обслуговування, так як маємо інші наміри щодо подальшого його функціонування, одним з яких є його продаж чи перепрофілювання.

Саме це залежить від розподілу, який і повинен бути проведений з дотриманням чинних будівельних та протипожежних вимог, саме це сповільнило наші дії щодо подальшого вирішення питання по критому ринку, за що нам дорікнув голова районної ради Михайло Макарук.

Якщо, зі слів голови бюджетної комісії районної ради Миколи Макарука, «ринок повинна забрати селищна рада, бо нерозумно відмовлятись від курки, яка несе золоті яйця», то чому на наші листи-звернення від владних структур немає жодної відповіді, а скільки ж тих «золотих яєць» у вигляді сплати платежів до бюджету району та селищної ради надійшло з часу зміни господаря ринку (хоч кому він конкретно належить, не зрозуміло) та від інших діючих ринків райцентру.

На сьогодні їх нараховується вісім, а саме:

1. Центральний ринок.
2. Тваринний ринок (біля шлюзу).
3. На площі селища.
4. Біля «Пасажу».
5. По вул. Квітневій.
6. На колишньому тваринному ринку.
7. На території, прилеглій до вул. Центральної.
8. На тротуарі по вул. Центральній (від ринку до автостанції).

То який з них і скільки несе тих «золотих яєць»?

Чому до цього часу ринком, як «золотою структурою», ніхто не цікавився – ні в 1980-х чи 1990-х роках, коли він будувався та упорядковувався, чому такий інтерес до нього сьогодні, коли все, що є на ринку, було зроблено кооперативним коштом, а від діяльності ринку споживче товариство сплачувало всі належні податки і платежі до бюджету району та селищної ради, що за 2015 рік склали 355,3 тис. грн.?

Та, нарешті, чому Ви, як голова бюджетної комісії, не посприяєте, щоб інформація про надходження коштів у бюджет від діяльності ринку в 2016 році була опублікована в районній газеті, адже це цікавить як нас, кооператорів, так і жителів селища, бо саме від бюджетної казни залежить благоустрій та осучаснення райцентру.

Сьогоднішні дії навколо ринку можна вважати рейдерською атакою, так як землю, надану в користування Ратнівському споживчому товариству, хочуть забрати лише через те, що ми комусь не подобаємось, а в затягуванні процесу виготовлення проекту детального планування території ринку Надія Романюк знову звинуватила споживчу кооперацію, а зокрема, голову правління райспоживспілки, який ніби тисне на головного архітектора І. Шнита, саме тому на засіданні містобудівної ради архітектор мав ряд зауважень до проектанта.

Ми спростовуємо це і вважаємо простими плітками навколо ситуації по ринку. Проте, мабуть, саме з цих причин архітектору району не дали можливості виступити на громадських слуханнях.

Споживча кооперація не розпочала «війну» на ринку, проте, виходячи з подій, що вирують навколо нього, повинна переходити в наступ, лише так зможе захистити кооперативну власність.

Ринок — надбання споживчої кооперації. Надто багато енергії, сил і коштів вкладено у благоустрій підприємства, щоб віддати його спритникам.

Звичайно, юридичний шлях  аж ніяк не найкоротший, але, безумовно, найбільш оптимальний і цивілізований.

Світлана Михалевич,

 в.о. голови правління

                                   Ратнівського споживчого товариства