Волонтерка зі Сполучених Штатів Америки вразила видраничан своєю щирістю та комунікативністю

Волонтерка Волонтерка1 Волонтерка2 Волонтерка3Сповненим нових незабутніх вражень і емоцій був цьогоріч для школярів села Видраниця літній пришкільний мовний табір — Видраницька школа взяла участь у відборі проектів в рамках  міжнародної  програми  GoCamp і  стала однією зі шкіл-переможців, отримавши право приймати в себе волонтера — носія англійської мови.

Отож значною подією для видраничан і родзинкою пришкільного табору став приїзд волонтерки зі Сполучених Штатів Америки Дон Венді Катлер. 23-річна американка, натрапивши у фейсбуці на інформацію про проект, порадившись з родиною, вирішила допомогти нашим учням краще засвоїти англійську і, разом з тим, відвідати батьківщину своєї прабабусі, яка виїхала з України на початку ХХ століття.

Дон Венді Катлер із сім'ї програмістів, проживає в місті Хендон біля Вашингтона. Дон — двічі магістр зі спеціальностей міжнародні відносини та права людини. Постійно займається волонтерською діяльністю, любить подорожувати по світу, займається скелелазінням та дельтапланеризмом, грає на піаніно та скрипці. У Брюсселі була співорганізатором Міжнародної конференції щодо проблем виникнення та наслідків міжнародних конфліктів. Працювала для уряду США, допомагала захищати права всиновлених дітей. Надавала правову та психологічну допомогу переселенцям та біженцям з Сирії. Має багато друзів по всьому світу, а після проведених двох тижнів у Видраниці список друзів поповнився і українцями.

Табір працював за напрямкями спорт і здоров'я, в основну програму було інтегровано й  інші напрямки:  наука, технології, інженерія, мистецтво, математика... Табір відвідувало 25 дітей, з якими працювало вісім педагогів: Левчук Марія Степанівна, Назарук Тетяна Василівна, Дейнека Світлана Степанівна, Палій Олександра Іванівна, Хоцевич Наталія Вікторівна, Палій Ярослав Дмитрович,  директор табору — Назарук Мирослава Андріївна, яка відвідала тренінг у рамках проекту GoCamp, та її заступник — Шевчик Віта Петрівна.

Кожен день розпочинався з лінійки англійською мовою та  інструктажів, реєстрації учасників. Перед сніданком — ранкова зарядка у формі вормерів, тімбілдінгів та енерджайзерів. Заняття складалося з двох частин: інформаційної — озна-йомлення з основними поняттями, та проектної — робота над проектами у групах. Перший тиждень — духовного та фізичного здоров'я — захопив не лише заняттями, але й підготовкою до приїзду американської гості. Зустріли Дон Катлер урочисто — у вишиванках і з хлібом, чим і розпочали знайомство гості з українськими традиціями. На диво всім, спілкування налагодилося дуже легко і невимушено. Дон Катлер швидко знайшла спільну мову не лише з учителями англійської мови Мирославою Андріївною та Марією Степанівною, але й з усіма педагогами, які в свою чергу яскраво проявили  свої непрофільні знання та уміння. Особливо легко і швидко волонтерка пішла на контакт з дітьми. Далі в таборі відкрилось «друге дихання», і вчителі й учні дружно і активно поринули в тематичні тренінги, інтерактивні захоплюючі завдання, які базувались на безперервному спілкуванні англійською. Волонтерка, навіть після обов'язкових занять з анг-лійської, весь день проводила з вихованцями, грала з ними в різні спортивні ігри.

Другий тиждень – тиждень здорового харчування – завершився приготуванням різноманітних фруктових салатів та майстер-класом з приготування вареників. Свої кулінарні здібності продемонструвала і Дон Катлер, вона так майстерно ліпила вареники, що вони ставали справжніми шедеврами кулінарії.

Останній тиждень був присвячений тематиці Олімпійських ігор. Тут відбулися і справжні «Видраницькі олімпійські ігри», які,  як і годиться, завершилися нагородженням переможців. Та найбільша перемога – у здобутих знаннях, навичках, уміннях, отриманих враженнях від маси незвичних подій, і, що найголовніше, від спілкування з цікавою, багатогранною і просто хорошою, щирою людиною, яка дісталася до нас за тридесять земель, аби поділитися своїми знаннями, традиціями свого народу, своїм баченням життя і своїми мріями.

А мрія  Дон Катлер  — побачити світ і допомагати людям, адже, зі слів волонтерки, її успіх у тому, скільком людям зможе допомогти.

23 червня після прес-конференції з волонтеркою пришкільний мовний табір з денним перебуванням дітей GoCamp «SMILE.ua» завершив свою роботу.

З приємними враженнями Дон Венді Катлер залишила Волинь. За два тижні спілкування по-дружилася і з сім'єю директора школи Авдіюка Василя Васильовича, в якій проживала, і з кожним учасником табору,  від великого до малого; встигла оцінити гостинність видраничан, побувавши в гостях у всіх, хто запрошував; разом із Мирославою Андріївною велосипедом об'їхала мальовничі Видраницькі краєвиди, відвідала село Кортеліси, познайомилася з їх непростою історією, пройшлася визначними місцями Луцька, скуштувала безліч нових для себе страв і навіть трішки підучила мову, якою розмовляла прабабуся, відчула українську гостинність… Правда, здивував стан наших доріг і потяги, бо в Сполучених Штатах  далекі відстані долають літаками.

На пам'ять про Видраницю шкільний колектив подарував гості вишиванку, а діти – дві ляльки-мотанки.

Вже на початку осені Дон Катлер вирушить до Гонконгу, де буде за іншою програмою займатися волонтерською діяльністю. В Україну вона обіцяла повернутися вже з рідними.

Юлія Аврамук

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>