РЕФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИЦИНИ: ЯКЕ ВОНО НА ПРАКТИЦІ?

Терещук

Протягом 2018 року увага українців прикута до питання реформування медичної галузі. З квітня лікарі, які надають медичну допомогу на первинному рівні, підписують декларації з жителями сіл, селищ, міст, на основі яких здійснюватиметься медичне обслуговування в подальшому.

За умовами реформи, пацієнти до липня 2018 року підписують декларації про вибір сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. На основі декларації новостворена Національна служба здоров’я України обчислюватиме кошти, які за контрактом надходитимуть для фінансування медичної практики лікарів уже з другого півріччя 2018 року.

Однак зважаючи на те, що багатьом людям важко розібратися, до кого взагалі йти підписувати декларації і що це – первинна та вторинна медицина, надаємо роз’яснення. Первинну допомогу надають переважно лікарі загальної практики або сімейні лікарі чи дільничні терапевти і педіатри. За умови наявності у пацієнта відповідних медичних показань за направленням, виданим лікарем, надається спеціалізована, тобто вторинна, та високоспеціалізована, тобто третинна медична допомога. У нашому районі первинну ланку представляє центр первинної медико-санітарної допомоги, до якого входять амбулаторії і фельдшерсько-акушерські пункти з наявними лікарями та іншим медичним персоналом. Вторинний рівень – це центральна районна лікарня, у якій працюють вузькопрофільні спеціалісти.

Про особливості втілення в життя медичної реформи первинної ланки ми поспілкувалися з головним лікарем комунального закладу «Ратнівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Людмилою Терещук.

— Людмило Володимирівно, скільки зараз укладено договорів з лікарями-сімейниками?

— Станом на 10 травня підписано 4813 Е-декларацій.

— Яка норма навантаження на кожного лікаря?

— Педіатр має обслуговувати за нормою 900 дітей, терапевт – 2000 дорослих і сімейний лікар – 1800. Сімейні лікарі можуть укладати угоди і з дорослими, і з дітьми. Але, згідно з утвердженими нормами, система оплати за надання медичних послуг відрізняється, залежно від віку дитини чи дорослої людини. Якщо лікар підписав необхідну кількість декларацій, він може відмовити у підписанні понад норму.

— Які прогнози щодо забезпечення пацієнтами наших лікарів відповідно до чисельності населення району?

— Згідно із статистичними даними, на Ратнівщині є 52 тисячі населення, проте, на мою думку, це число значно менше. 9 тисяч проживає в Заболоттівській громаді, дане населення не обслуговувалось в центрі первинної медичної допомоги. Розраховуємо поки-що на підписання приблизно 30 тисяч Е-декларацій з населенням району та об’єднаних територіальних громад. Лікарів, які будуть укладати декларації, – 23. Частина ратнівчан підпише декларації з лікарями з Луцька, Ковеля, сусідніх районів. Є побоювання, що окремі лікарі не наберуть потрібну норму пацієнтів.

— Яким чином відбуватиметься фінансування?

— Донині фінансування первинної галузі велося з розрахунку 240 гривень на 1 жителя (кошти державної медичної субвенції), однак цього завжди не вистачало, тож дофінансовували галузь із районного бюджету. З 1 липня Національна служба здоров’я перераховуватиме кошти за кожного пацієнта, який уклав договір із сімейним лікарем, з розрахунку 370 грн. на одну людину на рік, а на дітей до 6 років та людей похилого віку в два рази більше. Але з цих грошей потрібно буде утримати медсестру, санітарку, бухгалтера, статиста, заплатити за комунальні послуги, купити реактиви, препарати невідкладної медичної допомоги. До прикладу, в Литві лікарі віддають 20 відсотків заробітку на утримання адміністрації, бухгалтерії, статистики, кадрів, юриста, завгоспа, оплату комунальних послуг, інше.

— На якому етапі зараз реформування первинки на Ратнівщині?

— Зараз ми підписуємо декларації з населенням та працюємо над перетворенням нашого центру з комунального закладу у комунальне підприємство. Ми перебуваємо в стадії реорганізації, адже для того, щоб Національна служба здоров’я уклала з нами договір, потрібно стати комунальним підприємством і отримати нову ліцензію МОЗ.

— З якими труднощами стикаєтеся в процесі реформування?

— Для того, щоб отримати ліцензію, нам потрібно вказати усі структурні підрозділи з усіма кадрами і оснащенням. Маємо проблему з Самарівською громадою, де є дільнична лікарня (вторинний рівень), але немає первинної ланки, окрім Межиситівської амбулаторії. Їм потрібно створити амбулаторію загальної практики сімейної медицини, щоб мати свого сімейного лікаря, бо ні з терапевтом, ні з педіатром з дільничної лікарні угоду укласти вони не можуть. Тому питання створення амбулаторії залежить від них. Самарівці повинні зрозуміти, що нічого не втрачають. Натомість, не створивши амбулаторії раніше, уже багато втратили: комп’ютер, який ми за підтримки Світового банку дали на кожну амбулаторію, ЕКГ-апарат, зараз довозять ваги, ростоміри, глюкометри та інше обладнання. Обіцяють автомобілі, лабораторне обладнання тощо. У планах на майбутнє створення амбулаторій шляхом реконструкції ФАПів в селах Заброди, Замшани, Гірники. ОТГ мають якнайшвидше визначитися, чи створюють вони відокремлену юридично амбулаторію в своїй громаді, чи передають управління медициною центру первинної медичної допомоги.

— Люди песимістично налаштовані щодо цієї реформи, а подекуди навіть категорично проти, мовляв, я не хворію, а за мене лікарі ще й гроші отримувати будуть. Що скажете з цього приводу?

— Хіба 370 гривень на цілий рік це так багато? Мінятися мають самі люди, вони повинні чітко знати, чого вони хочуть від медиків, і лікарі, звичайно, повинні переглянути своє ставлення до пацієнтів.

— Знаю, що медики в селах стурбовані долею ФАПів, адже про їхню роботу у законі взагалі нічого не сказано.

— Ті медичні установи, де є лікарі, однозначно виживуть. Лікар зароблятиме не тільки на себе, але й на обслуговуючий персонал. Що ж буде з ФАПами, залежатиме від голів об’єднаних територіальних громад. На сьогодні кадрове забезпечення ФАПів оптимізоване, наскільки це можливо. Якщо громади вирішать, що ФАПи в селах повинні бути, тоді мають знайти фінансування, аби їх утримувати. Так само в Міністерстві охорони здоров’я хочуть, аби громади взяли на себе проблеми забезпечення лікарів на селі – житлом, транспортом, необхідним обладнанням, адже в нинішніх реаліях ніхто з молодих спеціалістів не хоче працювати у селі, де немає умов для життя і мала зарплата. Тим більше, що закон про обов’язкове відпрацювання протягом трьох років після закінчення навчання на селі, як було раніше, відмінений.

— Людмило Володимирівно, як бути людям, які живуть у селах і мають в найближчій амбулаторії одного сімейного лікаря? Вони повинні лише з ним укладати договори чи можуть з будь-яким сімейником?

— Якщо людина цьому лікареві не довіряє, то вона може укласти декларацію з будь-яким іншим сімейним лікарем, який їй подобається. Але мені здається, краще підписати декларацію з місцевим лікарем, адже він на місці і швидше надасть допомогу. Треба цінувати того лікаря, який ближче. При необхідності сімейний лікар направить до вузькопрофільного спеціаліста на вторинний рівень. За кордоном немає черг до сімейних лікарів. Хворий телефонує, лікар дивиться, коли може прийняти його, наприклад, через тиждень-два, призначає дату і час прийому, а перед тим консультує в телефонному режимі. І ми в майбутньому запроваджуватимемо систему попереднього запису. Звичайно, працюватиме черговий лікар, який при потребі надасть первинну невідкладну медичну допомогу. А якщо людина в критичному стані, то допомога надається через екстренну медичну службу. Сімейний лікар повинен стати для вашої сім’ї другом, порадником, намагатися у будь-який час доби проконсультувати вас хоча б по телефону. З боку пацієнтів також є певні зобов’язання – вчасно проходити медичні профілактичні огляди, виконувати призначення сімейного лікаря, ставитись до нього з повагою, вести здоровий спосіб життя.

— Чи можна змінити сімейного лікаря?

— Так. Якщо пацієнт вирішив, що працювати далі з обраним сімейним лікарем він не може чи не хоче, через шість місяців він може розірвати з ним декларацію і підписати її з іншим лікарем.

— До цих пір усі лікарі після огляду хворого призначали ряд обстежень, які проводили у ЦРЛ. Як буде після завершення реформи?

— Сімейний лікар оглядатиме хворого і зможе призначати загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, аналіз калу, визначити рівень холестерину, глюкози крові. Згідно з реформою, кожна АЗПСМ повинна бути забезпечена лабораторним обладнанням для визначення даних аналізів, а також швидкими тестами на вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити. В області є передбачені кошти на сільську медицину, і сподіваємося, що до закінчення реформування лабораторне обладнання матиме кожна амбулаторія. Це обов’язкова умова для отримання ліцензії МОЗ. Далі, якщо необхідні інші лабораторні дослідження, то наш центр укладе договір із центральною районною лікарнею, де можна буде пройти дообстеження.

— Раніше говорили про те, що з сімейників, які виписуватимуть направлення пацієнтам до спеціалістів другого рівня, вираховуватимуть за це гроші. Спростуйте цей міф.

— Так не буде, хоча така мова була. Сімейні лікарі з метою збереження зарплати лікували би всі хвороби, не думаючи про наслідки для хворого. За умовами реформи, якщо сімейний лікар бачить необхідність додаткового обстеження, він має право безперешкодно направити хворого на вторинний рівень.

— Якщо сімейний лікар у відпустці або просто відсутній з певних причин, куди звертатися людям?

— Під час підписання декларації слід обумовити з лікарем, хто його замінить за умови його відсутності.

— У нашому районі є сільські ради, де проживає більше трьох тисяч населення, а лікар в амбулаторії працює один. Що робити тим людям, які не встигнуть укласти договір із ним, а в район доїжджати до сімейного лікаря не мають бажання?

— Лікар не може набрати більше передбаченої норми. І якщо така ситуація складеться, то голова ОТГ повинен шукати і заохочувати ще одного лікаря, який би прийшов працювати у село.

— Коли крайній термін укладання договорів і що буде з тими людьми, які не встигнуть чи свідомо цього не зроблять?

— Декларації потрібно підписати до 1 липня. Люди роблять неправильно, що зволікають із цим, адже лікарі, які користуються авторитетом у населення, наберуть свою кількість пацієнтів швидше.

— Після завершення процесу реформування пацієнти не зможуть звернутися на вторинний рівень без попереднього обстеження у сімейного лікаря?

— Так. З усіма проблемами, які є в людини, вона повинна спочатку звернутися до сімейного лікаря, а вже він випише направлення на вторинний рівень.

Від медичної реформи очікують багато змін – як самі медики, так і жителі району. Але для того, щоб реформа запрацювала і її вдалося втілити в життя, мусять бути укладені декларації. Тоді лікар буде відповідальний перед пацієнтом, а пацієнт – перед лікарем. Представники влади вважають, що ця реформа навчить людей відповідальності. Тож принцип добровільності повинен допомогти людям обрати тих лікарів, які їм підходять. А чи зміниться якісно рівень надання первинної медичної допомоги, оцінимо з часом.

Марія ЛЯХ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>