Напередодні Дня медичного працівника наш кореспондент побувала у центральній районній лікарні і була приємно вражена хорошими змінами та новинами.
На початку червня здійснилася мрія людей, яким долею життя судилося жити лише за допомогою штучної нирки — у Ратному запрацювало відділення гемодіалізу, яке в народі називають відділенням штучної нирки. Хворим з діагнозом хронічна ниркова недос-татність до цього часу доводилося тричі на тиждень добиратися у Ковель або Камінь-Каширський, аби пройти програму гемодіалізу і далі жити повноцінним життям. Але лише день, бо хвороба через день знову кликала їх у лікарню для отримання життєво необхідної процедури. І так тиждень у тиждень, рік у рік…
Відділення запрацювало у центральній районній лікарні на п'ятому поверсі — це філія обласного центру діалізу, який знаходиться у Луцькій міській клінічній лікарні. Оснащене відділення сучасним медичним дороговартісним обладнанням.

— Неодноразово до нас, у лікарню, зверталися хворі, які на гемодіалізному забезпеченні, зверталися вони в районну та обласну ради, аби відкрити гемодіалізне відділення на базі Ратнівської центральної районної лікарні, — говорить головний лікар Михайло Бегаль. — З цього приводу був і в управлінні охорони здоров'я, і в облдержадміністрації. Хто стукає — тому відкривають, і нам пішли назустріч. Вартість обладнання близько 4 мільйонів гривень. 70 тисяч гривень надійшло з районного бюджету на ремонт приміщення. Окрім того, поряд із гемодіалізом працюватиме відділення трансфузіології, переливання крові — тут буде банк крові, робитимемо плазмоферез — ліцензія на переробку крові уже є.
— У нашому відділенні три робочих ліжка і одне екстрено-аварійне, — говорить лікар Андрій Захарків. — На сьогодні у районі дев'ять хворих, які знаходяться на гемодіалізі, але з кожним роком людей із хронічною нирковою недостатністю більшає, на жаль, без гемодіалізу вони жити просто не можуть.
Коли ми зайшли у відділення, всі ці три ліжка були у роботі. На штучній нирці — хворі з Гути, Млинового і Ратного, вони із задоволенням відзначили, що їхня мрія збулася, їм тепер значно легше і добиратися у Ратне, і часу на дорогу витрачати менше. А ще відзначають хороше обслуговування медичного персоналу, лікаря Андрія Захарківа, медсестер Ірини Жуковської та Тетяни Сидорук, які до цього пройшли спе-ціальні курси у Луцьку.
Далі побувала в оновленому опера-ційному блоці лікарні, перед цим побачивши частину його ще у старому стилі. Світло, гарно, комфортно, чомусь відразу спали на думку картинки з юності, які ми бачили по телевізору і навіть не мріяли, що так буде і у нас.
— Операційний блок оновлено завдяки народному депутату Степану Івахіву. На його ремонт з благодійного фонду із групи «Воля народу» — «Патріоти Волині» виділили майже 429 тисяч гривень. За ці кошти закупили необхідні будівельні матеріали, оплатили роботу будівельників. Для зручності хірургів та пацієнтів лікарні тут змонтували багатофункціональний операційний стіл. Тепер і хворому приємніше, і медичному персоналу лікарні, — розповідають Галина Кліщевська та Володимир Колотюк — заступники головного лікаря, які й провели мене у це відділення.
А вже далі Михайло Бегаль проінформував, що зробили ремонт якісно і з меншими затратами, аніж передбачали, тож Степан Івахів пообіцяв, що спільними зусиллями візьмуться за оновлення і другої половини операційного блоку, на що вже мають матеріали. До речі, за статистикою ратнівських медиків у районній лікарні щороку оперують близько семисот хворих.
Побувала і у педіатричному відділенні, яке має реабілітаційні палати. Зайшовши, відразу потрапила у казку – з ніжністю і теплом дивляться зі стін розмальовані казкові герої, які створила акушерка з поліклінічного відділення Валентина Дмитрук. А у сенсорній кімнаті – невідома казка у обладнанні, оформленні та дизайні, дивних речах та іграшках.
— Сенсорна кімната дуже важлива для дітей, у яких є затримка мовного, психічного розвитку, у яких порушена опорно-рухова система. Є така кімната у санаторії «Дачний» поблизу Луцька, а тепер у і нас, — говорить Галина Кліщевська. — Це дуже зручно для батьків тих дітей, які потребують медико-соціальної реабілітації — їм не потрібно їхати далеко, все це у нас, на місці. Крім того, є ще масажний кабінет, кабінет лікувальної фізкультури, кімната з гідромасажною ванною та ванночкою для ніг. А ще на поміч дітям з особливими потребами приходять поні, які прижилися в лікарні і стали улюбленцями маленьких пацієнтів. До речі, у відділенні проходять реабілітацію не лише дітки ратнівчан, але й діти з інших районів, мами яких відмічали, що до нас ближче добиратися, аніж у «Дачний», і допомогу медики надають також якісно.
А щодо реабілітаційного відділення, яке у неврологічному відділенні, то Михайло Бегаль також із задоволенням констатував, що багато чого тут зроблено для хворих, що сюди за допомогою приїжджають навіть із сусідніх районів.
— Ми все робимо для того, аби бути готовими до подальшої реформи в охороні здоров'я, — говорить Михайло Бегаль. — Попереду соціально-спрямована медицина, медицина, яка направлена на пацієнта. Первинна ланка має фінансуватися в залежності від кількості населення, показників обслуговування, а ми — в залежності від того, яку допомогу надаємо. Тож ми зацікавлені в тому, аби мати нормальну матеріально-технічну базу і змогу максимально надавати людям медичну допомогу. А базу маємо непогану, бо всі ці роки працювали і працюємо над цим питанням. Багато чого зробили, багато чого в намірах. Ось зараз робимо сучасні хороші санвузли у відділеннях, кімнати гігієни, і люди дякують за них. У лікарні, слава Богу, вже забули, коли мерзли – у нас тепло, ніхто уже не носить постільну білизну – в цьому напрямку допомагає благодійна каса. Плануємо найближчим часом зробити кабінет «діабетичної ступні» – полінейропатії, ангіопатії, спеціальні палати для інвалідів-візочників, багато чого іншого. Опрацьовуємо питання сонячних батарей, проблема для нас і комп'ютерний томограф, є над чим працювати. І будемо працювати, щоб пацієнт до нас ішов, і ми могли надати йому кращу медичну допомогу.
Пацієнту потрібні не тільки діагностична база та кваліфікований лікар — це процес вічний, а ще мають бути хороші умови для перебування його в медичному закладі, для реабілітації, для налагодження психоемоційного стану — це дуже важливо. Ми працюємо і в цьому плані, створюємо парки, скверики, де можна погуляти, відпочити, окультурюємо заклад. Прокладаємо бруківку, створюємо ландшафтний дизайн — насаджуємо туї, ялівець тощо. На території лікарні має бути декілька зупинок, альтанок, де можна із задоволенням відпочити, помилуватись красою навколо. Створюємо місця і для відпочинку дітей — облаштуємо фонтан, місця для ігор — за місяць-півтора все це буде. І хай приїжджають, приходять ратнівчани до нас на відпочинок, так, як зараз молодята під час весілля приїжджають фотографуватися до уже діючого декілька років фонтана.
— Але ж це потребує немалих коштів. Де Ви їх берете у нинішній складний економічний час?
— Років чотири тому ми встановили твердопаливні котли, і маємо велику економію коштів, які спрямовуємо на все це. Шукаємо спонсорів, а ще, як депутат обласної ради, трохи користуюся цим, та не зловживаю. У колективі разом рахуємо кожну копійку, куди її спрямувати, на що використати, і тільки тоді приступаємо до роботи. Наш медичний заклад на хорошому рахунку в управлінні охорони здоров'я, він у нормальному, хорошому стані. Сказати по-правді, деякі медичні заклади області в гіршому. Для нас сьогодні головне, щоб лікарня втрималася, над цим і працюємо.
— А, як нині з кадрами у центральній районній лікарні?
— Якщо повернеться хоч половина з тих дітей, яких ми направили на навчання, кадрів буде забагато. На сьогодні працює чимало лікарів старшого віку, але, якщо вони кваліфіковані, хай працюють на здоров'я. Думаємо і над тим, як залучити молоді кадри. Приватизували земельну ділянку, на якій росте лікарняний сад. У перспективі тут будуватимемо житло у кредит для молодих медпрацівників — це і для них буде добре, і для лікарні, і для хворих.
— Бажаю вам, аби втілили в життя все, що плануєте, аби і надалі в центральній районній лікарні робили все заради людей, для їхнього здоров'я і блага. Зі святом Вас і Ваш колектив, усіх медиків району!
— Дякую.
Валентина БОРЗОВЕЦЬ