Уже традиційно, рік у рік,   у першу суботу лютого всі дороги і стежки у Велимчому зливаються в єдину,  яка  веде до школи – навчальний заклад  разом з сьогоднішніми одинадцятикласниками та їхніми вчителями  гостинно відкриває  двері колишнім випускникам. 

На свято запрошують всіх, та особливо випускників-ювілярів, хто закінчив школу  10, 20, 25, 30,… 50 років тому, запрошують і ветеранів педагогічної праці. Та цьогорічна зустріч була ширшою, подвійною – ще й з випускниками, в яких шкільний ювілей був минулого року, адже вперше в історії закладу минулоріч зустріч з випускниками, зважаючи на ситуацію в країні, не проводили.

Як і завжди, гостей та батьків цьогорічних випускників запросили у  гарно прибрану їдальню, за святково накриті столи. Тут для них линули щирі вітальні слова,  чудові пісні і побажання від душі. А ще до слова запрошували найбільш поважних ювілярів з усіх випусків. Присутні оплесками їх щиро вітали, дякуючи, що пронесли  шкільну дружбу через стільки років і прибули до школи. Оплесками вітали і вчителів,   низько кланялись  ветеранам педагогічної праці.

Насамперед  зі словом-привітанням до гостей  звернулася  директор  Тетяна Павлович, яка розповіла, як і чим живе школа сьогодні, провела презентацію навчального-виховного закладу.

Пролунав  шкільний дзвінок, який  запросив дорогих гостей  пригадати шкільні роки, такі багаті на прекрасні спогади.  Від імені випускників, які закінчили школу 50 років тому, слово мав Віктор Пірожик, який проживає у Велимчому,  від тих, хто закінчив 40 років тому, – Володимир Вакуліч, який приїхав на зустріч з Києва,  від «35-річних» випускників – Іван Терещук, заступник директора НВК с. Тур, від «30-річних» – Ярослав Наход,  афганець з Ратного, киянка Галина Гайдучик, від «25-річних» -  місцеві Галина Кухарчук та Алла Видрич,  Василь Гайдучик із Заболоття, від «20-річних» -  Олег Нікончук, «10-річних» – Дмитро Редькович – він прочитав власний вірш «Яка чудова велимецька мова».

На зустріч були запрошені учасники антитерористичної операції на сході нашої держави: Анатолій Заєць, Володимир та Іван Редьковичі. Анатолій Адамович від імені учасників АТО подякував школярам та вчителям за волонтерську діяльність для солдатів – особисто його шукали на передовій, аби передати гостинці від велимченської дітвори.  А ще гостями школи були місцеві підприємці – постійні спонсори НВК: Федір Павлович з дружиною, Надія Павлович, Степан та Тетяна Зуб.

На святі  виступи перепліталися з піснями.  А пісня «Я не хочу гратись у війну» , яку виконав третьокласник Артем Бурко, призер районного конкурсу «Срібні дзвіночки», не залишила байдужим  нікого – йому аплодували  стоячи.

І вже коли урочиста година закінчилася, свято тривало – гості спілкувалися зі своїми вчителями, однокласниками, із сьогодніш-німи випускниками та їхніми батьками, бо ж всі вихідці із села, і це чудова нагода зустрітись не лише зі школою, а й зі своїми земляками. Тому й дякували всі щиро за запрошення, за зустріч з дитинством та юністю.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ