З нагоди Міжнародного Дня людей похилого віку 2 жовтня у сільському клубі відбулося святкове дійство для тих, кому за..., під назвою «Комарівське надвечір'я», підготовлене працівниками культури та школи, активом села.

Білими невтомними голубками і сивочолими журавлями злетілись цього, напрочуд погожого осіннього дня ті, у кого за спиною великий віковий життєвий шлях.

Зворушливо привітали гостей голова ради ветеранів села Глушко П.Ю. та директор школи, депутат сільської ради Осі-йчук В.І. і піднесли односельцям коровай.

Ведучі Шура Г.С. та Глушко Т.Ф. вітали дорогих серцю людей, запросивши на бесіду рідну, на слово щире. Лунала музика, а дідусі і бабусі із захопленням ділилися спогадами про далеке минуле дитинство та юність, розповідали про свої долі, працю, українські звичаї, традиції і обряди предків, родинні обереги. Спогади переплітались задушевними піснями, веселими жартами, а Соботович Степан тішив усіх гуморесками, його дружина Соботович Надія дарувала власні вірші.

І не можна було повірити, що з вуст поважно — літніх людей, одна за другою, так майстерно і талановито, линули то мелодійно — душевні пісні, то веселі та журливі, українські народні і обрядові, творені самим життям. Здавалось, в їх очах зникав срібно — сивий сум, на обличчі розгладжувалися зморшки, а душа наповнювалась теплом і радістю. Ми не завжди знаємо та помічаємо те, що поруч живуть такі чудові, мудрі і талановиті люди.

Дуже хочеться згадати кожного особисто. Хтось в молодості піднімав цілинні землі Казахстану, освоював незаймані херсонські степи, а хто трудився за кермом тракторів і комбайнів на рідних колгоспних ланах, хто спускався в шахту в забій, плавав далеко у морі, а хто сіяв зерно розумне і вічне сільським дітлахам, стояв на сторожі здоров'я і ін. Та всі вони сумлінно трудились на благо своєї Вітчизни.

Окремо були згадані ті, хто в старості залишився самотнім і одиноким, бажали їм міцного здоров'я і терпіння, щастя і добра.

Прожиті роки, наче перелітні птахи, різняться тільки тим, що ніколи більше не повернуться до нас. Та всіх присутніх об'єднала одна думка: не падати духом, активно жити, більше рухатись, займатись посильною фізичною працею, мати своє хобі, бути потрібними своїм дітям, онукам і правнукам, щоб, як кажуть: « Старість дома не застала...»

Дякуємо всім, хто потрудився у проведенні свята, подарував години відпочинку,  та спонсорам, нашим землякам, Галині Миколаївні та Володимиру Григоровичу Лук'янюкам за святково накритий стіл.

Окрема подяка дирекції Комарівської школи, яка надала для проведення вечора мультимедійну дошку, і наші пенсіонери вперше побачили таке диво – наше село і самих себе на слайдах.

На згадку про свято, щасливі, зігріті теплом і ласкою, несли старенькі, повертаючись до своїх домівок, запашні окрайчики короваю та букетики — обереги сухоцвітів рідної землі з надписом « Комарівське надвечір'я». І хочеться вірити, що воно не останнє, а ще буде не раз.

За дорученням пенсіонерів – Надія Кіперчук, вчителька-пенсіонер

с. Комарове