Напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 27- ї річниці виведення радянських військ з Республіки Афганістан воїни-інтернаціоналісти дружно поїхали до батьків свого полеглого в бою побратима Петра Штика у село Козовата, взяли участь у проведенні урочистої лінійки у Самарівській загальноосвітній школі, яка носить ім’я цього мужнього і відважного воїна, командира відділення саперів, випускника школи. Такі теплі, зворушливі зуст-річі відбуваються кожного року напередодні чергової річниці і уже стали доброю традицією.

Свято бережуть у Самарах пам’ять про свого земляка, нагородженого орденом Червоної Зірки посмертно та медаллю «За бойові заслуги». На урочисту лінійку прийшла мама Петра Олександра Володимирівна, тато Михайло Олексійович і сестри Наталія та Галина. Назавжди Петро залишиться у пам’яті двадцятилітнім, бо саме таким, повним жаги до життя, загинув у результаті вибуху міни 1 липня 1987 року. Із розповідями про тогочасні події виступили учнівська молодь, директор школи Зоя Супронюк, заступник директора, педагог-організатор, ведуча заходу Ольга Ковальчук. Із трепетом у душі присутні слухали пісні під гітару у виконанні учнів та учасника бойових дій Ярослава Находа. По закінченні лінійки відвідали кімнату-музей пам’яті Петра Штика, яка діє у школі та щороку поповнюється новими експонатами. Вшанували пам’ять хвилиною мовчання, поклали живі квіти, корзини до встановленого у центрі села пам’ятника П. Штику та місцевим афганцям, які вже померли після тої злощасної війни, – Анатолію Корнелюку, Петру Олексюку, Миколі Левонюку, Антону Тарасюку, Василю Штику. Відвідали також могили, де вічним сном спочивають їхні побратими.

Бойових товаришів свого сина та брата Петра Штика батьки та сестри вважають за рідних. Завжди для них відкриті двері їхньої хати, запросили на гостину Олександра Володимирівна та Михайло Олексійович своїх названих синів і того дня. Зігріли вони серця стареньких своєю увагою. За обіднім столом лунало багато спогадів та хороших слів, від районної спілки афганців вручили грошову допомогу.

Леся ГРІНЧУК