Уже багато місяців поспіль Україна перебуває в стані неоголошеної війни. Сьогодні ми поділилися на «фронт» і «тил».  Кожен, у міру своїх можливостей, допомагає нашій армії та солдатам-землякам. Значною є волонтерська допомога для воїнів, які щодень наближають до нас мир і перемогу. Часто, ризикуючи своїм життям, волонтери доставляють речі в зону бойових дій. Це дуже важка, відповідальна і ризикова місія, роботою це назвати не можна, адже робиться це лише на ініціативі та бажанні допомоготи тим, хто нас захищає, підтримати їх матеріально та морально, огорнути теплом і увагою кожного воїна. Приємно усвідомлювати, що в теперішні, вкрай складні часи, є люди, котрі допомагають тим,  хто береже наш мир і спокій.   

Цими днями із такої поїздки повернулись і наші земляки, серед них – односельчанин Святослав Головій.  Варто зауважити, що ця поїздка, як і чимало інших, стала можливою лише завдяки небайдужості і взаємній допомозі  наших людей. Почувши про поїздку в зону АТО, волонтери селища підключились до її орга-нізації. Відповідно до рішення виконкому селищної ради та з допомогою депутатів селищної ради Віктора Круглія, Миколи Каца, Валерія Данилевича, депутата ра-йонної ради Миколи Сверби та директора комунального підприємства Ліди Козловської були зібрані кошти на приїзжому та місцевому ринках, які були використані на потреби воїнів АТО. Також місцеві підприємці надали продукти  харчування та необхідні речі для наших воїнів, за що їм велика вдячність. Ще  хочеться щиро подякувати усім, хто відгукнувся на поклик про допомогу, не збайдужів душею і серцем у наш складний час. Це колектив Заболоттівської  районної лікарні № 2, КП «Забсервіс», Людмила Білітюк, Михайло Білітюк, Борис Денисюк, Анатолій Березюк, Андрій Шевчук, Людмила Сех, Галина Головій, Борис Хацевич, Валерій Бадзюк та багато інших небайдужих людей, які надавали допомогу та сприяли поїздці на Схід. Окремо хочемо висловити слова подяки за збір продуктів харчування, овочів та коштів жителям села Гута, які неодноразово допомагали своїм захисникам. Адже волонтерами нашого селища відправляються адресні посилки з усім необхідним не тільки заболоттівським воїнам, а й мобілізованим до ЗСУ з сіл Гута та Заліси. Так цього разу їх отримали Іван Головій, Іван Галенда, Петро Головійчук, Роман Низюк (смт Заболоття), Юрій Кухта (с. Заліси), Анатолій Гайдучик, Олександр Панасюк, Олександр Мутьєв, Віктор Глущук та Олександр Бульїн (с. Гута). З великою радістю хочемо додати, що двоє наших підопічних, жителі Заліс, — Василь Мельничук та Микола Корецький — з честю виконали свій обов’язок захисників Вітчизни та нещодавно демобілізувались. Вітаємо вас на рідній землі!

У нелегку, а часом і небезпечну дорогу, волонтерів благословив молитвою та освятив вантаж і автомобіль отець Василій Хрестовоздвиженської церкви.  Шлях наших хлопців проліг по Донецькій та Луганській областях. Вони побували разом зі своїм патріотичним плакатом «Волиняни вже тут» в містах Дружківка, Костянтинівка, Артемівськ, Курахово, Красноармійськ, Дзержинськ, Новогра-дівка, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Новоайдар. Всі вони були дуже вдячні за допомогу, підтримку та новини, привезені з рідного дому. Але найбільше, мабуть, їх схвилювали малюнки та вітання  наших маленьких помічників – учнів НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» смт Заболоття. Спасибі вам, діти, бо ваша любов та щирі слова побажань   додають сили нашим воїнам, надихають та окрилюють їх. Ваші листи хвилюють їх до сліз, і солдати телефонують та дякують вам. А для заболоттівських волонтерів солдати з різних батальйонів та частин передали свої слова вдячності, любові та віри в перемогу, які написали на нашому національному прапорі. Це для нас – велика святиня, яку колись будемо з гордістю показувати своїм нащадкам.

Такий вже близький став всім і кожному Схід України. Події, що там  розгорнулися, пробудили в душі кожного україн-ця почуття власної гідності, єдності та взаємодопомоги. Тисячі українців роблять благодійні пожертви на рахунок військовослужбовців, підтримують їх морально та надають посильну допомогу. Не залишаймося і ми  осторонь, адже якщо сьогодні там воюють наші знайомі, односельці, то завтра можуть бути наші брати, чоловіки чи сини. Не забуваймо про воїнів, приготуймо їм нехитрі дарунки, приємні дрібнички чи вітальні листівки. І насамперед – добрі слова, щирі побажання. Не шкодуймо задля цього ані часу, ані зусиль. Добрі справи зігріють наших захисників та зроблять їм свято. Адже разом з необхідними речами ми передаємо їм свої підтримку та душевне тепло.

Подаруймо солдату крила, зодяг-німо його у любов.

Волонтерська група «ЗВІН» 

селища Заболоття