Літературно-мистецьке свято «Нетлінне слово Кобзаря» відбулося біля пам’ятника Тарасу Шевченка минулої середи. Керівники району, громадськість, учнівська молодь вшанували пам’ять, поклонилися генію українського народу в день 202-ї річниці з дня його народження. Артисти районного будинку культури приурочили тематичні пісні.

Про творчість Тараса Шевченка, яка є невід’ємною частинкою нашого буття, запалює серця і змушує йти вперед, відстоюючи гідність і незалежність, територіальну ціліс-ність України говорив голова районної ради Михайло Макарук. Він зауважив, що по-новому зазвучав для нас Шевченко з вуст героя Небесної сотні Сергія Нігояна в дні Революції Гідності. Продекламований ним уривок-заповіт з поеми «Кавказ» увійшов у новітню україн-ську історію, як початок тривалої боротьби, як символ нескореності, мужності і волелюбності нашого народу. Шевченкове «Борітеся – поборете…» пишуть воїни АТО на своїх бойових машинах, на стінах бліндажів, несуть у бій оберегами на вишитих сувоях. Шевченко кличе, як кликав перед тим предків наших на шлях національної свободи, національної гідності, бо це єдиний шлях, котрий веде до повного й остаточного звільнення від зов-нішніх та внутрішніх окупантів. Саме через страх перед нескореністю народу, який бореться за свою свободу, путінські опричники позбавили останнього слова в суді нашу незламну Надію Савченко, незаконно засудили українських патріотів Олександра Кольченко та лауреата цьогорічної Шевченківської премії режисера Олега Сенцова. Про те, що багато нагальних проблем ще чекають свого вирішення, сказав на закінчення свого звернення до ратнівчан Михайло Михайлович. Адже українці прагнуть реформ, змін, а не слів і гасел. Це єдина можливість зажити нарешті життям вільних людей у власній соборній національній державі. Це єдиний спосіб досягти такої омріяної і вистражданої головної перемоги – перемоги свободи над рабством. Побажав Михайло Макарук усім єдності і порозуміння, щоб важкий для української державності час став переможним та завершальним етапом формування єдиного сильного українського суспільства.

Закликав бути гідними слова Тарасового селищний голова Володимир Кулик:

— Здійснився святий Шевченківський Заповіт: «В своїй хаті своя правда і воля, і сила», і ці слова б’ють набатом, — казав селищний голова. — Незважаючи на наші різні політичні вподобання, релігійну приналежність, вік та освіту – ми як ніколи повинні бути єдині. Перш за все обов’язок кожного з нас чесно і добросовісно трудитися, приносити користь людям, зміцнювати могутність України.

Сьогодні, в цей нелегкий час, Шевченко стоїть на сторожі нашої незалежності і нашого майбуття. Своєю простотою, суворою правдою, непідкупністю й геніальністю він сягнув через усі епохи. Торкнулися того дня серцем Шевченківських творів, які декламувала учнівська молодь, та зі слів ведучої заходу ще раз усвідомили, що Тарас Григорович Шевченко — геній, мислитель, пророк, людина незвичайної долі й незвичайного таланту. До підніжжя пам’ятника великому Кобзареві поклали корзини та живі квіти. Настоятель Іллінського собору, протоієрей о. Роман Бодак провів панахиду та схвилював серця присутніх влучною патріотичною проповіддю.

Леся ГРІНЧУК