Напередодні  святої  Покрови,  Дня  захисника  України,  Дня  українського  козацтва  та  75-ї  річниці   утворення  Української  Повстанської   Армії  в  урочищі  Зарічки,  що  між  селами  Хотешів  та  Котуш  Камінь-Каширського  району,  на  висипаному  кургані  відкрито  пам'ятний  знак  у  вигляді  дубового  хреста  на  честь  борців  за  волю  України.

На  табличці  напис:  "На  цьому  місці  1943—1944  рр.  розташовувалась  база  з'єднань  та  загонів  УПА  — «Північ».

    Слава  Україні!  Героям  слава! «

Пам'ятний  знак  споруджено   працівниками  Добренського  лісництва. Камінь-Каширська районна  рада  виділила  кошти  для  встановлення на  ньому спеціальної таблички.

Це місце для встановлення  знака  вибрано не випадково. За  свідченням  старожилів,  тут  була  досить  потужна  господарська  база   упівців,  оточена  з  одного  боку  непрохідним  болотом,  а  з  іншого — лісом.  Село  Хотешів,  до  сільради   якого   належить і Котуш, називають  столицею  УПА на Поліссі. Тут дислокувалося одне  із найбоєздатніших угруповань УПА — „Північ“. Саме тут у1943-ому створені   боївки провели свій перший  військовий  парад.  У  лісах  довкола  Хотешова  активно  діяло  три  сотні,   які  входили  в  курінь  „Назара-Криги“ (Павло Климук). Він 1904  року  народження,  уродженець  села  Скулин  Ковельського  району.  Працював  учителем  у  селі  Кортеліси,  що  на  Ратнівщині.  Два  роки  до  війни    вчителював і  в  Ковелі. З  приходом  німецько-фашистських  загарбників став командиром шуцманшафту в селі Піски Березівського району Брестської області. У липні 1943-го пере-йшов в УПА. Діяв поблизу  села Дивин Кобринського району, що на  Берестейщині. Невдовзі — курінний в загоні УПА „Озеро“.  З  серпня  1944-го — організатор  та  командир  бригади  УПА  „Пам'ять  Базару“.  Його  курінь базувався  біля  озера  Сірче,  що  в  Камінь-Каширському районі. Сотня Івана  Кобця („Мазепи“) з Річиці Ратнівського  ра-йону, яка входила в  курінь „Назара“ з літа  1943  року, мала  найкращий  вишкіл  у  всій  групі  „Північ“.  А  базувалась   вона   у  селі  Зарудчі  Любешівського  району.  Крім  того, Кобець  зі  своєю  сотнею здійснював  рейди на територію  Брестської  області. І були  ці  рейди  небезуспішними. А ще були сотні „Подільця“, „Хмари“, окремий відділ „Голуба“.

Після початку радянсько-німецької  війни  і  окупації  Волині  багато  хотешівців  записалося до української поліції. А наприкінці 1942 року, на заклик двох прибулих з Галичини  членів  ОУН  поліцаї  переходять у підпілля, в ліс. Першим таким з  хотешівців  був  Петро  Іванович  Маковецький („Вовчок“). Він  разом із місцевим священиком, істинним націоналістом Олександром  Білецьким  стає  організатором  УПА  на  Хотешівщині. У  формуванні  боївок  УПА  вони  тоді  відігравали  головну  роль. Зокрема, згуртовували навколо себе  місцеву молодь, проводячи у Л.Заліпа зв'язку  з  цим  велику  пропагандистську  роботу. Наприкінці 1942-го було сформовано першу  боївку. Її основу склали  українські поліцаї, які перейшли сюди із зброєю в  руках. Першим, хто захопив зброю, був  саме Петро Маковецький — колишній голова  довоєнного сільпо. Саме він, будучи  членом ОУН, вів безпосередню  підготовку  до активних дій. Після переходу в  ліс „Вовчок“ виходить  на  зв'язок з центральним  проводом ОУН-УПА. Звідти прибувають інструктори та вищі командири. Німці  всюди  шукали  поліцаїв,  які  перейшли в УПА, і знищували їх. Така  доля, зокрема, спіткала хотешівця Петра Андрійовича Антонюка. Його разом з однодумцями схопили  фашисти і завезли в  Самари. Вояки УПА спробували відбити своїх, але безуспішно.  Під  час  бою Петро Антонюк був поранений. Упівці змушені були відступити  під  натиском  переважаючих  сил  ворога. Пораненого Антонюка  німці вдруге арештовують. І, вивізши в  сусіднє  білоруське  село  Леліково, страчують разом з іншими захопленими полі-цаями. Побратими по зброї вирішили перезахоронити розстріляних вояків. Але  відшукати їх могилу  так  і  не  вдалося. Німці  переорали все місце розстрілу, перетворивши його на велике поле.

З часом бажаючих вступити  в  УПА  стає  тут більше, ніж зброї. У селі Котуш було  влаштовано військовий комісаріат. Новобранці УПА дали клятву на символічній  могилі Тараса Шевченка, яка була споруджена в селі неподалік  від  церкви.  На  черзі  було зміцнення матеріально-технічної  бази  в урочищі Зарічки. І не тільки в  цьому  урочищі, а й в урочищі Точища та  біля села  Підгір'я Ратнівського району. Саме в  Підгір'ї  порядкував  господарський  взвод,   який мав склади зброї, пекарню, млин, ремонтну майстерню, кухню, м'ясний, ковбасний цех та аптечний склад. Комендантом  господарства був призначений  Лук'ян  Дейнека („Балаховець“).

Для підготовки молодших командирів  УПА, як і  в Самарах, було створено школу  старшин, де готували чотових і ройових  для  всієї групи „Північ“. Школа розміщувалась  прямо у селі у  будинку Костянтина  Васильєва.

У Хотешові часто розміщувалась ставка надобласного провідника „Ворона“, після  його загибелі — „Лева“, також вбитого. А  трапилось  це  лихо  25  березня 1945 року  в селі Підбороччя  Камінь-Каширського  ра-йону. Сам Хотешів та прилеглі поселення  повстанці називали територією „вільної  України“.

Повстанці брали активну участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. 19 серпня 1943 року,  на  Спаса,  курінь  „Назара-Криги“, сотні „Лисого“ і „Кубіка“   провели першу велику військову операцію  по захопленню Каменя-Каширського під  загальним  командуванням  23-річного командира округи „Рудого“ (Ю.Стельмащука).  У ході  операції  знищено 23  німці (за  іншими  даними — 40),  захоплено  військові  склади,  фураж, аптеку. Майже тиждень сотня  підвід возила на склади Хотешова майно,  зброю, продовольство. Потім німці вирішили  помститися. 24 серпня вже бомбили Хотешів. У результаті спалили 25 будинків. Людських  втрат,  щоправда, не  було.  Вдруге фашисти бомбили Хотешів 15 вересня  1943 року. Скинули тоді майже 80 бомб малого калібру. Цього разу спалили 15 будинків і один чоловік (зв'язківець) загинув.

У вересні 1943 року упівців вибили з   Каменя-Каширського партизани, а тих, у  свою чергу, — німці. Разом з оунівцями в  хотешівський ліс прийшли з міста лікар  Євген Каранович та медсестра Марія, які  організували  лісовий  госпіталь. 25 квітня 1943 року, на другий день Пасхи, під час  церковної  служби  в  церкву  в'їхав  на  коні   радянський партизан Василь Наумік і двома пострілами вбив організатора боївок  УПА  Олександра  Білецького.  До  речі,  того  ж дня червоні  партизани на чолі з їх командиром Василем Науміком під час нападу  на село ще й пограбували магазин, окремих селян, спалили постерунок колишньої  польської  поліції, гміну та  школу.  Із  засідки в районі Мельник-Річицьких партизани  вбили „Сушка“ (Григорій  Сало) — провідника  групи  „Північ“,  уродженця  села  Острів   Локачинського району. Загинув він у нерівному бою разом із 70-ма вояками УПА  25 січня 1944  року. Серед убитих був  і  лікар  Євген  Каранович, медсестра  Марія  та ще  троє  їхніх  охоронців. Вони  поховані  в  урочистій обстановці на цвинтарі  поблизу  церкви села Хотешів.

А організували цю підлу засідку радянські  партизани   загону  особливого  призначення „Мисливці“. 16 квітня 1944  року  місто Камінь-Каширський обороняла боївка УПА під командою „Ворона“, атакувало  партизанське з'єднання Федорова. Партизан підтримували передові  підрозділи  Червоної Армії. Упівці після запеклого бою  змушені були  відступити  в  район  Підгір'я,  Щитиня  і  Щедрогора. Останній свій бій  прийняла  найкраща  сотня  УПА  на  Поліссі  під командуванням Івана Кобця („Мазепи“). Він загинув у Гуті-Камінській. Останнього  вояка УПА  у Хотешові спіймали у  1952  році. Це був Михайло Маковецький на псевдо „Джумко“. Після допитів у в'язниці №1 УМДБ  міста  Луцька його військовим трибуналом  ПрикВО 26 березня 1952 року засуджено  до  розстрілу. Як засвідчують архівні дані, розстріляний у луцькій  тюрмі 2 липня 1952 року.

    Чи  бережуть  хотешівці  свою  історію?

Ось уже більше 20 років історією і  пам'ят-тю про цю „Поліську державу“ опікується  Ростислав Кухтей — член Громадської  ради  при  облдержадміністрації.  Ще  у  1990  році  за  його  сприяння  поруч із  базою УПА  в  урочищі Зарічки було встановлено символічний пам'ятний знак на честь повстанців, але,  на  жаль, вандали його знищили. У 1994 році за ініціативою  того  ж  таки  Кухтея розпочалися археологічні  дослідження бази спільною експедицією „Волинських старожитностей“ та Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки. У 2015 році розвідкові дослідження  були  продовжені. У  результаті на  природному підвищенні серед боліт на  площі близько 200 гектарів  виявлено і обстежено  41  об'єкт,  що, ймовірно, були землянками -»схронами". Виявлено також гільзи від  стрілецької зброї, виробничі предмети та осколки від  авіаційних бомб,  обпалену  цеглу, фрагменти каркасу землянки з деревини,  гільзи  від  пістолета ТТ, осколки від снарядів. На дні землянки виявлено шматки  берести — так звані «грипси», на яких повстанці  писали записки, та фрагменти одягу — військової форми.

... І  ось  Ростислав  Кухтей  свого  слова  дотримав.  Новий  пам'ятний  знак в урочищі  Зарічки встановлено. Він  тепер  увіковічнює   місце  однієї з перших баз ОУН — УПА на  Волині. Але є  все-таки один недолік, щоб  уже в наступному році відкрити сюди туристичний маршрут, про що серйозно заговорили, потрібно зовсім мало — відремонтувати  туди дорогу, на що особливо наголошували  промовці.

Урочисті  заходи з нагоди відкриття  па-м'ятного знака  відбулися  12  жовтня.  У  них  взяли  участь  голова  райдержадміністрації   Валерій  Дунайчук, заступник голови районної ради Сергій Дмитрук, член Громадської  ради при облдержадміністрації Ростислав  Кухтей, голова братства ветеранів ОУН-УПА  Волинського краю Богдан Вівчарик, голова  Союзу  українок Волині Любов Ганейчук,  духовенство,  громадськість. Настоятель  Свято-Миколаївського храму, що в Камені-Каширському, декан Камінь-Каширського райо-ну отець Володимир Мицько звершив чин  освячення пам'ятного знаку. До його  підніжжя було покладено вінки, квіти.

Учасники  урочистого  дійства  також  поклали квіти до пам'ятного знаку борцям за  волю України, що в місті Камені-Каширському, та до могили воїнів УПА, захоронених  біля церкви у селі Хотешів. Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять Героїв усіх  часів та їхні подвиги. Артисти Хотешівського сільського будинку культури  виконали  ряд  повстанських пісень.

Іван  Капітула