За прогнозами медиків, у грудні Волинь переступить епідемічний поріг. Як вберегтися від небезпечних вірусів? Чи можна робити щеплення від грипу, якщо до епідемії залишився один крок? Як запобігти важким ускладненням? Про це йшла мова на черговому засіданні прес-клубу, що є спільним проектом обласної ради та газети «Волинь-нова».

 Зацікавлену розмову вели: голова постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров'я, материнства та дитинства Олександр Зінчук, начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації Ігор Ващенюк, депутат обласної ради Людмила Тимощук, головний лікар обласного Центру здоров'я Сергій Новосад, директор державного торгово-виробничого підприємства «Волиньфармпостач» Михайло Півнюк, головний пульмонолог управління охорони здоров'я облдержадміністрації Олег Яковенко, заступник головного лікаря обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Валентина Ревуха, головний дитячий інфекціоніст обласного управління охорони здоров'я Наталія Маркова. Модератор — начальник відділу  прес-служби обласної ради Оксана Лукашук.

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

ЩЕПЛЕННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЧИ ЗАРАДИ ГАЛОЧКИ?

Ігор ВАЩЕНЮК:

— Ріст захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції нині не є дуже стрімким, але за прогнозами у грудні Волинь переступить епідемічний поріг. Відбулася колегія обласного управління охорони здоров'я, під час якої проаналізували готовність медичних закладів до роботи в умовах епідемії. Йшла мова про активізацію профілактичних заходів, зокрема, про вакцинування від грипу. Ці щеплення є не обов'язковими, а рекомендованими. Безкоштовною імунізацією забезпечуємо вихованців Будинку дитини, підопічних інтернатних закладів. Важливо донести інформацію про необхідність вакцинації людям, що належать до груп ризику – тим, хто страждає від хронічних захворювань, особам похилого віку, дітям – загалом це 250 тисяч волинян. А фактично щороку у нас щеплюються від грипу всього 2-2,5 тисячі жителів області. Що казати про інших, якщо навіть лікарі не завжди погоджуються вакцинуватися.

— Чи є зараз в аптечній мережі достатній запас вакцин?

Михайло ПІВНЮК:

— У цивілізованих країнах про імунізацію від грипу починають думати у першій половині року, коли стає відомо, які штами вірусу будуть циркулювати в новому сезоні. Під ці прогнози подають заявки виробникам вакцин. В Україні закупівля імунобіологічних препаратів проходить тоді, коли інші країни вже забезпечили свої потреби. Першу партію ваксігрипу ми завезли в листопаді, і вона вже розійшлася, в основному – для закритих інтернатних закладів. Продавали і вроздріб. Плануємо завезти ще 700 доз ваксігрипу, на час нашої розмови ця вакцина проходить процедуру контролю в лабораторії МОЗ у Києві. Забезпечимо замовлення окремих суб'єктів господарської діяльності, керівництво яких вирішило захистити від грипу своїх працівників. А вакцина ДжіСіФлю в аптечній мережі є.

Олег ЯКОВЕНКО:

— Оперативність процесу закупівлі вакцин – проблема, яку потрібно вирішувати на рівні держави. У світі щеплення від грипу проводять у вересні, а в Україні з року в рік запізнюємося. До того ж і населення не усвідомлює, наскільки важливо подбати про захист від грипу.

Олександр ЗІНЧУК:

— Чому пізно поставляють вакцини? Причина в тому, що вітчизняне виробництво фармацевтичних засобів у нас належним чином не розвивається. Якби ті кошти, які йдуть на закупівлю вакцин, інвестувати у їхнє виробництво, то можна було б вчасно забезпечувати українців імунобіологічними препаратами, оперативно проводити щеплення. В Європі страховий агент відстежує, чи пройшла людина вакцинацію. Якщо відмовилася це зробити, то лікуватиме ускладнення вірусних захворювань за власний кошт. Такі економічні важелі допомагають у профілактиці грипу.

НЕДУГА, УСКЛАДНЕНА БЕЗГРОШІВ'ЯМ

Ігор ВАЩЕНЮК:

— Ставиться вимога, щоб кожна центральна районна лікарня придбала противірусні препарати таміфлю, реленза, необхідні для пацієнтів з грипом. Обласна інфекційна, обласна клінічна і обласна дитяча лікарні будуть забезпечені дороговартісними антибіотиками для лікування пневмоній з важким перебігом за кошти обласного бюджету. Усім необхідним лікувальні заклади забезпечені не гірше, ніж минулого року. Потрібно розмежувати зони відповідальності: за що відповідає обласний бюджет, а за що – місцеві. У районах теж не повинні забувати про небезпеку грипу. У наступному бюджетному році необхідно передбачити кошти для оновлення дихальної апаратури, деякого іншого обладнання для палат інтенсивної терапії. Наприклад, у Локачинській центральній районній лікарні нема змоги лікувати хворих з важкими ускладненнями грипу, тому їх доведеться госпіталізовувати в обласну інфекційну лікарню.

Олег ЯКОВЕНКО:

— На жаль, без реформування галузі охорони здоров'я, запровадження страхової медицини неможливо при обмеженому фінансуванні поліпшити матеріальну базу, забезпечити пацієнтів лікувальними засобами. Але прагнути до цього потрібно. Нещодавно на колегії управління охорони здоров'я головні спеціалісти розробили план невідкладних заходів на період епідемії грипу, відпрацьовані чіткі алгоритми дій на кожному етапі надання допомоги згідно з медичними протоколами. Торік від ускладнень грипу померло 10 волинян. Після того, як на початку лютого була проведена широка нарада за участю медиків і керівників області, як цю проблему взяла влада під контроль, а лікарі активізували просвітницьку роботу, ситуацію вдалося змінити на краще. Стало менше пацієнтів, які потребували допомоги у реанімаційних відділеннях. За хворого несе відповідальність лікар, коли з пацієнтом біда – ніхто не цікавиться, чи маєш ти все необхідне. Тому ми повинні працювати на випередження.

Олександр ЗІНЧУК:

— Як голову профільної комісії, мене особливо непокоїть те, що в обласній інфекційній лікарні зараз залишився всього один справний апарат штучної вентиляції легень. Вкрай необхідно докупити хоча б ще один. Ціна питання приблизно 80 тисяч гривень. Думаю, на черговому засіданні нашої комісії обов'язково розглянемо цю проблему.

Прес-служба обласної ради