Давно минули ті часи, коли наші сусіди поляки вивозили з України все, що тільки можна було, коли завдяки Україні виживали.

Сьогодні Польща – розвинута країна Європейського Союзу, яка разом з Іспанією забезпечує європейський ринок сільськогосподарською продукцією майже на 100 відсотків. Зокрема, у постачанні яблук і полуниці вона – беззаперечний лідер у ЄС. За 26 років української незалежності держава-сусід вийшла із пострадянської кризи, стала на шлях демократичного розвитку, на 180 градусів розвернулася в напрямку Європи (як, до речі, і голова орла на гербові Польщі, яка колись була повернута в напрямку Росії, а згодом її повернули в напрямку ЄС), у 2004 році стала членом Європейського Союзу і має найрозвиненішу економіку з країн Центрально-Східної Європи.

У ПОЛЬЩУ – В ПОШУКАХ ГІДНОЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Одні українці із захопленням розповідають про її розвиток, інші пригадують минулі часи і кажуть, що якби не Україна, у 1990-х роках Польща просто не вижила б. Так чи інакше, але через 26 років незалежності з торбою по світі пішли вже українці. Початок 2000-х років був ознаменований «сезонами» жителів Ратнівщини у Росії та Білорусі. Лише одиниці тоді виїжджали у Польщу, Чехію, подекуди в Італію. Часи змінилися, і сьогодні чи не на кожному стовпі навіть у Ратному висять оголошення з пропозиціями працевлаштування на найрізноманітніші роботи в Польщі та країнах Прибалтики. Здавалося б, нічого поганого в цьому немає, якби не гірка статистика, що з кожним роком на сільськогосподарські і будівельні роботи в Польщу виїжджає все більше українців з вищою освітою – це висококваліфіковані спеціалісти – медики, учителі, працівники держустанов, які у себе в країні не отримують достойної плати за виконану роботу.

Коли з червня вступив у дію безвізовий режим з ЄС, як показує практика, і у візових центрах не зменшився ажіотаж на отримання віз, і в підрозділах міграційної служби немає відбою від бажаючих виготовити біометричний закордонний паспорт. Так, у Ратнівському секторі тільки з березня по серпень видали більше 800 закордонних паспортів. Це свідчить про те, що все більше українців прагне знайти омріяне матеріальне благополуччя за кордоном, втративши будь-яку надію на гідний заробіток у себе в державі.

УКРАЇНСЬКИХ ЗАРОБІТЧАН

У ПОЛЬЩІ НАЙБІЛЬШЕ

Офіційна статистика, підрахована поляками, просто вражає. У 2016 році громадяни України отримали 83 % дозволів на роботу, які видають у Польщі іноземцям. Для порівняння, у 2015 році цей показник становив 77 %, а у 2014 році – трохи більше 60 %. Другими в списку були білоруси, які отримали 3,5 % дозволів. Далі були молдавани з 2,3 %. За 11 місяців 2016 року 96 % заяв, переданих у бюро з працевлаштування, стосувалися громадян України. Упродовж 2016 року запрошення на тимчасову роботу в Польщі отримали 1,3 млн. українців.

ЗАРПЛАТА – В ЧОТИРИ РАЗИ БІЛЬША ЗА МІНІМАЛКУ В УКРАЇНІ

За даними Національного банку Польщі, середній трудовий мігрант з України заробляє 2,1 тис. злотих (14 тис. гривень) на місяць, а це в чотири з половиною рази більше від мінімальної заробітної плати в Україні у 3200 грн. Середньостатистичний вік заробітчан – 33 роки. Найвищі зарплати отримують мігранти, зайняті в ремонтно-будівельних роботах, у цьому секторі працює 35 відсотків українців (2,7 тис. злотих або 18 тис. гривень), найнижчі – у сфері послуг (1,8 тис. злотих або 12 тис. гривень, тобто вчетверо більше від української мінімальної зарплати).