Протягом останніх років люди, здається, вже звикли, що у нас нічого і ніколи не дешевшає в ціні – все тільки дорожчає.

Щось – швидше, щось – повільніше, але ціни невпинно повзуть вгору, спустошуючи гаманці українців. Пройшла передноворічна лихоманка, коли люди за звичкою скуповували все, не сподіваючись на здешевлення товарів у новому році. Отримали люди і нові, підвищені зарплати – від 3200 грн. і вище. Проте Україну як лихоманило, так і лихоманить. Багато хто тільки після отримання зарплати зрозумів, що 3200 – це сума разом із відрахуваннями, а «на руки» отримали менше. Однак, як і передбачали експерти, рівно настільки, наскільки зростуть зарплати, настільки і ціни також зростуть. Отож вони й почали підвищуватися. І тут знову парадокс – в одних магазинах ціни такі, в інших – набагато вищі, і це на ті ж самі товари!

З кожним роком гривня втрачає свою стабільність, потерпає від інфляції, у банкоматах ми отримуємо нові банкноти – друкарський верстат працює. Ціни зростають, навіть папірців у гаманцях людей більшає, тішаться пенсіонери, що їм підвищують пенсії, а працюючим – зарплати, а повертаємося все ж до одного – жили бідно і далі так житимемо.

Покоління середнього віку добре пам’ятає, як у дев’яності роки, коли люди працювали без зарплат, долар коштував дві гривні. Це на той час були шалені гроші. У 2004 році він почав коштувати уже 5 гривень. Перешуміло – і затихло, люди звикли до нових реалій і жили собі далі. Та як тільки призвичаїлися до п’ятигривневого долара, він знову стрибнув уверх – у 2008 році став коштувати вісім гривень. А з 2014 року від 13 гривень він зріс у ціні до сьогоднішньої позначки – 27-28 гривень. З жахом люди сприйняли стрибок долара до позначки 40 гривень, проте згодом ситуація стабілізувалася і зараз маємо його приблизно по 27 гривень, однак експерти прогнозують, що до кінця 2017 року він коштуватиме усіх тридцять.

Благо, що район знаходиться на кордоні з Білоруссю, тож є попит на товари для іноземних гостей. І тут знову своя специфіка. Дорогі, особливо експортоорієнтовані товари, як правило, ціняться у доларах. Тож ми вирішили проаналізувати, що сьогодні можна купити в Ратному за один долар, та порівняти, що було колись, за часів Радянського Союзу.

Напевно, через те, що в повсякденному житті ми приділяємо цим питанням досить мало уваги, результати аналізу вийшли досить несподіваними. Так, за 27 гривень (приблизно один долар) можна придбати 1 літр бензину або автобусом заїхати з Ратного у Заприп’ять (через Річицю). 25 гривень коштуватиме квиток з Ратного до Самарів-Оріхових, 30 – до Хабарища, до Ковеля – 31,82 грн. За 27 гривень можна купити 1 кг бананів або 0,8 л рафінованої олії (мінімальна ціна літрової пляшки – 30 гривень), пачку чаю, вагою 90 грамів, пластикову папку для паперів (але без файлів, бо з ними ще дорожче), брязкальце для маляти, простеньку ляльку, пару бантиків, одні повзунки. 25 гривень зараз коштує стартовий пакет для мобільного телефону. За 28 гривень можна придбати середню за висотою троянду (найдешевша коштує 22 гривні). Від тридцяти гривень стартує ціна проїзду на таксі, вартість кожного кілометра становить 10 гривень. Від 20 до 28 гривень платять населенню за 1 кг м’яса великої рогатої худоби живою вагою.

МАГАЗИННІ  ПРОДУКТИ В  РАЗИ  ДОРОЖЧІ

ВІД  ДОМАШНІХ

Пройдіться по магазинах Ратного, щоб зауважити, наскільки різняться в ціні домашні і магазинні продукти. Так, за кілограм моркви ви заплатите не менше п’яти гривень, а закупівельна ціна на моркву у населення, до прикладу, у Щедрогорі, – 1,70 гривні, в інших селах району ще дешевше – 1,40-1,50 грн. І це ще вважається нормальним, так як мінімальна ціна у цьому господарському році була 1,10 грн., а максимальна – 1,80. Ціна на картоплю нині побила рекорди – за 1 кг платять 3 гривні, тоді як найдешевша буханка чорного хліба перетнула позначку 6 грн.

Нещодавно зросла закупівельна ціна молока в населення. Його почали приймати по 6,70 грн. за літр, в деяких селах – по 6,05 грн. Люди задоволені, але прогнозують, що ціна знову зменшиться до 5 грн. за літр. Але чи ж справедливо, що «синє» магазинне молоко коштує від 16 до 30 гривень за один літр! Йогуртів не знайдете дешевших за 6 гривень. Вигідно утримувати корів тим людям, які живуть у Ратному або неподалік. Вони можуть молочну продукцію реалізувати на ринку в райцентрі. Так, півтора літра молока коштує 18 гривень (ціни зросли, як тільки збільшилася закупівельна ціна молока в населення), літра сметани – 60 гривень, сиру – 40 гривень, масла – 80-90 гривень. А от тим, хто живе далеко від Ратного, залишається тільки здавати молоко заготовачам за тією ціною, яку встановлюють вони. Та найприкріше, напевно, те, що ціна води в магазині практично тотожна вартості домашнього молока, а нерідко навіть і вища. Так, найдешевша півторалітрова пляшка мінеральної води коштує 8 грн. 70 коп., солодка – ще дорожча.

У групі круп лідером, як завжди, залишається гречка. У країні гречкосіїв вона на сьогодні – недешеве задоволення. І хоч коштує не рекордних 42 гривні, як це було минулоріч, але ціна все ж «кусюча» – від 30 гривень за кілограм і вище. За майже 18 гривень можна придбати довгозернистий рис, за 13 – горох. У ціні нині і сіль – чотири з половиною гривні за кілограм, цукор – 16 гривень, борошно – від 9 до 18 гривень залежно від ґатунку і марки.

Здавалося б, простий мелений чорний перець, а не кожному він прийдеться «по зубах», бо двадцятиграмова пачка його коштує 10 грн. 50 коп. Любителі поласувати варениками повинні бути готові віддати за 1 кг цього продукту 37 гривень. Разом із тим, за 40 гривень можна купити 1 кг курячого м’яса, в економ-варіанті можна взяти шийки – по 18 гривень за кілограм. Трохи дорожча від курятини риба. Морожену скумбрію, наприклад, можна знайти у магазинах Ратного по 57 гривень, хек – по 63. 63 гривні треба віддати зараз і за кілограм оселедця.

Кілограм найдешевшої вареної ковбаси коштує 40 гривень, проте можна вибрати у широкому асортименті собі до смаку напівкопчену, копчену, сиро-в’ялену аж до ціни 170 гривень за кілограм. Хто ж бажає поласувати домашньою в’яленою ковбасою, повинен бути готовий віддати за кілограм 220 гривень.

У торгових точках селища широко представлений різноманітний асортимент хліба – сірий, білий, з добавками, бездріжджовий, «бородінський», для діабетиків. Кожен може підібрати собі до смаку, от тільки чи грошей вистачить? На сьогодні найдешевша буханка сірого хліба коштує 6,10 грн. І якщо в народі популярний вислів: «Сушіть сухарі», то сушіть їх самі, бо купити – недешево – більше 8 гривень за 200 грамів.

Широко представлена у магазинах палітра солодощів. На свій смак і гроші може вибрати кожен. Так, печиво коштує від 15 до 70 гривень, цукерки – від 45 до 215 гривень за 1 кілограм.

Та, мабуть, найбільше треба поспівчувати мамам, які не можуть годувати своїх діток грудним молоком. Дитячі суміші для годування – це справжня розкіш. Пачка (350 г) найдешевшої суміші українського виробника коштує не менше 50 гривень, імпортні ж – в рази дорожчі – до 300 гривень за одну пачку. До того ж будь-яка суміш маляті не підійде. І якщо з великого асортименту врешті виберуть одну, яка дитині підходить, то коштуватиме вона чималих грошей.

АЛКОГОЛЬ І ТЮТЮН

Хтозна, як людям вистачає грошей на те, аби щодня купувати цигарки, адже вони коштують немало (найдешевші – 17 гривень, найдорожчі – 31,5), та курців на Ратнівщині не меншає. Можливо, діти й дійсно цукерок менше їдять, але тютюновий бізнес, як і раніше, процвітає. Те ж саме з алкогольними напоями. Півлітрова пляшка пива коштує тепер не менше 10 гривень, акційне вино українського виробництва – майже 34 гривні, мінімальна ціна пляшки оковитої – 70 гривень, стільки ж коштує пляшка шампанського. Коньяк (0,5 літра) – 104 гривні. І це йдеться про мінімальні ціни на спиртні напої.

ДИТЯЧІ ТОВАРИ І КАНЦЕЛЯРІЯ

Напевно, всі батьки однакові. Перш ніж придбати щось собі, попіклуються, аби дитина не була нічим обділена. Тож ми проаналізували ціни на дитячі товари. Вийшло, що нерідко одяг для діток коштує стільки ж, скільки й для дорослих, хоча тканини для його виготовлення йде набагато менше. І ця тенденція уже стала традиційною, так як ринок дитячих речей орієнтований на те, що всі батьки отримують на дітей гроші. А от те, що вистачає тих грошей, аби купити на місяць пачку памперсів і необхідну кількість суміші для годування – це вже проблеми батьків. Отож, від 5 гривень стартує ціна на іграшки – машинки, брязкальця. Від 23 до 600 гривень можна вибрати ляльку відповідно до вподобань дитини. Менше, ніж за 400 гривень, не знайдете звичайного триколісного велосипеда, на якому в дитинстві їздили самі. А велосипед прогулянковий вартує від 1990 гривень. Мінімальна вартість санчат – 240 гривень. Від 10 до 40 гривень коштують бантики для дівчаток. Від 17 до 24 – дитячі шкарпеточки, при цьому дорослі чоловічі шкарпетки найнижчої якості коштують 15 гривень. Вартість верхнього одягу для дітей стартує із 400 гривень. І найпростіше – звичайні резиночки для волосся – від 50 копійок до 10 гривень.

Дешевше, ніж за 1,20 грн., ви не знайдете зошита на 12 аркушів. На 96 аркушів коштує 9,75 грн. Звичайні кулькові ручки – від 1,50 до 21,50 грн. ко-льорові олівці – від 6,50 до 77 грн. Дитячі книжечки стартують від ціни 5 гривень. Та навіть ксерокопія зараз коштує 1 грн. за 1 аркуш.

НАЗАД У МИНУЛЕ

Старші покоління й до сьогодні добре пам’ятають ціни на товари в Радянському Союзі. Тоді якісні продукти коштували копійки і так тривало рік у рік. Тож для того, щоб порівняти рівні життя населення на початку 21-го століття та у 1970—1980-х роках, ми розрахували розмір то-дішньої мінімальної заробітної плати, пенсії та ціни на основні товари. Відтак мінімальна заробітна плата становила 70 рублів (стільки люди отримували «чистими»), пенсія – приблизно 50 рублів. Долар тоді коштував 70 копійок. Сіра хлібина – 16 коп., тобто на 1 рубель виходило 6 хлібин і 4 коробки сірників (по 1 копійці за коробку) «на здачу». 1 кг цукру коштував 80 копійок, 70-кілограмовий мішок борошна другого ґатунку – 17 рублів. Картоплю приймали в населення по 20 копійок за кілограм. Тобто на той час за один кілограм зданої картоплі можна було купити буханку хліба і чотири коробки сірників. А зараз, щоб купити хлібину, треба здати більше двох кілограмів картоплі. Дизельне пальне коштувало 6 копійок за літр, а бензин – 7 копійок. За 2 копійки можна було купити простого олівця або зошита на 12 аркушів. На відміну від сучасних цін, в УРСР була чітка диференціація між цінами на дитячі та дорослі речі. Так, дитяче взуття коштувало від 5 до 15 рублів, а туфлі для дорослого – 20 рублів.

Ми проаналізували, скільки люди могли собі дозволити на зарплату у 1970—1980-х роках і зараз. Так, мінімальна зарплата у 70 рублів була тоді еквівалентна 100 доларам, за які, до прикладу, можна було придбати 437 буханок сірого хліба. Наша ж теперішня мінімальна зарплата «чистими» приблизно у 2500 грн. еквівалентна 92 доларам. І за ці гроші можна купити 384 буханки сірого хліба. Різниця – 146 буханок. Та, напевно, найбільш разюча різниця у вартості пального. За зарплату 70 рублів можна було купити 1000 літрів бензину, а за зарплату 2500 гривень – лише 92 літри.

Це розрахунок по зарплатах. А що вже казати про тих пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію 1247 грн. (949 грн. отримують ті, у кого неповний стаж). Їх купівельна спроможність набагато гірша.

ЩО КУПУЮТЬ ЗА ОДИН ДОЛАР В ІНШИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Якщо порівняти ціни в Україні і в інших країнах світу, то наша держава перебуває посередині – у нас все не таке дороге, як у Канаді чи Австралії, але й не таке дешеве, як, до прикладу, в Індії. Навіть білоруси не можуть похизуватися дешевизною товарів, тому при своїх немалих зарплатах їдуть за покупками в Україну, бо так дешевше. У Відні (Австрія) за один долар можна купити смачну, ароматну булочку, у Данії – білий батон або літр молока, в Іспанії – чашку кави, у США – маленький стаканчик пепсі-коли, півлітрову пляшка питної води або 30-грамову упаковку картоплі-фрі, в Угорщині – півгодини паркування на стоянці Будапешта, три яблука або одне морозиво, у Південній Кореї – 1 квиток на громадський транспорт (автобус або метро), у Туреччині – чашку чаю, банку коли або кілограм фруктів, в Італії – пляшку недорогого вина в провінції або 1 таблетку болезаспокійливих ліків у столиці, в Індії – величезну порцію місцевої їжі на вибір, у Канаді – одне яблуко, в Австралії – півкіло яблук, 1 хвилину мобільного зв'язку або лотерейний квиток, у Таїланді – 4 літри питної води, газету, літр бензину, дволітрову пляшку коли, у Великобританії – дві сигарети, газету або 3 яблука, у Саудівській Аравії – 1 милю на таксі.

А ось такі мінімальні зарплати, за даними «Європейської правди», у січні 2017 року отримували жителі країн ЄС: Болгарія – 235 євро, Румунія – 275 євро, Латвія і Литва – по 380 євро, Чехія  – 407 євро, Угорщина  – 412 євро, Хорватія  –433 євро, Словаччина – 435 євро, Польща – 453 євро, Естонія – 470 євро, Португалія – 650 євро), Греція – 684 євро, Мальта – 736 євро, Словенія – 805 євро та Іспанія – 826 євро, Велика Британія – 1397 євро, Франція – 1480 євро, Німеччина – 1498 євро, Бельгія – 1532 євро, Нідерланди – 1552 євро, Ірландія – 1563 євро і Люксембург – 1999 євро.

Порівняно з 2008 роком, мінімальна заробітна плата зросла у всіх країнах ЄС за винятком Греції, де вона впала на 14 %. У період з 2008 по 2017 рік мінімальна зарплата най-більше виросла в Болгарії (на 109 %), Румунії (на 99 %), Словаччині (на 80 %), а також в Естонії (на 69 %), Латвії (на 65 %) і Литві (на 64 %).

Безперечно, на розмір заробітної плати в країні, в першу чергу, впливає економічний розвиток. Війна на Донбасі, нестабільна економічна ситуація, корупція, недієвість реформ – усе це віддаляє Україну від омріяного благополуччя. Щороку гривня зазнає все більшої девальвації і зі зростанням цін на товари та послуги люди все більше спостерігають її здешевлення. Проте українці настільки звикли виживати за будь-яких умов, що варто вірити, що все у нас буде добре, адже державу творять не лише політики у високих кабінетах, але й кожен, хто в ній живе.

Марія ЛЯХ