А  запрацювала майстерня у приміщенні сільської ради, в колишньому кабінеті землевпорядника. Ремонтує взуття  переселенець із Луганської області Дмитро Максименко.  Про нього наша газета писала минулого року. Але нагадаю, що юнака прихистила сім’я Галини Кухарчук та Миколи Видрича, яка й опікувалася його долею. Знаючи, що Дмитро інвалід І групи і йому важко пересуватися, оскільки не мав ступні,  вони поклопоталися  і через районне управління соціального захисту населення в межах відповідної програми Дмитрові  виготовили протез, до того ж безкоштовно. Хлопець щасливий – тепер він ходить на двох ногах і не шкутильгає так, як раніше. Зробили йому і ще дві пари ортопедичного взуття: літнє та зимове. І це ще не все.  Юнака направили на навчання у Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, де він здобув спеціальність майстра з ремонту взуття. Після навчання Дмитро повернувся у Велимче, як додому, у ту ж  сім’ю. Тут потурбувалися і про його подальшу долю. Сільська рада виділила кабінет для роботи, яка йому до душі, а опікун, так його назвемо, – Микола Видрич – допоміг зі знаряддями праці, закупивши їх. І юнак працює, як відзначають велимченці, на совість – старається робити якісно і вчасно.

У Велимчому  Дмитру подобається – тут затишно, спокійно і люди доброзичливі, відзначає переселенець зі Сходу.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ