Після 30 квітня ще дві частини району змінять свій адміністративно-територіальний устрій. Після утворення Самарівської і Забродівської сільських об’єднаних територіальних громад припинять своє існування сільські ради, утворені ще за радянських часів.

Так, до складу Самарівської увійдуть нинішні Залухівська, Межиситівська, Самари-Оріхівська і Самарівська сільради. І лише одна з них, Самарів-ська, розшириться за рахунок об’єднання, решта ж іменуватимуться староствами. Це буде нова сторінка в історії адміністративно-територіального поділу району. Відтак ми вирішили зафіксувати, якими були згадані сільські ради на момент їхнього об’єднання. І розпочали з тієї, яка стане центром – із села Самари.

Отож територія сільської ради становить 7732 га і є однією з найбільших у районі. До складу сільради входить вісім населених пунктів: Самари, Язавні, Боровуха, Теребовичі, Головище, Козовата, Занивське, Під’язівні, з яких найбільші і найперспективніші Самари та Язавні. У середині 20 століття у сільраді налічувалося 70 хуторів. Зараз же усі вони включені до складу сіл, назви деяких стали назвами вулиць. Так, до Головища віднесли колись Пристав, Дем’янове, Дубову, Чемерники і Радянку. До Самарів увійшли Кришеве, Букатин, Крива Нива, Соснове, Залісся і Бірки. Навколо Козовати розташувалися Грушка, Уляниця, Гребениха, Дідень і Пекачі. До прикладу, Кришеве стало вулицею Кришевською, Крива Нива – вулицею Крива-Нива, Гребениха – вулицею Гребениською. А в деяких колишніх хуторах не лишилося жодної живої людини. Не живуть більше люди в Бірках, Чемерниках, Радянці, Добриці, нещодавно помер останній мешканець хутора Пекачі. Є хутори, на яких мешкає всього по кілька осіб. Це Дідень, Залісся, Гребениха, Дубова, Дем’янове.

Історія Самарівської сіль-ської ради сягає 1939 року, коли тут був створений тимчасовий сільський комітет, а вже у 1940 році обрали сільського голову. У різні часи до Самарівської сільської ради належали території сучасних Самари-Оріхівської та Височненської сільрад.

У Самарівській сільській раді працює два навчально-виховних комплекси – НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок» с. Самари та НВК «загальноосвітня школа І-ІІ ступеня – дитячий садок» с. Язавні. Налічується два заклади охорони здоров’я – це Самарівська дільнична лікарня та фельдшерсько-акушерський пункт с. Язавні, також у селі Самари працює аптека. Є два заклади культури – будинок культури села Самари і сільський клуб села Язавні. У Самарах діє храм святої великомучениці Параскеви-П’ятниці, збудований у 1830 році, а його дзвіниця – у 1876 році. На кладовищі є ще одна церква – Успіння святої праведної Анни, будівництво якої датоване серединою 19 століття. У 2012 році був освячений храм на честь святого рівноапостольного великого князя Володимира у с. Язавні.

У 1500 році, яким датована перша писемна згадка про село, у Самаровичах (так тоді воно називалось) проживало 35 поселян. За даними перепису 1898 року, у селі і навколишніх хуторах налічувалося 345 дворів і 2628 мешканців. У 1945 році у Самарах і навколишніх 72 хуторах було 630 будинків, у яких жило 1750 мешканців.

Населення сільської ради станом на 2017 рік становить 2570 жителів. Для порівняння: у 2010 році на території сільради проживало 2525 жителів. Тобто повільно, але спостерігається позитивна динаміка природного приросту населення. Втім, у 2016 році смерт-ність перевищила показник народжуваності. Так, протягом минулого року у сільраді народилося 35 дітей, а померло 37 людей. Шлюб взяло аж 13 пар. Цьогоріч поки що мають лише 10 народжень, але вже зареєстрували 15 смертей і лише один шлюб.

Приріст населення впливає і на збільшення кількості дворів. До прикладу, у 2010 році на території сільради налічувалося 749 дворів, а вже у 2017 році є 790 будинків, 68 – пусток. Однак у Самарах не знайдеш старенької хатини, яка б не мала господаря. Тут швидше проблема з тим, що немає житла для купівлі, як і немає вільних земельних ділянок під забудову. На пальцях можна перелічити хати-пустки у Язавнях, адже село молодіє, розбудовується. Основна маса пусток у невеликих вимираючих селах та на хуторах.

Вікова структура населення позитивна. Основну його частину становлять люди працездатного віку – від 18 до 60 років. Їх у сільській раді проживає найбільше – 1376 осіб. На другому місці – діти віком від 6 до 17 років (528), на третьому – пенсіонери (447). Від 0 до 5 років зареєстровано 223 дитини.

Що стосується міграції населення, то вона незначна. На період навчання із сільради «виписуються» студенти, але частина молоді повертається назад. Трапляються поодинокі випадки, коли прибувають зяті або невістки чи навпаки – вибувають. Активною стала зміна реєстрації місця проживання у зв’язку з перейменуванням вулиць у процесі декомунізації та необхідністю вказування точної адреси проживання з вулицями і номерами будинків замість просто назви населеного пункту, як було раніше.

На останній сесії сільської ради, яка відбулася 9 березня, розглянули звіт про виконання бюджету сільської ради за 2016 рік та внесли зміни до бюджету на 2017 рік. Так, сільська рада бюджет виконала. Основними наповнювачами бюджету є платники земельного податку, податку на нерухоме майно, ставка яких коливається залежно від нормативно-грошової оцінки землі, бюджетні установи, підприємці, які провадять підприємницьку діяльність на території сільської ради. Також розглянули питання про надання дозволу на розробку генерального плану с. Під’язівні, працювали над земельними питаннями. На останньому засіданні виконкому працювали над питанням забезпечення належного санітарного стану та благоустрою території сільської ради.

Основними видами заро-бітку населення працездатного віку є сезонні роботи у Білорусі та Польщі (в Росію їздять лише одиниці) та овочівництво (вирощують, в основному, картоплю, подекуди моркву).

Така ситуація склалася у зв’язку з тим, що у великому селі немає де працювати, адже, окрім бюджетних установ, у Самарах функціонують лише магазини (4 в Самарах і 2 в Язавнях, з них два – Самарівського сільського споживчого товариства, та кафе-бар у с. Самари, решта – місцевих підприємців). Щонеділі тут діє ринок, є кілька торгових контейнерів. До припинення діяльності знаменитого колись радгоспу «Самарівський» частина жителів сільради працювала в сільськогосподарському кооперативі. Зараз від нього залишилися тільки приміщення. Проте місцеві жителі не дали їм зруйнуватися, як в інших селах. Свого часу окремі люди скупили у пайовиків їхні майнові частки і реконструювали колишні корівники, конюшню, зерносклад для зайняття підприємницькою діяльністю. Із усіх приміщень не використовуються лише колишня тракторна бригада, в якій, до речі, облаштоване депо для пожежного автомобіля місцевої МПО, та один корівник, який належить пайовикам. У Самарах також працює хлібопекарня. Однак тих робочих місць, якими забезпечують жителів сільської ради підприємці, не вистачає.

Марія ЛЯХ