12 червня 2017 року у газеті «Ратнівщина» № 44 від 10.06.2017р. надрукована та розповсюджена стаття під назвою "Відкритий лист-відповідь депутатській групі селищної ради «Ратнівська громада». Автор наведеної статті Кулик Володимир Миколайович, який працює на посаді селищного голови Ратнівської селищної ради.

У статті її автор, зокрема, зазначає наступне: «Найгірша вода з артсвердловини, що знаходиться в районі осушувальної. І це не з вини селищної ради, а з вини таких прихватизаторів, як Лесик. Саме ним була зруйнована на території РТП водонапірна башта та виведена з ладу артсвердловина з найкращою водою в Ратному, якою користувалися жителі всього житлового масиву».

Очевидним фактом є те, що інформація, наведена у статті, безпосередньо стосується особи керівника ПрАТ «Ратнівське РТП», депутата Ратнівської селищної ради Лесика С. І.

Я стверджую, що розповсюджена Куликом В. М. інформація є недостовірною, її поширення ганьбить мою честь, гідність та ділову репутацію.

Дійсно, протягом багатьох років ВАТ «Ратнівське РТП», маючи у власності систему водопостачання, одночасно забезпечувало водою і 56 домогосподарств на прилеглих до підприємства вулицях.

Я був обраний головою правління ВАТ «Ратнівське РТП» 27 липня 2007 р.

Як вбачається із архівних документів, підприємство для здійснення господарської діяльності змушене було брати з           2004 р. по 2007 р. позики у приватних осіб під зобов'язання повернути борг у грошовій формі або повернути товарами, рухомим чи нерухомим майном.

Вже у травні 2007 р. попереднє правління товариства почало готувати умови для розрахунку з кредитором за позику шляхом передачі йому, за його згодою, адмінприміщення, артезіанської свердловини разом із земельними ділянками для обслуговування. З цією метою правління звертається із заявою до селищного голови Кулика про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою на земельну ділянку, на якій знаходились згадані об'-єкти нерухомості, для подальшого викупу.

Селищна рада на своїй сесії 4 вересня 2007 р. затвердила проект землеустрою на відведення земельної ділянки для обслуговування адмінприміщення та артсвердловини площею 5750 кв. м. Рішення сесії підписав селищний голова Кулик В. М.

Я, як голова правління, змушений був виконувати зобов'язання, прийняті на себе минулим правлінням товариства, в тому числі повернення позики на умовах кредитора. Тим більше, що селищна рада і особисто селищний голова своїми рішеннями надали згоду на зміну власника системи водопостачання, в складі якої була артезіанська свердловина і водонапірна башта.

Після отримання згоди від селищної ради і особисто Кулика В.М. на відчуження системи водопостачання вона перейшла у робочому стані до нового власника.

Більше того, на початку грудня 2007 р. я розмістив в газеті «Ратнівщина» оголошення, в якому повідомив користувачів системи водопостачання про зміну власника і реквізити нового власника.

Далі послуги водопостачання споживачів здійснював новий власник.

В якому стані була передана система водопостачання новому власнику? Можливо, він дійсно отримав одні руїни від водонапірної башти, артсвердловини та водопроводу?

Окрім акту приймання-передачі, в якому новий власник підтвердив, що він отримав систему водопостачання, в тому числі водонапірну башту та артсвердловину, є документи, що підтверджують факт отримання води споживачами як у період, коли система водопостачання була передана новому власнику, так і у наступні періоди, після переходу системи водопостачання до нового власника.

На підставі викладеного я вимагаю, щоб вищезазначена інформація була спростована у такий точно спосіб, яким була поширена, та офіційного вибачення Кулика В. М. за вчинення ним неправомірних дій.

Відповідно до статей 21,28, 32 Конституції України, статей 272, 275, 297, 299 Цивільного кодексу України, статті 48 Закону України «Про інформацію», я маю право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є недоторканими.

Очевидно, що розповсюджена Куликом В. М. вищезазначена інформація про мене є негативною. Частиною 3 статті 277 Ци-вільного кодексу України встановлено презумпцію недостовірності поширюваної негативної інформації про фізичну особу, а саме: «Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного».

С. І. Лесик