ОДИНОКИЙ ВОВК СПОКІЙНО ШАСТАЄ РАТНІВЩИНОЮ
Про вовка, який аж надто спокійно чи то впевнено, гуляє не лише по лісах Ратнівщини, а й по її дорогах, нам повідомили наші читачі із залухівського краю. Вовка бачили, коли удосвіта переходив дорогу перед автобусом, навіть незважаючи на нього. Бачили і річицькі люди, які також відзначили, що вовк не з лякливих і гуляє, ніби в себе вдома. Тому й занепокоїлись, чи, бува, він не скажений.
Тож ми і звернулись до головного мисливствознавця ДП «Ратнів-ське лісомисливське господарство» Миколи Старушика, аби проінформував, що це за вовк і де він взявся.
— Це блукаючий старий вовк. Нам також телефонували рибаки із Гірник, що бачили вовка біля озера Радожич, який прямував у сторону Смольної. Єгер ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» Анатолій Хартонюк виявив його сліди у Жирицькому лісництві. Ми, група лісової охорони, виставили прапорці по периметру майже на весь лісовий квартал, а самі зайняли позицію стрілкових номерів. Мисливці — загоничі нагнали вовка на одного зі стрільців, та, на жаль, він промахнувся, а вовк, почувши постріл, відразу пішов через прапорці, хоч зазвичай через прапорці вовки не йдуть. А цей, видно, добре вже знає, що це таке, так роблять досвідчені вовки, які на прапорці не звертають ніякої уваги. А оскільки вовк ходить один, то це свідчить, що у нього немає сім'ї. Бо вовки завжди тримаються зграї, в якій вовк, вовчиця і їхні діти. Видно, вовчиця загинула, а діти розійшлися і мають свої сім'ї. Сліди того вовка повели назад у залухівську сторону, у ліси Білорусі.
Поцікавилась у Миколи Сергійовича, чи взагалі ведуть вони облік вовків у лісах.
— Ми контролюємо наявність цих хижаків на Ратнівщині, адже шкода від них велика. Добова норма харчування одного дорослого сіроманця — 5-6 кілограмів м'яса, річна — 1,5-2 тонни м'яса. Якщо не протидіяти вовкам, то про стада козуль можемо забути. Загризають вони й іншу звірину, тож це питання на контролі у єгерської служби постійно. Вовки не сидять на місці, у пошуках їжі вони мігрують: сьогодні тут, завтра — там, за ніч можуть подолати до 70 кілометрів. Тож сказати, чи є вони на сьогодні у наших лісах, важко: в одну годину є, в іншу — вже немає.
Валентина БОРЗОВЕЦЬ
Я думаю що від тих «вовків» що з рушницями бігалими за нещасним звіром набагато більше шкоди ніж від нещасного старого звіра.