ТРІШКИ СТАТИСТИКИ

Цьогоріч у Видраниці смертність перевищила показник народжуваності. Померло 15 людей, а народилося лише 12 діток. Проте за словами секретаря Тетяни Козел, в основному, спостерігається тенденція позитивного природного приросту. У 2014 році померла 21 особа, а лелека завітав до 29 сімей. Раніше до школи набирали по одному класові, а в 2015 першачків уже було два класи. Для новонароджених характерні старовинні імена, такі як Данило, Борис, Севастян (назвали в честь дідуся), Тимофій. А третю дитину в сім’ї Василя та Ірини Ганічів нарекли гарним біблейським іменем – Магдалина.

Шлюбів у цьому році уклали лише чотири. А в минулому відгуляли аж 18 весіль. Тож святкували чи не на кожній вулиці села. Проте для Видраниці характерно робити весілля восени. Як тільки закінчується Успенський піст, то до Михайла (21 листопада) люди в приємних клопотах. Беруть за жінок та виходять заміж, як правило, за жителів прилеглих сіл нашого та Старовижівського районів. Сподіватимемося, що і цей рік буде «урожайним» на невісток і зятів для видраничан.

ОБЛАШТУВАЛИ СТАВОК

Природа обділила Видраницю водоймами – тут немає ні річки, ні озера. Проте з ініціативи та за організацією колишнього голови колгоспу Василя Трофімука ще за радянських часів викопали ставок. Водойма вірою і правдою служила людям, поки не заросла. Тож близько двох років тому постало питання очистки ставка. На сільських зборах його визначили пріоритетною проблемою села і одразу почали проводити активні роботи. Восени минулого року власними силами активісти зібрали толоку і вирубали та вичистили кущі і чагарники, які сплели береги водойми. Деревину, що накопичилась, віддали людям, які її потребували, на дрова, а непридатну спалили. Серед найактивніших учасників акції були, звісно, сільський голова Василь Лахтюк, голова громадської організації «Берегиня» Валентина Авдіюк, лісник Богдан Глущук, Григорій Дейнека, Віталій Березюк, Олександр Лавренюк, Василь Тищук, Дмитро Лук’янчук, Вадим Дейнека, Федір Шевчик, Сергій Лахтюк та близько 50 інших небайдужих видраничан.

Однак вода була непридатною для купання, оскільки дно замулене. І коли народний депутат України Степан Івахів запропонував фінансову допомогу на певний об’єкт у селі, що потребує грошей, його увагу спрямували на сільський ставок. З благодійного фонду виділили 20 тисяч гривень. Одразу ж замовили екскаватор, який очистив дно на чотирьох берегах. Таким чином воду привели в порядок. Оскільки після цього залишилося багато накопаної землі, за клопотанням сільського голови навесні «Ратнівський аграрій» надав спеціалізовану техніку, щоб розгорнути ґрунт навколо водойми. І коли робота була зроблена, молоді хлопці та чоловіки вийшли з лопатами, щоб розгорнути землю там, де бульдозер не зміг доїхати. Так вимостили площу навколо ставу.

Ще восени минулого року підприємці села збудували біля нього альтанку і пофарбували дах у синьо-жовті кольори. А Роман Палій став організатором облаштування волейбольного поля. Не залишились осторонь Ілля Лахтюк, Олександр Лахтюк, Роман Сергійчук, Роман Лукашук, Тарас Лукашук, Віталій Полянчук, Василь Котюх. Активісти самі навезли туди піску, натягнули сітку, і тепер щонеділі сільська молодь збирається біля водойми, щоб активно відпочивати, а волейбольне поле ледь вміщає бажаючих пограти, адже, за словами очевидців, сюди приходить до ста людей. У зв’язку з тим, що літо цьогоріч надто посушливе, і воду під час очисних робіт викачували, її рівень у ставку суттєво впав. Відтак вона стала каламутною. Однак у селі сподіваються, що, як тільки випадуть дощі, все налагодиться і стане на свої місця.

ЗДІЙСНИЛИ РЕМОНТ ДОРІГ

Ще у минулому році за кошти сільської ради вдалося облаштувати під’їзд до кладовища по вулиці Кірова. Там дорогу вимостили піском. А в цьому році за кошти перевиконання бюджету і накопичені в минулому році здійснили капітальний ремонт вулиці Паркової, що простяглася від церкви до Центральної вулиці. На ній живе досить багато молодих сімей і вони неодноразово зверталися в сільську раду з проханнями вимостити дорогу, бо при дощовій погоді там постійно стояла вода. Тож, як тільки з’явилася така можливість, взялися за роботу. Дорогу висипали дрібним щебенем, відтак проблема вирішилася.

Також у 2015 році зробили ямковий ремонт вулиці Центральної, проте це вже діяльність автодору. Люди нарікали на дорожнє покриття особливо від Ковельської траси і до центрального перехрестя у селі, де вибоїн було особливо багато.

ПОЖЕЖА ВІД ПАЛЮЧОГО СОНЦЯ

10 серпня у Видраниці на обійсті Миколи Григоровича Лавренюка згорів хлів. Попередня причина пожежі – самопідпал, так як приміщення не було електрифікованим, та й підпалювати його не було кому. Припускають, що для загорання вистачило б невеликого скельця, яке могло лежати поблизу і розпектися на палючому сонці.

Будівля загорілася серед білого дня, коли господарі, нічого не підозрюючи, були вдома. А побачили пожежу перехожі. Люди оперативно збіглися та почали гасити вогонь. Сільський голова, який у той час перебував на полі, покинув усе і поїхав допомагати. Коли побачили, що самі вогонь не приборкають, викликали пожежних. І видраницькі, і ратнівські пожежники працювали «на совість». Вогонь загасили. Але, оскільки хлів був дерев’яним, полум’я знищило дах, адже на горищі було складене сіно, яке миттю загорілося, а стіни вдалося врятувати, однак вони добряче обгоріли. Та люди кажуть, що все ще добре закінчилося, бо поряд зі спорудою інші будівлі сільськогосподарського призначення, тож невідомо, що було б, якби не оперативна робота пожежників та небайдужих видраничан.

Марія ЛЯХ