ПРОДОВЖУВАЧІВ РОДУ ОБМАЛЬ

2015 рік для Щедрогірської сільської ради був не просто не багатий на шлюби, їх взагалі не укладали. У 2016, сподіваються, таки знайдуться юнаки і юнки, які стануть на рушничок щастя, хоча за перших три місяці року шлюбів не реєстрували. З початку року народилося четверо дітей (три дівчинки і один хлопчик), а померло троє людей. Тож будемо сподіватися, що й до кінця року позитивний природний приріст збережеться.

ПРОДАЮТЬ ОВОЧІ

У 2015 році моркви в Щедрогорі посіяли чимало, але палюче сонце зробило свою справу і очікуваного врожаю зібрати не вдалося. Ціна за кілограм моркви була пристойною. Тож хто скільки мав, той стільки й продавав восени, не залишаючи на зберігання на зиму. Зараз морква є в небагатьох селян. Продають вони її за ціною 7 грн. за кілограм.

А з картоплею навпаки. Чимало селян зберегли її до весни, зараз активно викопують і продають закупівельникам. На сьогодні ціна за кілограм картоплі у Щедрогорі встановилася на рівні 2,5 грн., насіннєва – 2,0 грн.

НЕМАЄ РОБОТИ – ЇДУТЬ НА ЗАРОБІТКИ

З  року в рік щедрогірці змушені «обпікатися» на тому, що в поля гроші вкладають, а заробітку не мають. Тож чоловіча частина населення виїжджає на сезонні заробітки. І тут – війна чи не війна, а дітям треба щось їсти. Раніше більше працювало чоловіків на сезонних роботах у Білорусі. Зараз там із роботою скрутно. У Росії теж особливо нікого не чекають, але ж жити за щось потрібно. Повернувшись, віддають позичені гроші, дають лад господарству і знову на сезони.

Сільський голова Раїса Панасюк зауважує, що виживати в сучасних умовах дуже непросто. Є багато молодих сімей, які хотіли би звести власні помешкання, але не мають за що. Тільки ті, що виїжджають час від часу на сезони, помаленьку будуються. Проте зміни до генплану забудови села не вносять, бо немає коштів.

САМІ СОБІ ВИМОСТИЛИ ДОРОГУ

Село Залюття розкинулося неподалік від Щедрогора. Якщо їхати туди дорогою, що веде до Межиситя, відстань становитиме близько трьох кілометрів. Навпростець відстань між селами значно менша – півкілометра. Та ця дорога через поля була непридатна для проїзду. Жителі Залюття з ініціативи Івана Авдійовича Понікарчука організували вимощування ґрунтової дороги піском.

Підводами, тракторами навозили піску на шлях. У цій ситуації благородно повівся Віталій Октисюк, адже саме завдяки тому, що він дозволив прокласти дорогу через його поле, відстань значно зменшилася. Тепер жителі Залюття мають сполучення із сільською радою. Вимощеною дорогою ідуть до школи, в магазин, на відділення поштового зв’язку, у сільську раду, до фельдшерсько-акушерського пункту, адже всі життєво необхідні заклади розміщені лише в Щедрогорі.

СМІТНИКИ СІЛЬРАДИ ОБЛАШТУЮТЬ

У Щедрогірській сільській раді є два сміттєзвалища – в Окачевому і в Підгір’ї. Люди вирішили довести до ладу місця, куди звозять усе непотрібне. Зібрали для цього по 20 гривень із господарства. Чимало не пристало на цю ініціативу. Але все-таки най-  ближчим часом зберуть толоку і спільними зусиллями окультурять місця вивезення сміття.

У ПІДГІР’Ї МОЛОДЬ НЕ СИДИТЬ, СКЛАВШИ РУКИ

У 2015 році з благодійного фонду «Патріоти Волині» виділили 20 тисяч гривень на ремонт клубу с. Підгір’я. Завідуючий сільським клубом Володимир Колядюк організував односельчан, і вони власноруч зробили ремонт актової зали та сцени. Тож зараз стіни актової зали підбиті гіпсокартоном, пошпакльована стеля, доведена до ладу сцена.

З ініціативи Миколи Панасюка за власні гроші жителі Підгір’я пофарбували минулої осені в’їзний знак у жовто-блакитні кольори, поновили фарбоване покриття бесідки у зоні відпочинку, облаштованій ще більше двох років тому поблизу села, постійно слідкують за естетичним оформленням хреста на в’їзді.

СПОДІВАЮТЬСЯ НА ДОПОМОГУ НАРДЕПА

Фінансову допомогу громаді сільської ради надає народний депутат Степан Івахів. Днями домовилися про те, що з благодійного фонду «Патріоти Волині» виділять кошти на частковий ремонт дороги, яка веде від сільської ради до церкви. Зокрема, йдеться про кілька вантажівок щебеню, яким можна буде засипати найбільш проблемні ділянки дороги.

У трьох класних кімнатах школи заміряли вікна, щоб замінити старі дерев’яні на пластикові. У фонді пообіцяли допомогти з облаштуванням опалення другого поверху дитячого садка, що дало би змогу з часом відкрити третю групу (зараз дитсадок відвідує дві групи дошкільнят і вони перебувають на першому поверсі).

ДИТСАДОК ПОТРЕБУЄ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ПОКРІВЛІ

Про те, що щедрогірський дитсадок в аварійному стані, знають, напевно, усі. Ця проблема постала гостро ще 4 роки тому, коли під вагою снігу частина покрівлі обвалилася. Та відремонтувати вдалося лише зруйновану частину даху, і ще тоді стало зрозуміло, що у будь-який момент він може завалитися, що існує за-гроза життю і діток, і вихователів, які щодня знаходяться в аварійному приміщенні.

У грудні 2015 року на сесії районної ради прийняли рішення виділити 240 тис. грн. відділу освіти для заміни покрівлі на дитсадку, але ці кошти не освоїли. На наступній бюджетній комісії йшлося вже лише про 150 тис. грн. для закупівлі необхідних бу-дівельних матеріалів, однак на останній сесії районної ради це питання провалили.

І поки вирішується фінансова складова, батьки щодня ведуть в аварійний садочок своїх дітей попри реальну небезпеку, яка «висить» над головами працівників садка і їхніх вихованців.

ОДНА ПОЖЕЖНА НА ТРИ СІЛЬСЬКИХ РАДИ

Зараз щедрогірська місцева пожежна команда обслуговує населення трьох сільських рад – Щедрогірської, Межиситівської і Залухівської. На пожежному автомобілі на три ставки, працює 5 пожежників. Чергують чоловіки цілодобово, оперативно виїжджають на виклики.

Раїса Панасюк розповідає, що за необхідності автомобіль вирушає гасити пожежі навіть у інші сільські ради. Доводилося їхати в Самари-Оріхові, коли там горіла хата, у Хотешів, коли загорілася школа. Але утримувати пожежну надзвичайно складно. До прикладу, протягом 2015 року було 13 виїздів на пожежі, і викликів у села Залухівської сільської ради було вдвічі більше, ніж у села Щедрогірської. У 2015 році з районного бюджету виділили 26 тис. грн., із Щедрогірської сільради – 16, з Межиситівської – 7, із Залухівської – 6. Цьогоріч із районного бюджету виділили 22 тис. грн., з Щедрогірської сільської ради – 3, ще 14 тис. грн. зібрали у населення (по 50 грн. з господарства), а ні Межиситівська, ні Залухів-ська сільські ради поки що нічого не виділяли. Жителі Щедрогора неодноразово зверталися до сільського голови з проханням відмовитися від обслуговування двох сусідніх сільських рад. Проте Раїса Василівна каже, що сподівається на розуміння проблеми жителями Залухова і Межиситя, адже попри фінансовий чинник пожежна виїжджає на виклики, бо рятівники розуміють, що вогонь нищить майно людей.

Марія ЛЯХ