про це йшла мова на семінарі лісівників області, який відбувся на Ратнівщині

На базі ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» відбувся обласний семінар з актуальних проблем господарювання, зокрема, масового всихання насаджень сосни. На семінарі, який проводили у вигляді прес-туру, були присутні заступники директорів – головні лісничі лісомисливських господарств області, провідні спеціалісти обласного управління лісового та мисливського господарства, науковці Василь та Олена Бородавки, представники лісозахисного підприємства, перший заступник голови райдержадміністрації Євген Савлук та журналісти провідних Інтернет-видань, газет та телеканалів Волині й України.

Під час заходу запрошені побували у Жиричівському та Кортеліському лісництвах, базисному розсаднику ДП «Ратнівське лісомисливське господарство». На лісових ділянках науковці висвітлювали проблеми, журналісти знайомилися зі шкідниками, аби донести людям об’єктивну інформацію.

Останніми роками на адресу лісівників почали лунати звинувачення у незаконній вирубці лісу та експорті його за межі країни. І саме семінар був покликаний розвінчати їх. А проблема, за словами фахівців, ось у чому. Зі зміною погодних умов, підвищенням середньорічної температури повітря та недостатньою кількістю вологи сосна втратила опірність до шкідників. Верхівковий короїд, короїд шестизубий, синя соснова златка, великий сосновий лубоїд масово почали заселяти хвойні насадження, уражаючи їх паралельно і грибками. Це явище стало настільки поширеним, що, за прогнозами науковців, загрожує з часом зникненню сосни. Лісівники б’ють на сполох, адже населення звинувачує їх у незаконних рубках у той час, як єдиним шляхом боротьби зі шкідником є запобігання його подальшому розповсюдженню.

ГАРАНТІЙ, ЩО ВСИХАННЯ ЛОКАЛІЗУЮТЬ, НЕМАЄ

Вичерпну інформацію щодо існуючої проблеми надав старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту Василь Бородавка:

— Ми зіткнулися з явищем, яке в минулому не мало аналогів. Це явище проявилося дуже гостро у країнах Європи, в Росії, в Білорусі, у Фінляндії. Недооцінка його може призвес-ти до того, що в нас по всій площі соснових лісів розгорнеться потужне явище ката-строфічного порядку, і ми втратимо великі площі сосняків. Коли в Росії масово полягли ялинники, були змушені залучати все населення, аби тільки вирубали і вивезли заражену деревину. У Канаді і США з цим явищем не впоралися. Там пошкоджену деревину просто випалюють.

Я відслідковую ці процеси вже більше року і поки що гарантій того, що ми зможемо зупинити і локалізувати цей процес своєчасно, немає. Ми знаходимося у найвіддаленішій частині області, де цей процес проявився слабше, де уражено менше дерев. У Ратнівському лісгоспі обліковано 106 заражених ділянок. Як показали наші дослідження, порівняно з минулим роком утворилися занадто складні комплекси шкідників. Вони заносять із собою на дерево гриби, які доволі швидко вбивають рослину. Цей процес ми називаємо всиханням, а за змістом – це вбивання сосни. Комплекс шкідників і хвороб виступає в ролі зброї масового ураження.

Василь Олександрович пояснив, як відбувається процес ураження. Першими ознаками того, що шкідник уже працює, є момент, коли крона сосни набуває світлішого кольору. Верхівковий короїд, шкідник, який займає домінуючу роль, приносить із собою грибок – синяву, і разом вони вбивають дерево. До них приєднуються інші популяції шкідників, переміщуються зверху вниз. Дерево гине. Його потрібно видаляти, оскільки шкідники вражають сосни поблизу. Так доводиться вирізати цілі ділянки. За спостереженнями науковців, за останній рік шкідник доволі серйозно змінив спосіб життя. Взагалі в екосистемах відбулися збої, тому й проявилися такі ефекти. Температура  2015 року перевищувала середню на  градуси. Це катастрофічний рівень для рослин. Шкідник отримав хороші умови. Якщо сосна здатна відбитися, а вона відбивається смолою за умови доброго вологопостачання, то частина шкідників гине. А коли сосна не здатна дати той тиск смоли, який би відбив шкідника, він туди заселяється. Розпочинається концентрована атака.

— Ми в цьому році з об’єктивних, організаційних, нормативних причин «перший тайм» уже програли, тому що в другій половині квітня відбувся масовий виліт шкідника. Території Волині, ближчі до Рівненщини, уражені більше. Виліт шкідника носив там загрозливий характер – «чорні хмари» летіли. Запобігти цьому не змогли, тому що явище абсолютно нове і незрозуміле. Поки що ідентифікація його тільки відбулася. Ми з колегами розібралися, що відбувається в наших лісах, але в нас доволі тривалий період від виявлення аж до того, поки ми отримаємо дозвіл на будь-які роботи. Найголовніше для нас сьогодні – навчити людей на місцях, щоби про це знав лісничий, майстер лісу, щоб він міг правильно діагностувати, виділити всю деревину, яку треба забирати. На Волині складена перша оперативна база всіх уражених ділянок. Це вже картується, щоб бачити масштаби загрози, — продовжив Василь Бородавка.

ЄДИНИЙ ВИХІД – САНІТАРНІ РУБКИ

Науковець розповів, що за ураженням сосни шкідниками не встигають усі. Не встигає Європа. Фіни не можуть зрозуміти, звідки взялася ця біда. В Україні досі ще не усвідомили масштаби загрози. На Житомирщині в окремих лісгоспах уже втратили до 20 відсотків лісів. Критична ситуація на Київ-щині та Черкащині. На сьогодні шість відсотків площі соснових лісів займають осередки ураження. Тому постає питання, чим доведеться замінити сосну у разі, якщо вона зникне, а єдиним реальним способом локалізації проблеми є санітарні рубки. Сума осередків ураження у Волинських лісах становить близько трьох тисяч гектарів. Шкідники працюють виключно під корою і дістатися до них практично неможливо. Їх можна уразити тільки в момент вильоту або на заготовленій деревині. А виліт відбувається максимум протягом трьох днів. Тож обробити шкідника за такий короткий час в усіх осередках ураження одночасно нереально.

Існує ряд природних ворогів короїдів. Проте вони починають працювати тільки після хвилі заселення шкідника. Однак надія на допомогу комах-хижаків та птахів усе-таки є. У багатих країнах практикують ін’єкції в дерево в стадії заселення шкідника, але одна така ін’єкція коштує понад півтисячі гривень.

— Зараз висувають звинувачення, що вирубка лісу – це просто прикриття комашнею для того, щоб рубати ліс і його експортувати. Ми намагаємося віднайти якомога найпередовіший досвід інших країн, аби зупинити цю проблему. Для чого рубати насадження, якому залишилося декілька років до найкращого свого стану? Вражене синявою і шкідниками дерево – це чисті дрова. Кожного дня на ураженій ділянці будуть втрачатися сотні і тисячі гривень, бо з кожним днем продукція перетворюється в дрова, а потім і вона вже не буде знаходити попит. Ми маємо справу з процесом, який аналогічний раковому – можемо лише видаляти метастази, — констатував Василь Олександрович.

Про наболіле розповів головний лісничий ДП «Ратнівське ЛМГ» Вячеслав Дейнека:

— Зараз дуже багато дискусій про те, що не можна проводити санітарні рубки. Територія нашого лісгоспу – 20 відсотків природно-заповідного фонду. Якщо заборонити санітарні рубки, то як боротися з жуком? Ми, лісівники, на все згідні. Давайте шукати вихід, аби не втратити ліс. Масове всихання розпочалося минулого року, особливо восени.

Якщо ж санітарні рубки таки дозволити, то з вчасно видаленої деревини вдається вибрати ще частину, яку можна реалізувати. Таким чином будуть кошти на лісовідтворення. Якщо ж уражені дерева не видаляти, вони швидко всохнуть і перетворяться у дрова.

ДЕРЕВО УРАЖЕНЕ, А ПЕНЬ СВІЖИЙ

Для того, щоб зрозуміти, звідки виникають звинувачення на адресу лісівників та як відбувається ураження дерева, вальники лісу зрізали ушкоджену сосну, а Василь Бородавка показав наочно ураження на різних стадіях.

— Навіть якщо дерево вгорі уражене на 1-2 метри – воно вже приречене і все одно загине, — констатував Василь Олександрович.

Виконуючий обов’язки директора державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист» Олександр Кошин звернув увагу учасників семінару на те, що є близько 10 різновидів рубок, обґрунтованих законом, але зараз  все частіше з’являється необхідність призупиняти головне користування і здійснювати санітарні рубки, щоб видалити вражену деревину. І така картина спостерігається і на Рівненщині, і на Волині. А якщо у боротьбі зі шкідником застосувати хімікати, то одне вилікуємо, а інше скалічимо. Одним із факторів природного відновлення лісу є явище, коли ентомофаги (комахи, які поїдають інших комах) вирівнюють свою чисельність зі своєю харчовою базою. Тоді ситуація стабілізується, а поки що залишається єдиний варіант – прибирати всохлі насадження.

Василь Бородавка додав, що всьому лісовому господарству цілого світу доведеться адаптувати ведення господарства до змін клімату, і всі шукають сьогодні, як це зробити.

— А такі гострі прояви дестабілізації екосистем виливаються у величезні втрати. Ми втрачаємо лісовкриті площі, найкращу, найціннішу складову лісу, яка працює на екологію. Ми створимо культури, посадимо, але вони більш-менш потужно почнуть працювати тільки за 7-8 років.

Начальник відділу нагляду та прогнозу ДП «Рівнелісозахист» Сергій Музичко зупинився на питанні вирубки сироростучих дерев:

— На даному етапі в ЗМІ дуже багато інформації про те, що під маркою пошкоджених вирубують сироростучі дерева. Зараз ми бачимо сирий пень і ушкоджене дерево. Якби ви прийшли сюди вже після рубки, був би резонанс. Якщо ж подивитися на все дерево, стає зрозумілим, що санітарна рубка тут цілком вмотивована.

Учасники семінару об’їхали ліси лісгоспу і на власні очі побачили ступінь ураження сос-няків шкідниками. Також їм показали лісові культури, висаджені на місці проведення санітарної рубки, аби в населення не виникало звинувачень, що лісівники тільки рубають і нічого не садять, що після них – не пустеля. Вмотивовано це ще й тим, що лісові культури в молодому віці краще водопостачаються, більше виділяють смоли і мають кращу опірність до шкідників.

Головний спеціаліст лісового відділу обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик розповів про насадження, вражені кореневою губкою, та проведення лісовідтворення на проблемних ділянках. Він провів екскурс по ділянці, де лісові культури були створені у 2016 році, поділився досвідом із застосування вологонакопичувачів при посадці нових культур. Розповів про засадження лісових площ змішаними породами листяних культур і дослід-ження в цій галузі.

Від імені районної влади виступив перший заступник голови райдержадміністрації Євген Савлук:

— Причин не довіряти фахівцям і науковцям у нас немає. Ми знаємо про проблему всихання лісу, неодноразово у тісній співпраці обговорювали її. Проводимо контроль і за рубками, і за використанням земель, заслуховуємо керівників лісових господарств. Засідання комісій проводимо із виїздом на місце, оглядаємо й уражені ділянки, й вирубки, й поновлення лісів району. У межах своїх повноважень ми намагаємося сприяти вирішенню проблем лісівників.

ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ

Після всього підбили підсумки роботи семінару. Василь Бородавка повідомив, що в наших лісах накопичилося близько 600 тисяч кубів відпаду – відмерлої, відмираючої, такої, що відімре найближчим часом, деревини. Поки що синявою вражено близько 30 відсотків. Кожного місяця 10-15 відсотків буде додаватися. Якщо нічого не зміниться, Україна може втратити соснові насадження взагалі.

Як стверджують лісівники, вчасно виявлені ушкоджені дерева ще можна частково реалізувати. І це доказ того, що вони працюють на благо лісу. За виручені кошти проводять лісовід-новлення, окультурення рекреаційних зон, спрямовують їх на боротьбу з пожежами, зі шкідниками, на будівництво доріг, сплачують податки, адже державне фінансування лісових господарств зводиться до нуля. Володимир Неводнічик навів статистичні дані: у 2016 році проведено лісовідновлення на площі 5186 га, з них 200 га лісових культур, 1750 га – сприяння природному поновленню. Лісівники працюють над тим, аби території, що підлягали вирубці, якнайшвидше заліснювалися.

Однак у разі, якщо громадськість не усвідомить проблеми, з якою зіткнулися лісівники, не зміниться клімат та не знайдеться більш дієвий метод боротьби зі шкідниками, за кілька десятків років лісівникам не буде що робити. Україна втратить свої ліси.

Учасники семінару побували у базисному розсаднику ДП «Ратнівське лісомисливське господарство»  і побачили посівне відділення майбутнього лісу. Розсадник був заснований ще у 1976 році. Він має площу 36 га і є одним із найбільших в Україні. У ньому вирощують основні лісоутворюючі породи Полісся (сосна звичайна, дуб, береза, вільха, чагарникові породи, декоративні). Про його функціонування розповів Вячеслав Дейнека.

Екскурсією лісовим розсадником семінар завершився. Проте проблема на цьому не вичерпалася. Лісівники б’ють на сполох неспроста, і тому суспільно важливо, аби громадськість усвідомила, що залишати охоронців лісу сам-на-сам із глобальною проблемою, яка шириться всіма континентами, не можна.

Марія ЛЯХ