18 квітня в Україні відзначатимуть Міжнародний день пам’яток та історичних місць.

Це день, коли віддають особливу шану культурній спадщині народу. А охорона культурної спадщини – це один із напрямків роботи відділу культури райдержадміністрації. Тож ми поспілкувалися із спеціалістом відділу Наталією Юхимчук про те, що сьогодні представляє собою культурна спадщина району та які існують проблеми з її охороною.

— На обліку відділу культури перебуває 57 пам’яток культурної спадщини, 19 із них – це пам’ятки архітектури – наші православні храми, побудовані ще у 18 столітті. 10 пам’яток архітектури занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та ви-знані за категорією національного значення, решта 9 пам’яток – за категорією місцевого значення. Одинадцята пам’ятка національного значення – пам’ятка історії – Меморіальний комплекс жертвам фашизму в селі Кортеліси (5,94 га).

— Розкажіть детальніше, які саме церкви належать до переліку пам’яток національного значення.

— Це Микитівська церква села Тур 1776 року і дзвіниця 1778 року (найстаріша церква району, якій у 2016 році виповнилося 240 років), Хрестовоздвиженська церква смт Заболоття, побудована у 1795 році, та її дзвіниця 1877 року, Михайлівська церква села Замшани 1809 року, церква  Параскеви Сербської села Заліси 1794 року,  Різдва Богородиці села Здомишель 1784 року, Свято-Успенська церква села Краска 1783 року, церква Параскеви-П’ятницької села Самари 1830 року та дзвіниця 1876 року. До пам’яток місцевого значення належать церква Різдва Богороці смт Ратне, Покровська церква села Велимче (у 2017 році святкуватиме 150-річний ювілей) і дзвіниця Покровської церкви, дзвіниця Дмитрівської церкви села Гірники, Свято-Іоаннівська церква села За-броди, Свято-Михайлівська – села Гута, Успіння праведної Анни – села Самари, Хрестовоздвиженська – села Датинь та дзвіниця Хрестовоздвиженської церкви.

— Яким чином налагоджена співпраця відділу культури з настоятелями та релігійними громадами  церков щодо збереження храмів?

— Між відділом культури та релігійними громадами, в особі яких виступає настоятель храму, укладені охоронні договори, передбачені законом «Про охорону культурної спадщини», в якому користувач бере на себе зобов’язання щодо охорони пам’ятки архітектури та використання пам’ятки виключно для проведення ре-лігійних обрядів. Але разом з тим є і проблемні питання. Зокрема, деякі користувачі пам’яток архітектури, а саме релігійні громади без дозволу і погодження органу охорони культурної спадщини намагаються провести реконструкцію, добудову, яка може призвести до спотворення та осучаснення самої пам’ятки.

— Але у багатьох випадках храми дійсно потребують ремонту. Як тоді бути?

— Користувачі повинні звертатися за отриманням дозволу на реконструкцію у вищі органи культурної спадщини. Його відповідно до закону «Про охорону культурної спадщини» на пам’ятки архітектури місцевого значення надає управління культури облдерж-адміністрації, а на пам’ятки національного значення – Міністерство культури України, а відділ культури, у свою чергу, зобов’язаний  координувати роботу по даному питанню. Ми повинні  вживати заходів щодо збереження об’єктів культурної спадщини, передбачених охоронними договорами, щоб ремонтні роботи проводились у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та щоб забезпечувалось збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби.

— Розкажіть про решту пам’яток.

— Ще обліковується 36 пам’яток історії. Вони належать до періоду Другої світової війни. Це група братських могил у Ратному, де похований 861 воїн та 12 партизанів, пам’ятники землякам, братські могили невідомих воїнів і мирних жителів, могили роз-стріляних євреїв. Пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення – пам’ятник Василю Газіну в смт Ратне. Пам’ятка археології місцевого значення – городище «Замок» у Ратному, виявлене наприкінці 19 століття.

— Останнім часом до переліку об’єктів культурної спадщини увійшли якісь нові об’єкти?

— У 2009 році взяті на облік 24 об’єкти культурної спадщини – це могили воїнів УПА, пам’ятники розстріляним євреям, полякам, односельчанам. Також налічується п’ять щойно виявлених об’єктів історії. Це Меморіал пам’яті жертв Голокосту у с. Прохід, пам’ятний знак загиблим воїнам у с. Височне, обеліск Слави у с. Самари, пам’ятник захисникам Вітчизни в роки Другої світової війни у с. Річиця, пам’ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС в смт Заболоття.

— Що вдалося зробити у 2016 році?

— Здійснили реконструкцію братської могили невідомих воїнів у селі Видраниця, ремонт пам’ятки історії «Пам’ятник землякам» у селі Здомишель. У цьому ж році відділ культури розробив власний сайт у мережі Інтернет, тож усі бажаючі можуть почерпнути інформації про культурну спадщину району на його сторінці «Культурна спадщина». Загалом же відділ культури спільно з балансоутримувачами, а це релігійні громади, сільські та селищні ради, продовжує роботу з обстеження об’єктів культурної спадщини та займається пошуком невідомих історичних фактів.

— Яке для Вас значення Дня пам’яток та історичних місць?

— У наш швидкоплинний час новітніх технологій ми забуваємо, що Ратнівський край багатий своєю історією, яку треба зберегти і передати майбутнім поколінням, щоб знали подвиги земляків, щоб пам’ятали та поважали патріотів, які виборювали волю і незалежність України, адже, не знаючи свої історії, ми не зможемо будувати майбутнього.

Розмовляла Марія ЛЯХ