Учні 11-Б класу НВК с. Жиричі разом зі своїми вчителями Галиною Романівною Чашук (перша вчителька) та Оксаною Олександрівною Горох (класний керівник) успішно поєднали випускний вечір із відпочинком у Карпатах.

Програма була цікава і різноманітна. Спочатку діти відвідали аквапарк «Пляж» – найбільший аквапарк у Західній Україні. Там на випускників школи чекали різноманітні спортивні, оздоровчі та розважальні програми, де всі весело провели час.

Наступним об’єктом був пам’ятник Роксолані в місті Рогатині Івано-Франківської області. Історію життя цієї жінки радо розповів нам екскурсовод Андрій Заєць. Перший день  відпочинку завершився екскурсією до найповноводнішого каскадного водоспаду українських Карпат під назвою «Пробій». Кажуть, раніше висота падіння води цього водоспаду сягала 25 метрів, проте для сплаву лісу по річці Прут водоспад підірвали, значно зменшивши його висоту. Але все ж видовище варте уваги. Діти із задоволенням вирушили на поселення в Яремче, де і відсвяткували свій випускний вечір, та під гітару з гарними піснями дружно зуст-ріли сонце.

Другий день розпочався не менш цікаво. І першим об’єк-том, який ми відвідали, був приватний музей імені Романа Кумлика, розташований у родинному будинку. Господар збирав матеріали протягом тридцяти років. Особливою гордістю музею є колекція музичних інструментів. Екскурсію провела Наталія Гузак, донька Романа Кумлика, яка після смерті батька продовжила його музейну справу. Наталія заграла на скрипці, цимбалах, тримбі, двійниці (сопілка), окарині, зозулі, пелинці, лірі й розповіла про кожен з інструментів, після чого дала можливість спробувати зіграти на деяких із них, перевдягнула юних волиняночок у гуцульський одяг.

З величезним захопленням та задоволенням випускники вирушили на відпочинок до найбільшого гірськолижного курорту України – Буковель, який розташований неподалік від села Поляниця Яремчанської міської ради, біля підніжжя гори Буковель на висоті 920 метрів над рівнем моря. На території Буковелю наші випускники побачили найбільше штучне озеро України, площа якого 6,8 га. Озеро стало наймасштабнішим проектом курорту вартістю 150 млн. грн. Все це і багато іншого діти побачили, піднявшись канатною дорогою на одну із мальовничих гір, де їх вразила краса нашої неньки-України.

Попереду на нас чекали не менш вражаючі скелі Олекси Довбуша, унікальна пам’ятка історії та природи, про яку розповів нам Андрій Заєць. Протягом трьох днів ми поринули в ті часи, коли історія брала свій початок. Ми відчули себе і опришками, які жили в горах та скелях, і гуцулами, які вправно володіють музичними інструментами.

На цьому закінчився наш другий день у мальовничих Карпатах і ми знову повернулися на поселення в м. Яремче. Тут весь вечір ділилися враженнями від побаченого, дружньо співали під гітару та згадували свої шкільні роки, які так швидко пролетіли. Та ніч була нашою останньою, коли ми ще називалися всі разом «11–Б клас». У спогадах про початкову школу, які розповіла перша вчителька Галина Романівна, та й про юнацькі роки, промайнула непомітно ніч.

Третій день нашого перебування в Карпатах розпочався зі зміни погоди. На небо насунулися хмари і почав накрапати дощ. Та ми мали виконати програму до кінця. Разом з невеличким дощем вирушили до гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення – Манявського водоспаду, який розташований на річці Манявці у мальовничій ущелині, серед стрімких гір.

Дорогою до водоспаду екскурсовод Андрій розповідав нам багато цікавого про водоспад, про річку, про жителів навколишньої території, про Хресто-Воздвиженський Манявський монастир, старався якнайцікавіше донести всю історію і закохати нас у неї. Настрій моїх випускників, як і мій, вже неможливо було порівняти із двома попередніми днями перебування в горах. Не тому, що почав накрапати легкий дощик, а тому, що в душі розпочиналася злива. Хотілося зупинити час, а він не просто йшов, а летів.

Дорогу до водоспаду ми долали мовчки, щоправда, природа не завадила нашому фотографу Ірині Кульбачинській зробити вдалі знімки, але посмішка на них сумнішала хвилина за хвилиною.

Ну от і все, дорога додому. Тож, мої любі діти, я хочу, щоб ваше життя склалося якнайкраще. Не забувайте своїх вчителів, своєї школи, шануйте батьків, любіть неньку-Україну, адже ви її майбутнє. Я вірю, що ви здатні змінити нашу державу на краще.

У добру путь!

Оксана ГОРОХ,

класний керівник 11-Б класу НВК с. Жиричі