Нещодавно НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок» с. Замшани відсвяткував своє 40-річчя. На свято запросили випускників школи, будівельників, які живуть у селі. Були присутні випускники, які побували в зоні АТО. Гостей прибуло багато. Свято було чудове – спогади, теплі слова, зустрічі, щирі побажання.

Ода пам’яті

Нашій школі Замшанівській – 40 літ.

Тепер вона не просто школа, а дивосвіт.

Красуня-школа у центрі села

Діток замшанівських до себе вела.

Вона ще зовсім молода,

Та чимало посіяла зерен добра.

Скільки замшанівців вивела у широкий світ,

Дала їм крила в щасливий політ?!

Дала знання, щоб навчатись, творити,

Працею славу країни множити.

Замшанівська школа – це райський куточок,

Це царство краси, це казковий світ,

В якому формується нації цвіт.

А скільки добра вона зробить за багато літ?

Тисячі учнів підуть у життя –

До старості школі нема вороття.

Замшанівській школі не старіти ніколи,

Бо юна поросль зростає в стінах школи.

Сьогодні на святі ми повинні згадати

Тих, хто почав нашу школу будувати,

Хто поклав перші цеглини в стіни школи,

Ми не повинні забути ніколи,

Хто заливав фундамент навіки,

Щоб в школі росли здоровими діти.

Не забудемо муляра

                  Супруна Мостепанюка,

Виконроба з Видраниці Василя Лахтюка.

Більшості з них немає серед нас,

Та пам’ять про них не спинить плину час.

Всіх, хто брав участь у будівництві школи,

Неможливо поіменно перелічити,

Та пам’ять про них буде вічно жити.

Шана, честь, хвала і слава

                    всім трудівникам,

Хто зводив школу на піщанім пустирі,

Про них пам’ятають дорослі й малі.

О, Боже єдиний, дай миру, дай нам миру,

Щоб могли ми у спокої й злагоді жити,

Поле орати, діток ростити.

Любіть рідну школу, любіть Україну,

Як щиро і ніжно любить мати сина.

Хай вічна, світла пам’ять і любов

Всі ваші душі зігріває,

І хай Господь у всьому вам допомагає.

Катерина БІРУК,

вчителька-пенсіонерка

с. Замшани