Того осіннього вечора ніхто не чекав біди. Всі були в сімейних клопотах: дітки вчили уроки, їхня мама займалася домашнім господарством. А ж  тут зненацька  вибухнуло полум’я, яке моментально охопило мою донечку, Заліпу Юлію Володимирівну, яка проживає у с. Комарове. Все йшло на хвилини, а то й секунди.

Дякуючи її чоловікові, жахливе страхіття вдалося погасити. Але ж моя дитина зазнала тяжких опіків і ран. Вона перенесла дві операції з пересадки шкіри. Скільки болі душевної і фізичної зазнала вона!

Зараз Юля на лікуванні в опіковому центрі другої міської лікарні м. Луцьк. Перенесла страшенні муки. Я дуже сподіваюся, що завдяки добрим людям, які підтримали нас у тяжку хвилину, у нас все буде добре. Тому, що Бог подарував Юлії життя. Пройде час, і вона буде згадувати про це жахіття, як страшний сон.

Дякую всім небайдужим людям, які мають добре, милосердне серце: рідним,  близьким, кумам, друзям, працівникам Ратнівського молокозаводу, однокласникам, колективу мережі магазину «37 плюс», моїм колегам по харчоблоку, всьому колективу  Ратнівського дитсадка та колективу редакції газети «Ратнівщина», родині з Ратного, Луцька і навіть Польщі, які підтримали нас морально та фінансово.

Хай Бог воздасть вам сторицею і ніколи не допустить  біди чи горя. Всім міцного здоров’я, благополуччя в сім’ях, миру.

Низький всім уклін і безмежна подяка!

Лілія Мішкова

смт Ратне