Ніколи не розуміла тих людей, які пишуть статті в газету про свої проблеми. Але так сталося, що змушена це зробити і я. Мені це вже, напевно, і не допоможе, але, можливо, комусь стане у пригоді.

Я вже 10 років проживаю у Ратному. Під час подружнього життя з моїм чоловіком нам місцева селищна рада надала земельну ділянку під будівництво житла площею 0,1151 гектара за адресою: смт Ратне, вул. В. Івасюка, 24 (це за каналом навпроти колишньої «Родючості»), яку ми належним чином оформили. Перевезли з с. Самари старенький будинок, який належав моїй бабусі, обладнали його для проживання. Та через брак коштів потрібної документації не зробили. Моє подальше сімейне життя з чоловіком не склалось. А земельна ділянка з будинком залишилась на тому ж рівні. Розподіл майна в суді мені здавався дорогим і довгим. З чоловіком домовилися, що все перепише на нашого сина.

Але для мене стало справжнім шоком, коли дізналася від знайомих, що у грудні в соціальній мережі Фейсбук вони бачили оголошення про продаж нашої земельної ділянки! Я спочатку не повірила, але там була і адреса, і навіть фото з нашою хатиною. Коли ж я кинулася виясняти, як таке могло статися, дізналася, що мій колишній чоловік був боржником перед виконавчою службою. Але тих боргів він не погасив, а виконавець Богдан Колєснік описав й ви-ставив на аукціон СЕТАМ нашу земельну ділянку. Я знайшла на сайті СЕТАМ інформацію, що аукціон відбувся ще 4 липня 2017 року, а ділянка (разом з хатою, до якої підведений газ), була продана всього за 35 тис. грн. Оголошення у Фейсбуці про продаж у грудні подав той самий Богдан Колєснік, який торік працював старшим державним виконавцем районного відділення державної виконавчої служби, і продавав він місце вже за 320 тис. грн.!

Це для мене був другий шок, бо у виконавчу службу я звертаюсь раз у два місяці з питанням по сплаті аліментів, беру необхідні довідки. Мене не потрібно шукати, але мені ніхто не повідомив, що склалася така ситуація навколо нашого спільно нажитого майна. За 35 тисяч гривень я б сама її купила, бо ж скільки труда мого і грошей було вкладеного у цю земельну ділянку і будинок! А натомість у мене лише попросили вибачення. А що мені з того вибачення?! Я надіялась жити у тому будинку разом з дитиною!

Дуже шкода, що такі посади займають такі непорядні люди, які через свою жадібність просто перестають бути людьми. Працює система, де нібито все законно, а вони, використовуючи свої посади, набивають кишені. І немає на них управи. Мене запевняють, що я нічого не доб'юся, бо все «законно», і закон на їхньому боці. Може, й законно. Але що ж це тоді за закон такий?! І де ж ваша совість, людяність, порядність???

Я проста людина, яка збирала копійку до копійки, віддала останні свої гроші і гроші своїх батьків на будівництво будинку, а тепер, виходить, не маю жодного права проти служб, які повинні працювати на благо нашого народу, а на ділі «законно» грабують людей.

Хочеться сказати лише одне: хай судить вас Бог, якщо на теренах України на вас немає управи…

І за що тільки воюють та віддають життя порядні люди на Сході?!

Ірина Кульбачинська

смт Ратне