Готувались до Великодня. Даринка допомагала бабусі до Світлого Христового Воскресіння прибрати хату, адже бабуся Галя після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася два роки тому – її збило авто на пішохідному переході, – не має доброго здоров’я і не може добре ходити — пересувається лише за допомогою милиць. Пекли паску. Даринка оцінила, що мало посипки, аби прикрасити святий хліб. Хотілось, щоб Паска була гарною, вже розподілила, яку освятять, яку батькам занесуть, іншим близьким. І хоча бабуся відмовляла внучку, говорила, що вистачить посипки, та дівчинка, в уяві намалювавши, як чудово її прикрасить, хутчій побігла у магазин зі словами: «Бабусю, я швиденько». Та бабуся її не дочекалася. Як ножем хтось вдарив прямісінько у саме серце: Даринка потрапила під колеса авто…

ЧЕТВЕРТИЙ
МІСЯЦЬ У КОМІ
За життя дівчинки боряться медики, батьки, рідні і зовсім чужі люди, які допомагають фінансово, і ті, хто кревно молиться Богу, аби їй ще раз Всевишній подарував життя…
Тоді, 17 квітня, піднявши Даринку з закривавленого асфальту, доправили у реанімаційне відділення центральної районної лікарні. Як побачила мама своє дитя, мало не зомліла. Голова донечки розбита, вона вся в крові, яка просочувалась через ніс, рот, вуха… Нога потрощена. По дорозі в Луцьк ще дві кровотечі: легенева і з голови. Медики швидкої два рази зупинялися в дорозі і рятували дитину. Але, на свій же власний подив, довезли її живою, а в обласній дитячій лікарні на дівчинку вже чекали в операційній...
На сьогодні Даринка вже перенесла дев’ять операцій, шість з яких на голові. Вона уже четвертий місяць у комі. Та дівчинка відчайдушно бореться за життя. Ніхто й не думав, що Даринка буде жити, навіть лікарі, які вже лише потім дали 0,01 відсотка шансу на життя… А дівчинка жива і хоче жити.
— Минулого четверга їй зробили 9-у операцію: закрили мозок кісточкою, адже голова, права її частина, повністю розбита, – зі слізьми розповідає мама Валентина Миколаївна. – Операція тривала шість годин. На сьогодні стан стабільний, у більшості вона спить, її постійно знеболюють. Лікарі кажуть, що появилась позитивна динаміка після того, як побувала вдома.

«РАЗ ВИПРОСИЛИ В БОГА ЇЙ ЖИТТЯ, РОБІТЬ ВСЕ, ЩОБ ЖИЛА…»
Як тільки сталася біда, батьки й рідні Даринки звернулися з молитвою до Бога. За її здоров’я молились у 12 монастирях, у багатьох церквах України. І, як говорив один із ясновидящих монахів: «Вона не мала жити взагалі, й одного дня. Але раз випросили в Бога їй життя, робіть все, щоб жила, і хапайтеся за все, за що тільки можна».
Коли Даринку після восьмої операції привезли додому, священник її пособорував, бо в лікарні цього не дозволили. І, на подив усім, після цього церковного таїнства у Даринки стабілізувалася температура… Вона подала певні ознаки життя…
— Приїхали додому і через 7 та 14 днів здали загальний аналіз крові, аналізи хороші, все в нормі. Дитина видряпується, хапається за життя, — говорить мама. — А як схудла! Важила донечка 52-53 кілограми, тепер – 33, одні кості. Та вдома трохи поправилась. Через зонд годуємо, через зонд і ліки вводимо, як вміли, розтирали, масажували, розробляли руки та ноги. Вона стала реагувати на світло, але рухів ніяких, хоча, коли показували фотографії однокласників, школи, повернула голову… Подруга Аня приходила й спілкувалася з нею, було видно, що Даринка її відчувала. І в лікарні якось повернула голову в бік телевізора, де показували мультик. Коли говоримо до неї, то веде очима. На обличчі появляються червоні плями, видно тоді, коли її щось турбує. Ліву руку стала на себе тягнути. Коли відправляли на операцію, бідненька, цілий ранок плакала, хоча сліз і немає, адже пошкоджені очі. А я й собі плачу, заспокоюючи, що їде з нею тато, а Сергій біля неї постійно, то потягла ручку і – а-а-а-а, хотіла щось сказати, та не змогла… Дивлячись на неї, крається, розривається серце… Як це важко, як це неймовірно боляче бачити власну дитину у такому стані!

ОПЕРАЦІЯ ЗА ОПЕРАЦІЄЮ, А ДАЛІ — ДОВГОТРИВАЛА РЕАБІЛІТАЦІЯ І НАДІЯ
Молода сім’я Шанюків, в яких троє малолітніх дітей – найменшенькій лише п’ять місяців, аби врятувати найстаршу, тринадцятирічну донечку Даринку, віддала все, що мала, а збирали гроші на будівництво власного будинку, якого вже й почали зводити, а нині живуть у зйомній однокімнатній квартирі.
— Яке тепер будівництво?, – говорить Валентина Миколаївна. — Коли сталася біда, розумієш, що все, чим живеш, як от, що купити, в що вдітися, що смачненького поїсти, — все це нічого не вартує. Порожня суєта. Тепер розумієш, що головне – аби дитина жила… Люди допомагають, відгукнулись на нашу біду і знайомі, і незнайомі, адже і операції, і лікування, і реабілітація – все дороговартісне. Усім-усім їм дуже дякуємо, бо без їхньої фінансової підтримки, не знаю, що б було, як би ми рятували нашу донечку. Волонтери в Луцьку також відгукнулись, за добу назбирали 11 тисяч гривень і проплатили за дев’яту операцію. Але ж скільки грошей ще потрібно на її реабілітацію! Шукаємо, цікавимось, хто може взятись, щоб повернути Даринку до звичного життя. Є фахівці, які виводять людей із коми. Дізнались, що з такими хворими займаються у Трускавці, в реабілітаційному центрі Мудричі, вартість – 4600 гривень на добу. У Києві працює відомий невропатолог-реабілітолог Сергій Камілов, який сам був двічі паралізованим і ввів методику пробудження з коми, він витягував таких людей. Один сеанс реабілітації – 150 доларів! А реабілітація не один день і не один місяць. Але в нього виходить. Спілкувалася із трьома батьками, тяжких дітей, яких він вивів з коми. Одна дитина півтора року в комі була – вже ходить, інша — 4, 5 місяця, а 29-річний киянин через 9 місяців вийшов з коми, хоча ще добре й не ходить — праву сторону спаралізувало, та він вже й одружився, вже й дитинка у нього є. Тож будемо надіятися на Камілова і ми. Він говорив, що чим молодший вік, тим легше вивести дитину з такого стану. Сказав готувати всі документи. І буде займатися. Надіятимемось, що врятує Даринку. Робитимемо все, аби тільки вона жила.
А те, що Даринка буде жити, батькам вселив надію і ще один священник: «Дитина буде жити, тільки треба прикласти для цього сил».
Тож допоможімо батькам врятувати дитину, не будьмо байдужими, допоможімо всі гуртом повернути Даринку до життя!
Гроші можна переказати на картку мами дівчинки Валентини Миколаївни Шанюк:

4149 4991 2933 9071 (приватбанк).
Валентина БОРЗОВЕЦЬ
смт Ратне