Взимку, в умовах льодоставу, настає тяжка пора для риб та інших водних біоресурсів.

Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню з повітря, а розчинений у воді кисень зв’язується з органічними речовинами, що розкладаються на дні водойм. При значній товщині льоду зменшується кількість води у водоймах, а сніг перешкоджає проникненню сонячного світла, яке потрібно для життя мікроскопічних водоростей, що в процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень.

Ці фактори спричиняють поступове зниження вмісту розчиненого у воді кисню до критичних норм (4мг/дмЗ), що сприяє виникненню явищ задухи — масової загибелі водних гідробіонтів. Також негативно впливають і анаеробні процеси, що відбуваються на дні водойм, під час яких у воду потрапляють отруйні для риб гази: метан, сірководень, аміак та інші, які прискорюють загибель риби.

За науковими даними, мінімум вмісту кисню (мг/дмЗ) у воді в зимовий період для виживання риб для різних видів різний (щука, окунь, плітка, короп, лящ — 4,0; вугор річковий — 3,6; білий амур — 3,0); найбільш витривалими до вмісту кисню є в’юн (0,8), карась сріблястий (1,0), лин (2,0). Мінімально допустима рибогосподарська норма становить 4,0 мг/дмЗ.

Першими ознаками зниження вмісту розчиненого у воді кисню є поява в ополонках великої кількості водяних комах (жуки-плавунці), майже одночасно спостерігається підхід мальків риб, пізніше з’являється специфічний запах води.

У цей час потрібно проводити механічну аерацію води. Існує багато шляхів здійснення механічної аерації. Загальний принцип аерації полягає в тому, що шляхом декількох перепадів води чи стіканням її по кризі вона взаємодіє з атмосферою, збагачуючись на кисень та звільняючись від отруйних газів. Для цього можна, наприклад, використовувати підвісні човнові двигуни, які опускають у воду і здійснюють перемішування води з повітрям, при цьому вода збагачується на кисень. Також результат дає встановлення повітряних компресорів із закачуванням повітря через сифони, що розміщені на дні водойми. Проводять аерацію і за допомогою мотопомп, перекачуючи воду на лід з подальшим стіканням вже збагаченої на кисень води назад в ополонку. Позитивний ефект також дає очищення криги від снігу для потрапляння променів сонця у воду, що активізує процеси фотосинтезу. З метою запобігання явищ задухи ефективне також прорубування ополонок розмірами 1×1 метр не менше 10 % від площі водойми з подальшим встановленням очеретяних снопів чи періодичним руйнуванням новоутвореної криги.

Працівниками Волиньрибоохорони протягом зимового періоду постійно проводиться моніторинг умов зимівлі водних біоресурсів, але наших зусиль недостатньо. Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, закликаємо керівників територіальних громад, на території яких є озера, користувачів водних об’єктів, любителів-рибалок до самостійного проведення робіт по запобіганню загибелі риб.

Про всі випадки ускладнення екологічного стану, виявлення передумов виникнення задухи інформуйте Волиньрибоохорону, екологічну інспекцію, місцеві органи влади для вжиття відповідних заходів.

Спільними зусиллями збережемо рибні ресурси!

Геннадій Мазурик,

головний державний інспектор Волиньрибоохорони