З таким запитанням наш кореспондент звернулася до начальника районого сектору УДСНС України у Волинській області, підполковника служби цивільного захисту Олександра Мицюка, так як працівники сектору відсвяткували своє професійне свято, День рятівника, у четвер.

— Важким нинішній рік видався для нашої служби у зв’язку з погодними умовами.  Зима  почалася легко — не було багато снігу і не очікували паводку, тож сподівалися, що і весна пройде легко. Але вже починаючи із березня, кількість пожеж, зумовлених масовим і неконтрольованим випалюванням населенням сухої рослинності, значно збільшилася, і нам довелося часто виїжджати на гасіння загорянь  сухої трави. А влітку, особливо у серпні, коли встановилась надзвичайно суха і спекотна погода, стали  горіли торфи, ще й зараз де-не-де димлять. Проблем додало й те, що у канавах було мало води, або й зовсім  вона відсутня. До роботи приступила  насосна станція, яка перед цим декілька років взагалі не виїжджала на пожежі – нею вправно керували  Григорій Раковець та  Ігор Герасимук. Майже місяць, 27 днів, ми працювали на торфах, які горіли.  Наші працівники жили у наметах, незмінно по 9-10 днів  гасили торфи у Гуті, Шменьках, Турі,  на Смольній — урочище Євник, були на сторожі, аби вогонь не поширився на ще більші площі. Усі працювали, ще й зараз працюємо у посиленому режимі. У ці дні обслуговуємо все майно, яке було задіяне на пожежах — дуже багато попалили рукавів, маємо майнові втрати. Машини часто ламалися,  виходили з ладу, на місці їх доводилось ремонтувати, і ремонт їх продовжуємо. Але, в принципі, особовий  склад райвідділу впорався зі своєю роботою. Важко було тим, хто на пожежах в екосистемах працював, важко і тим, хто в караулі – вони також працюОлександре Сергійовичу, скажіть, з  якими найбільшими проблемами зіткнулися  під час пожеж в екосистемах?

—   Дуже прикро, але допомоги від людей у гасінні торфовищ, можна сказати, не було майже ніякої, особливо на перших порах. Треба було їздити і просити місцеве населення, аби допомогло нам у гасінні їхніх же земельних паїв. Але були і патріоти. У Гуті особливо відзначився Василь Данилюк, який упродовж всього часу на гасінні торфовищ був разом з нами. Він має трактора, а бочку позичав. До нього приєднався і його син Роман Головій, який мешкає у Заболотті, він навіть відпустку взяв на роботі і працював  на гасінні торфу. Вони днювали і ночували разом з пожежниками, аби не допустити поширення загорянь на полях. Але це поодинокі випадки такої відповідальності і свідомості. У Шменьках взагалі до людей не можна було  докликатися у перші дні загоряння торфу.  Допомагали працівники управління водного господарства,  ДП «Ратнівське лісомисливське господарство», а вже потім підключилося і місцеве населення. В окремих селах, зокрема, у Жиричах, Гірниках, Видраниці сільські голови організували громади на гасіння торфу. Сергій Бойко — завідуючий сектором цивільного захисту допомагав, районна рада, райдержадміністрація підключилися, винайшли кошти на закупівлю пального, і облдержадміністрація. Всього в межах 155 тисяч гривень витратили на  дизпаливо для гасіння торфу та лісу. Ніяк не можна людей навчити, щоб не палили. Вразив такий випадок: коли горіло у Шменьках, поблизу один ратнівчанин палив рослинні рештки на своєму городі, дали йому зауваження, аби не палив, бо ж вогонь може розповсюдитись, чоловік відповів: загорить – будете гасити. Ось така свідомість у окремих людей.  Хочеться подякувати тим людям, які допомагали нам і під час гасіння пожеж, і у плані харчування -  як в Гуті, так  і у Шменьках місцеве населення кормило пожежників, які там працювали впродовж декількох днів безперервно. Добре, що хоч пожеж у цей період в індивідуальному секторі було менше. Таких важких років через пожежі в екосистемах, як нинішній, у нас  давно не було. Зазвичай, пожеж виникає більше у зимовий період, аніж у літній, а це – навпаки. А загоряння на торфовищах ще й погасити надзвичайно важко, це складний процес, який вимагає від рятувальників багато фізичних і моральних сил, величезної кількості пального та технічних ресурсів.

— За самовідданість у роботі під час гасіння пожеж відзначали своїх працівників?

—   У нашій службі працюють віддані патріоти своєї справи,  усі  28 працівників, які у штаті райвідділу. І когось відзначити просто неможливо, бо усі вони були задіяні на гасінні пожеж, і усі вони з великою відповідальністю поставились до роботи, тож всім їм дякую за працю, за розуміння, свідомість і відданість своїй справі. І сподіваюся, що населення району більш серйозно поставитися до правил  протипожежної безпеки, і буде більш свідомим при спалюванні рослинних решток, особливо, в пожежонебезпечний період. До речі, на паліїв в екосистемах відкрито декілька кримінальних проваджень. Під час урочистостей з нагоди професійного свята одинадцять наших працівників були нагороджені грамотами та подарунками районної ради, райдержадміністрації, сільських та селищних рад. Усім працівникам дякували за працю, відповідальність та відданість своїй роботі.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ