В гостях у майстрині

в гостях1Ми залюбки відвідуємо гурток «Художня вишивка», що діє в нашій школі, а нещодавно побували в гостях у майстрині нашого села шановної Світлани Степанівни Шинкарук. Скільки цікавого розповіла вона про вишивку! Поділилася секретами своїх багаторічних навиків, показала «сундук» із нитками, який дістався  їй ще від бабусі.  

Колись у кожній родині, розповідала вишивальниця,  виготовляли все необхідне для життя, зокрема, ткали полотно і самі шили з нього одяг, прикрашали його вишивкою. Займалися вишивкою в будь-який зручний час тільки жінки: довгими зимовими й осінніми вечорами на посиденьках, у години відпочинку. Вишивали практично всі елементи одягу. Процес вишивання має приносити задоволення, тому спочатку необхідно створити комфортні умови для роботи. Вишивка – не тільки декорування та прикраса речей, це мистецтво особливого бачення світу, яке втілюється за допомогою художніх засобів. Материнський символ – головний символ на рушнику, символ величі неньки, її особливої ролі в продовженні життя на Землі. Зображується у вигляді восьмипроменевої зірки. Часто цей символ облямовує стилізована гірлянда з квітів. Наявність на малюнку жовтого і блакитного кольорів звичайно свідчать про українське коріння вишивки. Робота над вишивкою — дуже трудомісткий процес.

Кожній рукодільниці хочеться зберегти свій витвір надовго. Тому слід ставитися до вишитих речей дуже дбайливо і додержуватися таких порад:

  • вишиті речі не можна терти під час прання;
  • не можна надовго залишати їх у воді, особливо у мийних засобах;
  • не прати у гарячій воді;
  • прасувати треба з виворітного боку, а з лицьового – через бавовняну тканину.

За своє життя  Світлана Степанівна виготовила близько 100 різних вишивок хрестиком: рушники, ікони, сорочки, плаття, серветки. Кожна із них особлива. Тут таке різноманіття кольорів, сюжетів, навіть технік. Важко, споглядаючи на таку красу, залишатися байдужим. Це, мабуть, ще й тому, що  у кожний хрестик майстриня вкладала свою любов, душу. До цієї клопіткої, приємної праці вона привчає і онуків. У бабусі зберігаються всі дитячі роботи. Але не тільки хрестики лягають на полотно, а й бісеринки. Серед її робіт збереглися і виткані рушники.

Розповідь Світлани Степа-нівни була настільки цікавою і захоплюючою, що ми просто-напросто забули про час. Хотілося розглядати, торкатися, запитувати ще і ще.

Після екскурсії нас запросили за солодкий стіл, де пили чай із печивом та цукерками.

Поверталися додому по-доброму схвильовані, адже тепер у нашому серці ще глибше оселилася вишивка.

А організувала нам цю цікаву екскурсію керівник гуртка «Художня вишивка» Лариса Сергіївна Магдисюк.

Члени гуртка

«Художня вишивка» НВК

с. Самари-Оріхові

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>